АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Коваль С.М.
суддів Єфімової О.І., Беця О.В.
при секретарі Ушаковій Н.В.
за участю прокурора Гошовського Р.М.
захисника ОСОБА_1
підозрюваного ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 та продовжено строк тримання під цілодобовим домашнім арештом до трьох місяців, тобто до 07 квітня 2013 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвала мотивована тим, що при вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під цілодобовим домашнім арештом, слідчий суддя врахувавши обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням наявних ризиків, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, які на даний момент не зменшилися, прийшов до висновку про неможливість застосування ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання. Зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим та прокурором не було наведено достатніх підстав для продовження ОСОБА_2 строку тримання під домашнім арештом, а також про неможливість застосування щодо підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням того, що досудове розслідування завершено та по справі виконані всі необхідні слідчі дії. Вказує, що судом не були враховані дані про особу ОСОБА_2 та стан його здоров'я, що він не порушував покладених на нього процесуальних обов’язків і за станом здоров'я потребує лікування в умовах стаціонару, що не можливо при цілодобовому домашньому арешту.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Управління СБ України в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за підозрою у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22012110000000004 від 21.11.2012 року.
07 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 порушено кримінальну справу № 1846 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
07 листопада 2012 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПК України 1960 року.
08 листопада 2012 року ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
08 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яку було об’єднано в одне провадження з кримінальною справою № 1846.
09 листопада 2012 року постановою судді Печерського районного суду м. Києва Пенчуку І.В. обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
03 січня 2013 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою до чотирьох місяців та застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
22 лютого 2013 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.
28 лютого 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про завершення досудового розслідування та можливість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
04 березня 2013 року заступником прокурора м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п’яти місяців, тобто до 07.04.2013 року.
05 березня 2013 року прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під домашнім арештом, яке ухвалою слідчого судді задоволено та продовжено ОСОБА_2 строк тримання під цілодобовим домашнім арештом до трьох місяців, тобто до 07.04.2013 року.
При розгляді клопотання слідчого про продовження строку тримання під домашнім арештом, слідчим суддею встановлено, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.
Також, суддею досліджені доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_2 під домашнім арештом та встановлено, що для завершення розслідування у справі необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.
При вирішенні питання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_2 під домашнім арештом, слідчим суддею перевірені доводи клопотання прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та встановлено, що вони є обґрунтованими, оскільки заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час. Наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків та інших співучасників, які підозрюються у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
Крім цього, слідчий суддя врахувавши дані про особу ОСОБА_2, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, обставини справи, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності судового рішення є безпідставними, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об’єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу та продовження строку тримання під домашнім арештом.
Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що застосований щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту позбавляє підозрюваного можливості отримувати систематичні медичні процедури, проведення яких можливо лише в умовах стаціонарного лікування, не заслуговують на увагу.
Слідчим суддею при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_2 під домашнім арештом, наряду з іншими обставинами враховані і дані про стан здоров’я ОСОБА_2, який на період розгляду клопотання не перебував на стаціонарному лікуванні, та в матеріалах судового провадження відсутні дані про необхідність його госпіталізації.
Крім того, за наявності обставин, щодо необхідності зміни запобіжного заходу ОСОБА_2, останній не позбавляється внесення відповідного клопотання, в порядку передбаченому ст. 201 КПК України.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що підстави за яких захисник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати підозрюваному ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід, не заслуговують на увагу та не відповідають наявним в матеріалах кримінального провадження даним.
Враховуючи обставини та кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_2 строк тримання під домашнім арештом до трьох місяців.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309, 405, 406, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року, якою продовжено строк тримання ОСОБА_2 під цілодобовим домашнім арештом до трьох місяців, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ ___________________ ________________
[1]Справа № 11-сс/796/398/2013 Категорія: ст. 199 КПК Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_4
Доповідач – Коваль С.М.