Справа № 764/3323/13-к

1-кп/764/95/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого – судді Василенка А.М.,

при секретарі – Бєлокопитовій О.М.,

за участю прокурора – Приходько Є.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 12013140060001827 від 04 березня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, холостого, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 3, який мешкає в м. Севастополі, СТ «Динамо», діл. № 58, раніше судимого: 21 жовтня 2010 року Гагарінським районним судом міста Севастополь за ст. 307 ч. 2 КК України до п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на три роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185, ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 березня 2013 року приблизно о 12 годині 31 хвилині, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, знаходячись в торговому залі магазина «Точка» в м. Севастополі по вул. Щербака, б. 1/2, таємно викрав з полиці віскі «Bаllantine's 12 year old», об'ємом 1 літр, вартістю 592 гривні 66 копійок. Завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на зазначену суму, ОСОБА_1 в викраденим зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у таємному викраденні чужого майна визнав повністю та показав, що 01 березня 2013 року приблизно о 12 годині 30 хвилин він зайшов в магазин «Точка» на вул. Щербака, б. 1/2 в м. Севастополі, з метою вибрати своїй дівчині у подарунок на 8 березня пляшку вина. В магазині він побачив на полиці пляшку віскі «Bаllantine's 12 year old», яке ніколи раніше не куштував, а оскільки у нього було недостатньо коштів на його придбання, то у нього виникло бажання цю пляшку викрасти. Тому він взяв пляшку віскі та сховав в рукав куртки, після чого вийшов з магазину, не заплативши за неї, яку потім сам і розпив. 04 березня 2013 року приблизно о 15 годині він знову зайшов у цей магазин з метою все ж таки придбати пляшку вина у подарунок своїй дівчині, однак працівники магазину, які впізнали його по відеозапису з камери спостереження, встановленої в магазині, зачинили двері, викликали міліцію, після прибуття якої його затримали. У скоєному щиро розкаюється, з потерпілим ОСОБА_2 домовився щодо порядку відшкодування тому завданої шкоди.

Зі згоди всіх учасників судового провадження, відповідно до ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особистість.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який характеризується негативно, обставини, які пом’якшують покарання: визнання вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

При таких обставинах, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 повинно відбуватись в умовах ізоляції від суспільства, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий та притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності, не працює та законного джерела доходів не має, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, з вересня 2003 року знаходиться на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: наркоманія, під час іспитового строку, призначеного вироком Гагарінського районного суду міста Севастополя від 21 жовтня 2010 року, знову скоїв умисне кримінальне правопорушення, що вказує на стійкість його злочинних намірів та небезпечність для суспільства. Однак, виходячи з того, що покарання є не тільки карою за скоєне кримінальне правопорушення, а має за мету виправлення та перевиховання засуджених, попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини, які пом’якшують покарання, суд визнає такими, що знижують ступінь суспільної небезпеки дій обвинуваченого ОСОБА_1 та вважає за можливе призначити йому мінімальний строк найбільш суворого виду покарання – позбавлення волі, передбаченого санкцією статті. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в період звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Гагарінського районного суду міста Севастополя від 21 жовтня 2010 року скоїв нове кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне при призначенні остаточного покарання ОСОБА_1 застосувати згідно ст. 71 КК України правило часткового складання покарань, підстав для застосування до нього положень ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Гагарінського районного суду міста Севастополя від 21 жовтня 2010 року по ст. 307 ч. 2 КК України у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна, та остаточно призначити ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді п’яти років одного місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 змінити з домашнього арешту на взяття під варту в Сімферопольському СІЗО № 15 УДПтСУ в АР Крим і м. Севастополі. Засудженого ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 12 квітня 2013 року.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий