Справа № 10-67 2006 р. Головуючий у І інстанції
Бучик А. Ю. Категорія ст.165 КПК ст.ст.1652 ,1653
України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
Іменем України
7 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Мельничук Н.М.,
суддів Михайловського В.І.,
Ткаченка В.Л.
з участю секретаря Поліщук Т.О.
прокурора Говда Р.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 19 травня 2006 року.
Цією постановою відносно обвинуваченого
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимому : вироком Олевського районного суду Житомирської області від 18.07.2002 року за ст. 185 ч.З КК України на 3( три) роки позбавлення волі,
продовжено строк тримання під вартою : до 3 (трьох ) місяців, у зв'язку з пред'явленням обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України.
Згідно змісту постанови суду та подання слідчого ОСОБА_1 9.12.2005 року близько 18 годин з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою у приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_1 заволодів грошовими коштами у сумі 4500 доларів США, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду.
Кримінальну справу проти ОСОБА_1 за ст.190 ч.2 КК України було порушено 27.02.2006 року та постановою Богунського районного суду м.Житомира від року йому було змінено запобіжний захід : з підписки про невиїзд на взяття під варту. Постановою цього ж суду від 19 травня 2006 року відносно
2
обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до трьох
місяців.
В апеляції ОСОБА_1 просить змінити йому міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд, посилаючись на ті обставини, що він відшкодував заподіяні збитки, не становить загрози для суспільства, а його співмешканка та неповнолітня донька потребують допомоги і підтримки.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, пояснення слідчого щодо обставин справи та мотивів необхідності обрання ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, фактично не відбувши покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.З КК України, повторно вчинив корисливий злочин, тривалий час знаходився в розшуку, фактично перешкоджаючи органам досудового слідства встановленню істини по справі та розслідуванню даної справи.
Суд першої інстанції, обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, врахував всі обставини справи, характеристику особи обвинуваченого, його поведінку та суспільну небезпечність вчинених протиправних дій, належним чином дотримавшись вимог ст.ст. 1652, 1653 КПК України.
Обвинуваченим ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів про наявність на утриманні співмешканки та неповнолітньої дитини, у зв'язку з чим колегія суддів не приймає до уваги вищенаведені доводи апелянта. Відшкодування ж завданої злочином шкоди потерпілому не може бути обов'язковою умовою для зміни раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому.
Враховуючи, що прийняте судом рішення відповідає вимогам кримінально-процесуального Закону, по даній кримінальній справі органами досудового слідства необхідно виконати певний об'єм слідчих дій, то колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу: з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1652, 1653, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 19 травня 2006 року щодо нього - без зміни.
Судді / підписи /
І.Михайловський
Згідно: суддя апеляційного суду