УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ладики Я.І.,
суддів: Гвоздика П.О., Флісака Р.Й.
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянувши 24 жовтня 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Яремне Марчука В.В. на вирок Яремчанського міського суду від 27 червня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець с. Снідавка, Косівського району, Івано-Франківської області, житель с. Річка цього ж району, українець, освіта середня, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючий, згідно ст. 55 КК України в редакції 1960 року несудимий, гр-н України, -
засуджений за ст. 296 ч.2 КК України на 2 роки обмеження волі, за ст. 187 ч. 1 КК України з
застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки обмеження волі, за ст. ст. 15, 153 КК України з
застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_6 визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 3 роки обмеження волі.
За ч.3 ст. 152 КК України ОСОБА_6 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Строк відбування покарання визначено рахувати йому з 27 листопада 2006 року; Запобіжний захід залишено попередньо обраний - тримання під вартою.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженець і житель с Річка,
Справа №11-391/2007 р. Головуючий у І інстанції Гандзюк Д.М.
Категорія ст. 187 ч.1 КК України Доповідач: Ладика ЯЛ.
Косівського району, Івано-Франківської області, українець, освіта середня, неодружений, непрацюючий, несудимий, громадянин України, - засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки обмеження волі, за ст. 152 ч. 1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 3 роки обмеження волі.
За ст. ст. 187 ч. 2, 15, 153 ч. 2 КК України ОСОБА_7 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Строк відбування покарання визначено рахувати з 27 листопада 2006 року. Запобіжний захід залишено ОСОБА_7 попередньо обраний- тримання під вартою;
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уроженець і житель с. Річка,
Косівського району, Івано-Франківської області, українець, освіта середня, неодружений, студент
юридичного факультету Чернівецького національного університету, несудимий, гр-н України, - засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 2000 грн.
За ст. ст. 187 ч.2, 152 ч.3, 15, 153 ч.2 КК України ОСОБА_8 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Запобіжний захід залишено йому попередньо обраний - підписку про невиїзд.
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженець с. Красне озеро, Новодерев"янського району, Орловської області, Російської Федерації, українець, освіта неповна середня, неодружений, непрацюючий, несудимий, житель с Річка, Косівського району, Івано-Франківської області, гр-н України, -Засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 240 годин громадських робіт.
За ст. ст. 187 ч.2, 152 ч.3, 15, 153 ч.2 КК України ОСОБА_9 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Запобіжний захід залишено йому попередньо обраний- підписку про невиїзд. У відбуту частину покарання зараховано ОСОБА_9 термін затримання з 27 листопада по 14 грудня 2006 року.
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уроженець і житель с Річка, Косівського району, Івано-Франківської області, українець, освіта неповна середня, одружений непрацюючий, несудимий, гр-н України, -Засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 240 годин громадських робіт.
За ст. ст. 187 ч.2, 152 ч.3, 15, 153 ч.2 КК України ОСОБА_10 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Запобіжний захід залишено ОСОБА_10 попередньо обраний- підписку про невиїзд.
У відбуту частину покарання зараховано ОСОБА_10 термін затримання з 27 листопада по 14 грудня 2006 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 165 грн. 24 коп. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнано винними і засуджено за те, що вони 27.11.2006 року, вночі, проїжджаючи на автомобілі марки "Нива Шевроле", держномер НОМЕР_1, вулицею Д. Галицького в смт. Ворохта, зупинилися біля потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 Під нікчемним приводом побили потерпілих, затягнули ОСОБА_11 в автомобіль, довезли до очисних споруд, де знову побили, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження. Побивши ОСОБА_12 і ОСОБА_13, заподіяли їм фізичний біль.
Під'їхавши до ресторану "Карпати", де на той час стояв потерпілий ОСОБА_14 зі своїми приятелями, ОСОБА_6 вискочив з машини. Тримаючи в руці пневматичний газобалонний пістолет, який ОСОБА_14 та його приятелі сприйняли як вогнепальну зброю, ОСОБА_6 став вимагати, щоб вони дали йому 30 грн. Зрозумівши, що грошей у хлопців немає, ОСОБА_6 забрав належну ОСОБА_14 іграшку вартістю 120 грн., кинув її у свій автомобіль і поїхав у напрямку м. Яремче.
В с. Мікуличин в автомобіль, яким керував ОСОБА_6, США потерпіла ОСОБА_15. Зупинившись біля бару, підсудні, крім ОСОБА_7, вийшли з автомобіля, а останній, утримуючи ОСОБА_15 і погрожуючи їй фізичною розправою, зґвалтував потерпілу.
Продовжуючи рухатись автомобілем у напрямку м. Яремче, ОСОБА_6 запропонував потерпілій сісти на переднє сидіння і задовольнити його статеву пристрасть неприродним способом. А коли ОСОБА_15 відмовилась це зробити, він завдав їй декілька ударів, продовжував погрожувати фізичною розправою, наполягаючи на своєму. Скориставшись тим, що ОСОБА_6 зупинив автомобіль, потерпіла вискочила з нього і втекла.
