АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Коваль С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року,

В с т а н о в и в :

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 01 червня 2013 року.

17 квітня 2013 року до Апеляційного суду м. Києва надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 в якій він просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступного.

Як убачається з копії ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 03.04.2013 року, обвинувальний акт стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 та інших обвинувачених в кримінальному провадженні надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 17 грудня 2012 року. Судове провадження на підставі зазначеного обвинувального акта судом не завершено.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього Кодексу.

Стаття 392 КПК України містить перелік рішень, ухвалених місцевим судом, на які може бути подано апеляційну скаргу.

Згідно ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Зі змісту вищезазначених норм слідує, що ухвала суду, прийнята під час судового розгляду про продовження тримання обвинуваченого під вартою, окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, про що і зазначено в ухвалі суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України у відкритті провадження слід відмовити, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, законних підстав для відкриття провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року про продовження тримання під вартою, немає.

Керуючись ст.ст. 331, 392, 399 КПК України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на шістдесят днів, тобто до 01 червня 2013 року.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя Апеляційного

суду м. Києва С.М. Коваль