АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 1100/ 2007 року                            Головуючий по 1 -й інстанції: Васильєва Л.М.

Суддя-доповідач: Дорош А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року травня місяця 07 дня                                                                       м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Карнауха П.М., Обідіної О.І.

при секретарі: Бідній О.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 березня 2007 року

по справі за позовом Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського до ОСОБА_3 про виселення із гуртожитку без надання житлового приміщення

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дорош А.І., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 березня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі позивач Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського просить рішення районного суду скасувати та постановити нове рішення по суті заявлених позовних вимог, в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідносте) висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права. При цьому, зазначив, що відповідач ОСОБА_3 не працює в освітянській галузі, була поселена в гуртожиток незаконно, без ордеру, то повинна бути виселена з кімнати гуртожитку з неповнолітнім сином без надання іншого житлового приміщення та знята з

реєстраційного обліку.

В своїх запереченнях проти апеляційної скарги ОСОБА_3просить суд відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 березня 2007 року без змін.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, на підставі листа начальника управління у справах сім'ї та молоді Полтавської обласної державної адміністрації, в березні 2002 року ОСОБА_3була поселена разом з сином 2000 року народження в гуртожиток АДРЕСА_1, в якому 320 місць було виділено Полтавському обласному інституту післядишюмної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, тимчасово на один місяць. На підставі листа директора строк її проживання в даному гуртожитку було продовжено до 20 серпня 2002 року ( а.с. 7, 8).

Відповідно ст. ст. 125 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

На підставі заяви ОСОБА_3та клопотання виконкому Київської районної у м. Полтаві ради, за рішенням адміністрації Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського ОСОБА_3була зареєстрована за місцем знаходження гуртожитку в кімнаті НОМЕР_1. Проте, проживала ОСОБА_3в кімнаті НОМЕР_2 ( а.с. 9, 10, 34).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_3вважається такою, що не самоправно зайняла спірне жиле приміщення, тому підстав для її виселення з тих мотивів, що вона не поселена в гуртожиток у встановленому законом порядку, не вбачається.

Судом апеляційної інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, що ОСОБА_3зареєстрована та проживає в кім. НОМЕР_2 гуртожитку АДРЕСА_1 в м. Полтава разом з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Розлучена 24.04.2000 року.

Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 даного кодексу.

Разом з цим, посилання представника позивача в тій частині, що відповідач ОСОБА_3не є одинокою особою, оскільки перебуває у зареєстрованому шлюбі з особою, яка перебуває у місцях позбавлення волі не підтвердженні належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст. ст. 58, 59 ЦПК України. Ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не були надані позивачем оригінали (копії) свідоцтва про шлюб, акту запису громадянського стану про шлюб і клопотань про їх витребування не заявлялося. Лист-відповідь начальника виправної установи про перебування засудженого у шлюбі не є належним доказом по справі.

Згідно ст. 125, 132 ЖК України без надання іншого жилого приміщення робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, не може бути виселено одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Встановивши такі обставини справи, місцевий суд прийшов до вірного висновку про безпідставність вимог позивача про виселення ОСОБА_3з кімнати гуртожитку з неповнолітнім сином без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстраційного обліку, т. я. вона не працює в освітянській галузі, має заборгованість по оплаті за користування гуртожитком.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308 ч.1, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.