В поданій апеляції у зміненому вигляді помічник прокурора м. Яремче Марчук В.В. посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального права при призначенні засудженим покарання, яке є надто м"яким, та на істотне порушення судом кримінально- процесуального закону, зокрема, ч. 4 ст. 334 КПК України. Окрім цього, в апеляції зазначає, що суд не проаналізував всі докази обвинувачення і не дав їм належної оцінки. Призначаючи ОСОБА_6 покарання за замах на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, не вказав, за якою частиною ст. 153 КК України. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення та обгрунтування прокурора, який підтримав апеляцію помічника прокурора м. Яремче Марчука В.В. у зміненому вигляді, пояснення засуджених та їх захисників, які не погоджуються з доводами апелянта і просять залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.
Виправдовуючи ОСОБА_6 за ст. 152 КК України, ОСОБА_7 за ст. ст. 15, 153 ч.2, 187 ч.2 КК України, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 3а ст. ст. 187 ч.2, 152 ч. 3, 15, 153 ч.2 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину, суд всупереч вимогам ч.4 ст. 334 КПК України не виклав у мотивувальній частині вироку суть обвинувачення, яке пред'являлось підсудним і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудних з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
В порушення вимог ст. 368 КПК України суд допустив неповноту судового слідства, залишивши недослідженими такі обставини, з"ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, не допитав свідка ОСОБА_16, хоч на цьому наполягала потерпіла ОСОБА_15 Потреба допитати цього свідка була очевидною, оскільки він, їдучи автомобілем у напрямку м. Яремче, підібрав на дорозі потерпілу, яка тікала від
переслідувачів і йому першому розповіла про обставини статевих домагань ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших.
За обставин справи вимагалося також допитати працівників міліції, до яких ОСОБА_15 звернулася за допомогою і які затримували її кривдників.
Окрім цього, суд не з"ясував причину суттєвих розбіжностей у показаннях підсудних на досудовому слідстві і в суді та не дав їм належної оцінки (т.2, а.с. 7, 9, 13, 15, 20, 27, 35; т.З, а.с. 1, 13-15, 24-25). Зокрема, в тій частині, де йдеться про те, яким чином ОСОБА_15 потрапила в автомобіль "Нива-Шевролє", хто і як її переміщав з заднього сидіння на переднє, якими були дії ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших осіб по відношенню до потерпілої та її реакція на ці дії.
Суд у вироку допустив суперечність суджень відносно показань потерпілої ОСОБА_15
Так, обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у статевих злочинах, суд зіслався на такі показання ОСОБА_15: "... в ніч на 21 листопада біля неї зупинилась машина, з якої вийшли ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які затягли її в машину." Але згодом, даючи оцінку доказам, суд визнав ці ж показання непереконливими і, формулюючи обвинувачення, вказав, що потерпіла США в автомобіль сама (т.5, а.с. 42-43.)
Витлумачивши так показання ОСОБА_15, суд зазначив, що робить це "на підставі показань самої потерпілої", " її тверджень у судовому засіданні" і "показань підсудних".
Фактично таке тлумачення показань ОСОБА_15 суд зробив без врахування послідовних показань потерпілої як на досудовому слідстві, так і в суді.
Так, частина показань ОСОБА_15, викладених у вироку, суперечить протокольним записам її показань в судовому засіданні. Зокрема, та їх частина, з яких вбачається, що потерпіла мов би добровільно пересіла до ОСОБА_6 на переднє сидіння. Фактично, як вбачається з протоколу, туди її перевели, взявши за руки, ОСОБА_9 та ОСОБА_7. Останній після зґвалтування не відпускав її, а коли вона намагалася втекти, то ОСОБА_6 її наздогнав і притягнув за волосся в автомобіль (т.5, а.с. 10-12).
Визнавши непереконливими показання ОСОБА_15 та інших потерпілих, суд зіслався також на те, що вони не узгоджуються з показаннями підсудних. При цьому суд не врахував, що показання останніх є непослідовними і суперечливими, а кожен з них намагався мінімізувати свою участь у подіях цієї ночі.
Давши неоднозначну оцінку показанням потерпілої ОСОБА_15 та інших потерпілих, не з"ясувавши причину суттєвих розбіжностей в показаннях підсудних та не дослідивши належним чином докази по справі в їх сукупності, суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи. А це в свою чергу стало причиною неправильної кваліфікації дій підсудних та їх передчасного виправдання за вказаними у вироку статтями.
Суд також неправильно застосував кримінальний закон. Засудивши ОСОБА_6 за ст. ст. 15, 153 КК України, не вказав конкретну частину ст. 153 КК України.
При новому судовому розгляді справи, суду необхідно всебічно, повно і об"єктивно дослідити наявні докази, дати їм належну оцінку і вірно вирішити питання про відповідальність підсудних.
Якщо їх буде визнано винними у вчиненні злочинів, які їм інкриміновані органами досудового слідства, то покарання має бути призначено більш суворе, ніж за даним вироком.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію помічника прокурора м. Яремче Марчука В.В. у зміненому вигляді задовольнити.
Вирок Яремчанського міського суду від 27 червня 2007 року відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скасувати, а справу щодо них направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.