1-11/2008

_________ ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД СІМФЕРОПОЛЬСЬКОГО ГАРНІЗОНУ______

ВИРОК

Іменем України

14 ОСОБА_1 2008 року                                                                                            м. Севастополь

Військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону під головуванням судді ГАПОНОВА Д. Ю., при секретарі АМЕТОВІЙ В. Г., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону МОСЕЙЧУКА І. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні військового місцевого суду Севастопольського гарнізону, кримінальну справу за обвинуваченням співробітника 4 відділу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в АР Крим прапорщика

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Саливінки, Васильківського району, Київської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох осіб, одна з яких малолітня дитина 1997 року народження, раніше не судимого, з середньо - спеціальною освітою, на посадах прапорщика з 1991 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України.

Судовим слідством суд,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2007 року близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті заволодіти чужим майном, зайшов в магазин ПП ОСОБА_2., який знаходиться в будинку №12 по вулиці Соловйова у селищі Гурзуф, де, погрожуючи застосуванням зброї - власним револьвером "Корнет - С" НОМЕР_1, напав на продавця ОСОБА_5, вимагаючи гроші.

Після цього розбійного нападу, близько 22 годині, того ж дня, ОСОБА_1 зайшов в магазин ПП ОСОБА_3., розташованого будинку №12 по вулиці Соловйова у селищі Гурзуф та погрожуючи застосувати зброю (револьвером "Корнет - С" НОМЕР_1), напав на продавця ОСОБА_4, вимагаючи гроші. Під час опору, який ОСОБА_4 оказав ОСОБА_1, він, ОСОБА_1, здійснив постріл, пошкодивши ОСОБА_4 фалангу третього пальцю лівої кісті, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинувачені визнав, дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному, та пояснив, що напади на громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинив для заволодіння їх грошима, не подумавши про наслідки вчиненого злочину.

В порядку ст. 299 КПК України, суд за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Покази ОСОБА_1 про вчинення ним даного злочину, а також зібрані по справі докази, відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.

Згідно висновку експерта №3/8 від 5 січня 2008 року, револьвер НОМЕР_1 є короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним револьвером калібру 9мм (9мм R) моделі "Корнет - С", який призначений для стрільби патронами несмертельної дії. Револьвер є справним та придатним для використання за призначенням.

Відповідно протоколу медичного огляду №1335 від 22 жовтня 2007 року, ОСОБА_1 22 жовтня 2007 року знаходився в стані сп'яніння в результаті вживання алкоголю.

За висновком експерта №45мд від 24 січня 2008 року, виявлене 22 жовтня 2007 року у ОСОБА_4 тілесне ушкодження внаслідок вогнепального поранення основної фаланги третього пальця кісті лівої руки відноситься до категорії легких.

Згідно акту №3 судово - психіатричної експертизи від 11 січня 2008 року, ОСОБА_1 психічними захворюваннями не страждає. На момент скоєння злочину ОСОБА_1 в стані патологічного сп'яніння не знаходився. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує.

Таким чином, дії ОСОБА_1, які виявились в нападі на ОСОБА_5, а потім на ОСОБА_4, з метою заволодіти їх майном, погрожуючи зброєю, та застосуванням насилля, небезпечним для життя та здоров'я, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбій вчинений особою яка раніше вчинила розбій.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує обставиною, що обтяжує покарання, вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

В той же час, суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох осіб, одна з яких малолітня дитина 1997 року, виключно позитивно характеризується по службі, враховує суд думки

2

потерпілих, які просили про призначення покарання ОСОБА_1 не пов'язаного з позбавленням волі, враховує суд також важкий стан здоров'я дружини ОСОБА_1 та його дитини.

Приймає до уваги суд і клопотання керівництва та колективу 4 відділу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в АР Крим про передачу ОСОБА_1 на поруки колективу відділу, але задовольнити не може, оскільки вчинений ОСОБА_1 злочин є тяжким, тоді як відповідно до вимог ст. 47 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності з передачею на поруки застосовується до особи, що вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.

Наведені обставини суд визнає не лише пом'якшуючими відповідальність ОСОБА_1, а й такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок чого, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе застосувати до нього ст. 69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України, а саме, призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі без конфіскації майна на підставі того, що згідно протоколу про відсутність майна, яке підлягає опису від 11 грудня 2007 року, майна у ОСОБА_1, яке підлягає конфіскації, не має.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, застосувавши вимоги ст. 75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, на підставі якої з урахуванням ст. 69 того ж Кодексу призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Встановити ОСОБА_1 іспитовий строк тривалістю в два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, суд покладає на засудженого ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

·        службове посвідчення прапорщика ОСОБА_1 - передати за належністю до 4 відділу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в АР Крим;

·        револьвер "Корнет - С" НОМЕР_1, який находиться на відповідальному зберіганні в Севастопольському зональному відділі Військової служби правопорядку - знищити належним чином.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.