печерський районний суд міста києва
Справа №4-2236/08
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17 жовтня 2008 року
Печерський районний суд м. Києва в складі :
Головуючого судді - Квасневскої Н.Д.,
при секретарі - Долгорук С.М.,
з участю прокурора - Амельченко В.В.,
з участю представника - ОСОБА_1.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2на постанову в.о. прокурора м. Києва від 15.12.2006р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2за ознаками злочину передбаченому ст.. 191 ч.5 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Адвокат ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. звернувся до суду зі скаргою на постанову в.о. прокурора м. Києва від 15.12.2006р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2за ознаками злочину передбаченому ст. 191 ч.5 КК України, мотивуючи тим, що порушення кримінальної справи відбулося з грубим порушенням кримінально процесуального законодавства, постанова про порушення кримінальної справи є безпідставною і не ґрунтується на чинному законодавстві, обставини які викладені слідчим в постанові про порушення кримінальної справи не містять ознак злочину, особа яка порушила кримінальну справу не мала на те законних повноважень.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1. , вимоги викладені в скарзі підтримав, просив постанову в.о. прокурора м. Києва в частині порушення кримінальної справи скасувати, винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
В судовому засіданні представник прокуратури м. Києва Амельченко В.В., вважає, що підстави для порушення кримінальної справи існували, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги КПК України. Підстав для скасування вказаної постанови не вбачається.
Суд, вислухавши думку представника, прокурора, дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 року за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Згідно ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Ст. 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи.
Відповідно до ст.98 КПК Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. За наявності приводів та підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Кримінальну справу порушено 19.07.2006р. СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві за фактом вчинення злочинів передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.3 КК України.
07.09.2006р. СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочинів передбачених ст. ст. 218, 366 ч.2, 191 ч.5 КК України.
10.10.2006р. СУ ГУМВС України в м. Києві відносноОСОБА_2. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченому ч.5 ст. 191 КК України.
01.08.2007р. Святошинським районним судом м. Києва винесена постанова про скасування постанови слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 07.09.2006р. про порушення кримінальної справи по факту вчинення службового підроблення та привласнення службовими особами ТОВ „Юридична фірма Апріорі” за попередньою змовою з службовими особами НАК ”Нафтобаз України” грошових коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 366 ч.2, 191 ч.5 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2007р. постанова Святошинського районного суду м. Києва залишена без змін.
Підставою для порушення кримінальної справи стали відомості про підписання ОСОБА_2. договорів .
Всупереч ст.. 98 КПК України в тексті оскаржу вальної постанови не викладені фактичні дані, що вказують на наявність в діяхОСОБА_2. ознак злочину передбаченого статтею 191 КК України, тобто підстави для порушення кримінальної справи.
Згідно змісту договорів №14/358/05 від 25.03.2005 року та №14/1316/05 від 26.12.2005 року, які наявні в матеріалах справи, свідчить, що вони укладені з дотриманням загальних вимог законодавства України, додержання яких є необхідним для їх чинності.
Матеріали справи не містять достатніх даних, які б свідчили про те, що ці правочини не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, чи не виконувалися будь - ким з їх учасників.
В матеріалах кримінальної справи відсутні дані про те, що недійсність укладених між НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Юридична фірма "Апріорі" правочинів прямо встановлена законом чи вони визнані судом недійсними.
Посадові особи НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Юридична фірма "Апріорі" уклали право чини з дотриманням загальних вимог законодавства, в межах повноважень та в інтересах суб'єктів господарської діяльності.
Правомірна господарська діяльність; укладання, з додержанням загальних вимог, право чинів; виконання сторонами право чину своїх обов'язків, в тому числі і щодо майнових зобов'язань, не можуть свідчити про вчинення злочину та завдавати шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам, так як такі дії направлені виключно на реалізацію Статутних завдань суб'єктів господарювання та досягнення мети їх створення.
Крім того, відповідно до диспозиції статті 191 КК України, дана стаття передбачає відповідальність за вчинення привласнення, розкрадання, заволодіння чужим майном, яке ввірене особі чи перебуває у його віданні.
Матеріали кримінальної справи не містять даних, що кошти в розмірі близько 26 802 тис. гривень, які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ "Юридична фірма "Апріорі" і які згідно оспорю вальної постанови є кваліфікуючою ознакою дійОСОБА_2., були у віданніОСОБА_2. і були перераховані саме за його розпорядженням.
Встановлено, що ОСОБА_2 є начальником юридичного департаменту НАК "Нафтогаз України", його посадові обов'язки не мають адміністративних - розпорядчих функцій, він не має права вчиняти дії, щодо майна чи грошових коштів НАК "Нафтогаз України" і він їх не вчиняв.
Відповідно до статті 98 КПК України кримінальна справа може бути порушена лише прокурором, слідчим, органом дізнання чи суддею в межах повноважень наданих КПК України та законами України.
На момент винесення постанови про порушення кримінальної справи ОСОБА_2 був депутатом Чернігівської міської ради п'ятого скликання. Згідно тексту оскаржу вального документа рішення про порушення відносно нього кримінальної справи прийняв в.о. прокурора міста Києва Глушак В.М..
В частині 1 статті 31 Закону України "Про статус місцевих рад" наведено повний перелік посадових осіб, які мають право порушувати кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради.
Прокурор порушуючи кримінальну справу, мав переконатись у тому, що відповідна особа є депутатом Чернігівської міської ради та провести перевірку в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України.
З урахуванням вимог ст.ст. 22, 67, 97 КПК України прокурор до порушення кримінальної справи зобов'язаний був провести всебічну перевірку обставин справи, встановити як ті обставини, що свідчать про вчинення злочину, так і ті, з яких вбачається відсутність об'єктивних та суб'єктивних ознак злочину.
Встановлення фактичних обставин справи, що підлягають доказуванню в кримінальній справі, не може ґрунтуватися на переконаннях особи, що проводить дізнання чи досудове слідство, не підтверджених матеріалами справи, а докази, що містять лише припущення, не перевірені та не підтверджені будь-якими іншими матеріалами справи, на підставі ст.ст. 65, 69 КПК України не можуть вважатися придатними для встановлення фактичних обставин подій, наявності чи відсутності в діях особи складу злочину.
Таким чином, суд приходить до висновку , що постанова містить лише власну оцінку прокурором окремих матеріалів справи та припущення в частині ознак складу злочину, по яким перевірочні заходи не проводились в повному обсязі, що суперечить вимогам ст.ст. 22, 65, 67, 94, 97, 98 КПК України.
На підставі викладеного, суд вважає що скаргу ОСОБА_1. в інтересахОСОБА_2. на постанову в.о. прокурора м. Києва від 15.12.2006р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2за ознаками злочину передбаченому ст.. 191 ч.5 КК України слід задовольнити, постанову скасувати, в порушенні кримінальної справи відмовити.
Керуючись ст. ст. 94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2на постанову в.о. прокурора м. Києва від 15.12.2006р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2за ознаками злочину передбаченому ст. 191 ч.5 КК України
задовольнити.
Постанову в.о. прокурора м. Києва від 15.12.2006р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2за ознаками злочину передбаченому ст. 191 ч.5 КК України скасувати.
В порушенні кримінальної справи відмовити.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб. Суддя: