Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Диби В.Г., Закропивного О.В., Червинської М.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Малошпаківської сільської Ради про виділ частки із спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 02 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про виділ частки із спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що вони є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1. Спадщину фактично прийняли вчасно, так як ОСОБА_1 на день смерті свого чоловіка проживала і на даний час проживає у вказаному житловому будинку, а ОСОБА_2 фактично вступила в управління спадковим майно, доглядала матір, яка проживала в будинку, ремонтувала будинок, обробляла земельну ділянку, в січні 2010 року їм стало відомо, що відповідачка ОСОБА_3, порушуючи їх спадкові права, безпідставно і незаконно отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на весь будинок, зареєструвала право власності в КП «РОБТІ», а також отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельний пай, який належав спадкодавцю ОСОБА_7 У зв'язку з цим, просили суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, як на частку в спільній сумісній власності подружжя, та на 1/6 частину будинку, як на частку у спадковому майні; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину житлового будинку, визнати за ними право власності на 1/3 частину земельного паю за кожною, як на частку у спадковому майні, внести зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 02 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2012 року, позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, як на частку в спільній сумісній власності подружжя; Визнано недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини після ОСОБА_7 від 03 вересня 2003 року, вчинену від імені ОСОБА_1, посвідчену Малошпаківською сільською радою; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, як на спадкове майно після смерті чоловіка; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1, як на спадкове майно після смерті батька; внесено зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом від 25 квітня 2008 року, виданого Рівненською районною державною нотаріальною конторою (спадкова справа Рівненської районної державної нотаріальної контори № 603/2003, запис в реєстрі № 2-690) в частині частки спадкового майна, га яке видане свідоцтво, а саме: замість всього майна - 1/3 частину спадкового майна - 1/6 частину житлового будинку; внесено зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 вересня 2003 року, виданого Рівненською районною державною нотаріальною конторою (спадкова справа Рівненської районної державної нотаріальної контори № 603/2003, запис в реєстрі № 2-1349) в частині частки спадкового майна, на яке видане свідоцтво, а саме: замість всього земельного паю - 1/3 його частина. Визнано частково незаконним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 09 березня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі № 218 в частині продажу 5/6 частин цього житлового будинку. Решту позовних вимог залишено без розгляду.

У поданій касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Обставини справи встановлено повно та їм дана правильна правова оцінка, висновки суду касаційною скаргою не спростовуються, судові рішення ухвалені відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 02 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В.Г. Диба О.В. Закропивний М.Є. Червинська