Справа №2-а-4008 2007рік

ПОСТАНОВА

Іменем     України

17 вересня 2007року                                               Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого - судді Ковальської І.А., при секретарі Семенюк LA.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населения в Замостянському районі м. Вінниці про стягнення недоплачених сум коштів разової щорічної грошової допомоги, інваліду війни ІІ-Ї групи, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці про стягнення недоплачених сум коштів разової щорічної грошової допомоги, інваліду війни ІІ-Ї групи.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що він визнаний інвалідом війни 2-ї групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 24.07.2000 року управлінням праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці. Відповідно до п. 27 cm. ІЗ Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачу щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі, а саме у 2006 році було виплачено 330 гривень, у 2007 році - 360 гривень. В зв 'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2006, 2007роки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на його користь недоплачену разову щорічну грошову допомогу, як інваліду війни 2-ї групи за 2006, 2007 роки в сумі 5430 гривень.

Представник відповідача Федчишина ЛА. позов не визнала і, заперечивши проти його задоволення пояснила, що згідно cm. 28 Закону України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком повинен враховуватись при обчисленні пенсії за віком особам, які мають відповідний страховий стаж;, а при обчисленні разової грошової допомоги інвалідам війни враховуються вимоги Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлюються розміри грошової допомоги окремим категоріям осіб. Це в повній мірі відповідає вимогам cm. 95 Конституції України, згідно якої будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до посвідчення НОМЕР_1, виданого управлінням праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці 24 липня 2000 року, позивач являється інвалідом війни 2-ї групи, а отже відповідно до п. 27 cm. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки дана допомога не виплачувалася в повному обсязі, а саме у 2006 році - 330 гривень, у 2007році - 360 гривні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню і на його користь слід стягнути недоплачену частину разової щорічної грошової допомоги як інваліду війни 2-ї групи за 2006 та 2007 роки, оскільки рішенням Конституційного Суду України N 20-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі за конституційним    поданням    54   народних   депутатів    України    щодо    відповідності

Конституції України (конституційності) положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи -195 гривень, інвалідам війни II групи - 160 гривень, інвалідам війни III групи - 130 гривень, учасникам бойових дій - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною - 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами - 65 гривень.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України чітко визначив, що звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за cm. 22 Конституції не допускається.

Зменшення розмірів щорічної разової допомоги ветеранам війни суперечить вимогам cm. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частина друга); нормативні, акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними (частина третя) на що звернуто увагу апеляційним судом Вінницької області по справі № 22-151 від 20.01.2006 року.

Виходячи з наведеного, слід визнати, що виплатою позивачу щорічної грошової допомоги в зменшеному розмірі, ніж: це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (який був чинний на протязі 2004 року) - тобто в меншому розмірі ніж: вісім мінімальних розмірів пенсії, порушено його конституційні права і свободи.

З огляду на вищенаведене та відповідно до правової позиції Конституційного Суду України про недопущення звуження змісту та обсягу права громадян України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів, суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача.

Крім того відповідно до cm. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії - До числа основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до cm. 20 вказаного закону України Державні соціальні гарантії - є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів. А отже при розрахунку одноразової грошової допомоги позивачу має бути використана основна державна соціальна гарантія - мінімальний розмір пенсії за віком.

Аналогічним чином повинне вирішуватись і питання щодо виплати грошової допомоги інваліду війни другої групи за 2006, 2007 роки, оскільки її виплата проводилась вже після винесення рішення Конституційним Судом України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 256 КАС України cm. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -

ПОСТАНОВИВ: Позов задоволити.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення міської ради в Замостянському районі м. Вінниці на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу як інваліду війни другої групи за 2006 та 2007 роки в сумі 5430 гривень, а також судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривні.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до суду може бути подана заява про її апеляційне оскарження та апеляційна скарга протягом 20 діб з моменту подачі заяви.