Справа № 11а - 445/ 2006 р.

Категорія ст.ст.186ч.ч.1,2,296ч.2,4,263ч.2 КК України

Головуючий у І інстанції Іонніков В.М. Доповідач Широкопояс Ю.В.

УХВАЛА

іменем  України

06 червня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої -суддів з участю прокурора та захисника

Мельничук Н.М.,

Велидчука В.М. та Широкопояса Ю.В.

Шкіль С.С. ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_1 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 24 березня 2006 року, -

встановила:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, -

за ч.1  ст.186 КК України - на 2 роки 3 місяці позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК

України - на 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.296 КК України - на 2 роки

позбавлення волі, за ч.2 ст.263 КК України - на 2 роки позбавлення волі, за ч.4

ст.296 КК України - на 5 років позбавлення волі.

Згідно ст.70 КК України остаточно призначено покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів - 5 років позбавлення волі;

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2,  -за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України - на 3 роки обмеження волі, за ч.2 ст.296 КК України - на 2 роки обмеження волі.

2

Згідно ст.70 КК України остаточно призначено покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів - 3 роки обмеження волі.

Вирішено стягнути солідарно з обох засуджених: 5000грн. моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_4 та 205грн.48коп. на користь Головного фінансового управління Житомирської обласної державної адміністрації.

Згідно вироку , 6 листопада 2004 року, близько 00 годин 20 хвилин, поблизу гаражного кооперативу "ІНФОРМАЦІЯ_3" по АДРЕСА_1 засуджений ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із хуліганських спонукань, умисно безпричинно штовхнув плечем раніше незнайомого ОСОБА_5 Ігноруючи зроблене йому ОСОБА_5 зауваження і продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 почав стріляти з пневматичного пістолета в ОСОБА_5 Потерпілий, захищаючись від злочинних дій ОСОБА_2, вступив з ним в боротьбу. ОСОБА_2 схопив його за одяг та наніс йому 2-3 удари ногами по ногах. Потерпілий вирвався від захвата ОСОБА_2, в руках якого залишилася його куртка, та втік. Таким способом ОСОБА_2 відкрито заволодів майном потерпілого та особистими документами на загальну суму 106 грн. та заподіяв йому легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я у вигляді рубця на передній поверхні і ділянці лівого колінного суглобу, з наявністю стороннього тіла (шроту) в м'яких тканинах передньої поверхні лівого колінного суглобу.

О 1 годині ночі 22 лютого 2005 року поблизу будинку АДРЕСА_2 обоє засуджених, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, та відкрито викрали чуже майно. Зокрема, ОСОБА_2 із хуліганських спонукань, умисно безпричинно штовхнув плечем в плече ОСОБА_4 Ігноруючи зроблене йому зауваження, він наніс ОСОБА_4 удар кулаком в обличчя, від якого потерпілий впав на землю. Після цього, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, спільно наносили потерпілому ОСОБА_4 удари ногами в голову, по тулубу та по ногах. Подавивши таким способом волю потерпілого до опору, відкрито заволоділи його майном на загальну суму 708 грн. В результаті злочинних дій обох засуджених потерпілому ОСОБА_4 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійної рани верхньої повіки правого ока, параорбітальної гематоми справа, субконюнктивального крововиливу справа, крововиливу лобно-скроневої-виличної ділянки голови, правобічного гемосинусу та струсу головного мозку.

Наприкінці листопада 2004 року у вечірній час ОСОБА_2, працюючи охоронцем в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_4", що розташоване по АДРЕСА_3, відібрав у невідомої особи, що перебувала у стані сп'яніння та заважала  відпочинку  іншим  відвідувачам,  ножа,  який  являється  холодною

з

зброєю. В той же день ОСОБА_2, зберігаючи вищезазначений ніж при собі, незаконно, без передбаченого законом дозволу переніс його до місця свого проживання у квартиру АДРЕСА_4, де продовжував його зберігати до 4 березня 2005 року. Вдень 4 березня 2005 року ОСОБА_2 незаконно ,без передбаченого законом дозволу, зберігаючи вказаний ніж при собі, намагався перенести до місця своєї роботи, але на вулиці Київській в м. Житомирі був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього вказану холодну зброю.

В апеляціях засуджений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_1 просять змінити вирок в частині призначення покарання з позбавлення волі на обмеження волі. Посилаються на те, що при призначенні покарання ОСОБА_2 суд недостатньо врахував те, що він має молодий вік, щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання, проживає разом з матір'ю, яка є інвалідом 3-ї групи став на шлях виправлення; компенсував заподіяну потерпілим матеріальну шкоду.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 в підтримання апеляцій, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши справу в межах апеляцій, судова колегія визнає апеляції необгрунтованими з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікацію його дій, не оспорюються в апеляціях та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.

Суд першої інстанції призначив покарання засудженому ОСОБА_2 з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання, зокрема тих, на які посилаються апелянти. За своїм видом та розміром це покарання не можна визнати явно несправедливим внаслідок суворості.

Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 24 березня 2006 року щодо ОСОБА_2, -без зміни.

Судді : Згідно : суддя