Справа № 2-251/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2008 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Яремчука В.І., при секретарі Новаковій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення одноразово витрат на лікування,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2006р. позивач звернулася до суду з позовом до відповідача свого сина - ОСОБА_2 про стягнення одноразово витрат на лікування у сумі 1000 грн.

Позов позивач обґрунтував тим, що часто хворіє, його дружина померла, потребує сторонньої допомоги. З 22 жовтня по З листопада 2006 року перебував на стаціонарному лікування у центральній лікарні м. Мерефа, витратив на лікування 1000 гривень. Відповідач добровільно не надає йому допомоги.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги і пояснив, що відповідач рішенням Московського районного суду м. Харкова за 2005 рік був зобов'язаний платити аліменти на його утримання у розмірі 100 гривень щомісячно, але апеляційний суд зменшив розмір платежу до 70 грн. у місяць. Не зважаючи на це рішення суду відповідач аліменти платить не регулярно, у нього є заборгованість по аліментах, за 2007 рік аліменти він отримав лише за один місяць, і хоче отримати одноразову допомогу у розмірі 1000 грн., яка погасить заборгованість відповідача по аліментах. Він отримує пенсію у розмірі 500грн., інший син добровільно надає йому допомогу у середньому по 100 грн. на місяць, цих грошей йому недостатньо на побутові потреби і лікування. Він постійно перебуває у лікарнях. Останнім часом перебував у стаціонарі з приводу лікування шипа у підошві ноги в травматології, а потім з приводу ушкодження судини в оці. Якби відповідач своєчасно і регулярно сплачував аліменти, то з цим позовом він би до нього не звертався. Він живе одиноко, дружина померла більше 10 років тому. Потім він був одружений, але розлучився. Він є пенсіонером за віком, інвалідом не являється. Просить його вимогу задовольнити.

Після подання відповідачем квитанцій про оплату аліментів позивач підтвердив факт отримання аліментів по почті. Зауваживши, 30 ці платежі не регулярні, та не за всі місяці.

Відповідач у суді позов не визнав і пояснив, що після одруження 19.01.2007р. змінив призвіще на „Ковтун". Не працює, перебуває на обліку у центрі занятості Московського району м. Харкова, де отримує державну допомогу по безробіттю. Має двох неповнолітніх дітей, які проживають з колишніми його дружинами. Надає матеріальну допомогу на утримання дітей добровільно. Щомісяця платить аліменти позивачу у розмірі 7 0 грн. у місяць. Має квитанції про сплату аліментів позивачу які перераховує поштою, згоден, що платежі перерахував не за всі місяці. Визнав що має заборгованість по аліментах. Позов не визнає через відсутність роботи і заробітку.

Суд заслухавши пояснення сторін по справі і дослідивши письмові докази приходить до наступного.

Позивач є пенсіонером за віком (а.с.2).

Проживає позивач одиноко у селі Тросне, Зміївського району, Харківської області (а.с.4, 5).

З дружиною ОСОБА_3 одружився 19.07.1997р. і розлучився 28.08.2002р. (а.с.6).

У позивача є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

У 2006р. позивач купував ліки на які витратив: 422, 49грн. (59, 4 0грн.+67, 00грн.+9, 85грн.+11, 00грн.+8, 95грн.+8, 95грн.+49, 40грн.+18, 30грн.

+ 80, 15грн.+ 59, 49грн.+49, 90грн.) , що підтверджується копіями чеків (а.с.7-15).

Відповідач надав квитанції до поштових переказів, кожний на суму 70грн., на адресу позивача за наступні дати: у 2006 році за березень, дві квитанції за вересень, жовтень і грудень; у 2007 році за лютий, березень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень; у 2008р. за січень і лютий. Позивач не заперечував про отримання цих коштів поштовими переказами.

Вимоги позивача про стягнення на його користь одноразово з відповідача суми у розмірі 1000 гривень, обґрунтовуються необхідністю погасити заборгованість на його користь відповідача по аліментах, та тим, що позивач хворіє і вимагає коштів на лікування.

Згідно вимог ст.206 СК України у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина (стаття б цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Позивач не є інвалідом, він не надав доказів що є тяжко хворим, не надав доказів, що відповідач має достатній дохід, та не обгрунтував розмір вимоги про стягнення одноразово з відповідача на його користь 1000 гривень. У суду відсутні підстави вважати заявлені позовні вимоги винятковим випадком, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.206 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення одноразово витрат на лікування, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк із дня проголошення рішення.