Справа № 308/3163/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2013 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді -Бисага Т.Ю.
при секретарі -Федорчак М.Б.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката ОСОБА_2
представника відповідача - Бочкор А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» про захист прав споживачів шляхом зобов'язання останнього укласти з ним договір про надання послуг з газопостачання належної йому квартири АДРЕСА_1, відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Водночас позивач просив стягнути з відповідача 4 000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після придбання вказаної квартири він звернувся до відповідача з заявою про укладення типового договору про газопостачання цієї квартири, підключення встановленого у ній лічильника газу до системи газопостачання та опломбування його належним чином. Проте відповідач всупереч приписам законодавства не уклав з позивачем такий договір і не опломбував лічильник газу, а лише підключив останній до системи газопостачання без будь-яких документів, чим порушив права позивача, як споживача сфери послуг.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача позов не визнав, надавши суду відповідні письмові заперечення, у яких вказав, що позивач до своєї заяви від 07.11.2012р. не додав копію паспорта громадянина України, в абонентський відділ відповідача не з'являвся, на телефонні дзвінки не відповідав і поштову адресу у заяві не зазначив. Незважаючи на повідомлення відповідача від 15.11.2012р. №1993 про час проведення обстеження газових приладів, позивача на цей період часу в квартирі не було. При цьому представник відповідача стверджує, що позивач за адресою знаходження своєї квартири не проживав, про що складено відповідний акт від 22.11.2012р. №9306. Вважає укладення договору неможливим через не повідомлення позивачем характеристик лічильника газу та газових приладів і пристроїв.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 вересня 2012 року позивач на підставі відповідного договору придбав квартиру АДРЕСА_1. Бажаючи користуватися послугами відповідача, підключити встановлений у квартирі лічильник газу до системи газопостачання і опломбувати його належним чином, позивач 07 листопада 2012 року надіслав відповідачу відповідну заяву, яка отриманим адресатом 08.11.2012р. Зазначені обставини не заперечується також відповідачем.
З додатку до заяви позивача від 07.11.12 слідує, що до неї додано копію паспорта громадянина України заявника та інші документи, які підтверджують факт придбання квартири і виникнення у позивача права власності на неї.
Суд вважає, що позивач згідно з приписами ст.ст.10, 60 ЦПК України належним чином довів факт надіслання відповідачеві копії свого паспорта, оскільки жодною нормою законодавства не передбачено надіслання такого типу заяви цінним листом з описом вкладення.
Натомість відповідач у судовому засіданні даний факт не спростував, тобто не надав жодного належного доказу, яким, зокрема, міг би бути складений відповідачем певний акт, на підтвердження відсутності у додатку до вказаної заяви копії паспорта позивача.
Більше того, поведінка працівників відповідача свідчить про отримання ним всіх документів, вказаних позивачем у його заяві від 07.11.2012р.
Так, суд вважає, що у разі неотримання одного з документів, відповідач повинен був надіслати позивачеві листа-відповідь з вимогою надати копії відсутніх документів для укладення відповідного договору. Однак відповідач таких дій не вчинив, а представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що незважаючи на відсутність документа, працівники відповідача виїздили за місцем проживання позивача для обстеження газопроводу та експлуатації газового обладнання. Тобто, поведінка працівників відповідача суперечить його твердженням про неотримання всіх документів, необхідних для укладення договору.
Між тим, суд не приймає у якості належних та допустимих доказів по справі наявні у її матеріалах повідомлення відповідача від 15.11.12 №1993 про час проведення обстеження газових приладів позивача та акт відповідача від 22.11.12 №9306 про відсутність факту проживання позивача за адресою знаходження його квартири, так як вони складені працівниками самого відповідача та є суперечливими.
Зокрема, використовуючи вказаний акт від 22.11.12 №9306 на підтвердження своїх доводів про не проживання позивача за адресою квартири, відповідач в цьому акті сам же зазначив, що такий складений у присутності власника даної квартири ОСОБА_1.
Крім того, будь-яких доказів надіслання позивачеві чи отримання ним вказаного повідомлення, відповідач в суд не надав, а зі слів його представника, таке повідомлення надіслане простою кореспонденцією.
Відповідно до п.4 Правил надання населенню послуг з газопостачання (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.099 №2246 (у редакції постанови КМУ від 14.04.04 №476), послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Договір підписується газопостачальним підприємством і споживачем протягом 14 календарних днів з дня отримання відповідної заяви від споживача. Для укладення договору споживач на вимогу газопостачального підприємства повинен пред'явити документ, що посвідчує особу споживача (для громадян України - паспорт громадянина України), технічний паспорт на будівлю або домову книгу, документ, що підтверджує право власності на квартиру, приватний будинок або користування ним. Газопостачальні підприємства, що здійснюють постачання природного газу на закріпленій території, не мають права відмовити споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору. А п.32 цих же Правил передбачено, що газопостачальне підприємство зобов'язане, у тому числі, укласти договір із споживачем у письмовій формі.
За приписами ч.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтями 525 і 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно з ст.509 вказаного Кодексу за зобов'язанням боржник повинен вчинити на користь кредитора певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, Правила не передбачають можливість чи підстави відмови газопостачального підприємства в укладенні типового договору з газопостачання.
У зв'язку з цим, суд не приймає інших доводів представника відповідача щодо неможливості укладення з позивачем типового договору з газопостачання належної йому квартири, підключення лічильника газу у ній до системи газопостачання та опломбування його належним чином.
Водночас суд приходить до висновку, що викладені у запереченнях на позов та висловлені представником відповідача в судовому засіданні інші підстави неможливості укладення договору з позивачем не стосуються суті позовних вимог і не спростовують їх.
Отже, суд визнає, що відповідач був зобов'язаний не пізніше 22 листопада 2012 року (14 календарних днів з дня отримання від позивача заяви) укласти з ним договір про надання послуг з газопостачання квартири відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.
Не виконавши таких вимог, відповідач тим самим грубо порушив немайнові права позивача, як споживача сфери послуг з газопостачання.
За приписами частин 1 ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового прав та інтересу.
Відтак позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ст.79 ЦПК України до судових витрат належать витрати на правову допомогу. Відповідно до ст.88 цього ж Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Факт оплати позивачем правової допомоги адвоката стверджується договором з адвокатом №07/с від 25.02.2013р., розрахунком вартості правової допомоги згідно з Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних і кримінальних справах» та квитанцією до прибуткового касового ордера від 25.02.13 №04.
Проте суд враховує відсутність адвоката - представника позивача у судовому засіданні, яке відбулося 25.04.2013р., у зв'язку з чим стягує з відповідача витрати на правову допомогу за участь у судовому засіданні суду першої інстанції, виходячи з однієї години роботи адвоката, тобто на 425,00 грн. менше.
Таким чином, суд визнає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату правової допомоги адвоката частково, а саме в розмірі 3 575,00 грн.
Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 509, 525, 526, 625 ЦК України, п.п.4, 32 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. №2246 (у редакції постанови КМУ від 14.04.2004р. №476), ст.ст.10, 15, 58, 59, 60, 79, 88, 209, 212, 213 ЦПК України, суд,-
Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з газопостачання належної йому квартири АДРЕСА_1, відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме 3 575,00 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.) витрат на оплату правової допомоги адвоката.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Бисага Т.Ю.