308/5399/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2013 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в особі судді Бисага Т.Ю.

при секретарі - Федорчак М.Б.

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Ужгородського МВ УМВС України в З/о Гряділь М.М. про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АБ2№091082 від 27.03.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до інспектора ВДАІ Ужгородського МВ УМВС України в З/о Гряділь М.М. про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АБ2№091082 від 27.03.2013 року.

В обґрунтування позову навів ті обставини, що 27.03.2013 року інспектором відносно позивача винесено постанову, серії АБ2 №091082, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень. Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, 27.03.2013 року, близько 12 год.50 хв. у м. Ужгород на пл. Корятовича, керуючи т/з "ВАЗ-111940" д/н НОМЕР_1, здійснив зупинку автомобіля, не пов'язану з наданням переваги у русі іншим учасникам дорожнього руху, посередині перехрестя: пл. Корятовича- вул. Лучкая (навпроти ТЦ "Луксор"), порушив п.п. 15.1.,15.2, 15.9 г ПДР України. Позивач заперечує факт наявності правопорушення, а саме, вказує на відсутність доказів, які б свідчили про наявність в його діях правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а також зазначає про недотримання інспектором ДАІ встановленої законом процедури розгляду адміністративної справи та притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач Гряділь М.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступного.

Матеріалами справи стверджується, що інспектором було винесено постанову серії АБ2 №091082 від 27.03.2013 р. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, з приводу того, що останній 27.03.2013 року, близько 12 год.50 хв. у м. Ужгород на пл. Корятовича, керуючи т/з "ВАЗ-111940" д/н НОМЕР_1, здійснив зупинку автомобіля, не пов'язану з наданням переваги у русі іншим учасникам дорожнього руху, посередині перехрестя: пл. Корятовича- вул. Лучкая (навпроти ТЦ "Луксор"), порушив п.п. 15.1.,15.2, 15.9 г ПДР України. Згідно цієї ж постанови до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи

Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

В силу вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також згідно норм даної статті КАС України передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що суб'єктом оскарження не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, суд приходить до висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України не було, а тому постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 245, 251, 256, 268, 288 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову від 27.03.2013 року, АБ2№091082, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн - скасувати.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Ю. Бисага