УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/1522/13-к Головуючий у 1-й інст. Шахрай М.І.

Категорія ст. 185 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Михайловського В.І.,

суддів: Широкопояса Ю.В., Жизневського Ю.В.,

секретаря: Велидчук І.М.,

з участю прокурора: Кайданович О.В.,

адвоката ОСОБА_1,

в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3,

його законного представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури м. Житомира, на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року,-

встановив:

Цією ухвалою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, учня 9-го класу ЗОШ №6, непрацюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 185 КК України і застосовано примусові заходи виховного характеру у виді застереження.

Закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 185 ч.1 КК України.

Згідно ухвали суду неповнолітній ОСОБА_2, 15.12.2012 року близько 11 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні басейну «Авангард», по вул. Ст. Бульвар, 9 в м. Житомирі, помітив раніше невідомого йому ОСОБА_5, який поклав свій мобільний телефон марки «Самсунг 5620» до ячейки, що розташована в приміщенні гардеробу, під номером 69. ОСОБА_2, користуючись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи на другому поверсі у приміщенні роздягальні, без дозволу взяв

жетон під номером 69, та надав його працівнику басейну «Авангард», який видав йому мобільний телефон марки «Самсунг 5620», який належав ОСОБА_6 вартістю 1147 грн. 50 коп. чорного кольору із коричневими вставками, в якому знаходилась сім - карта мобільного оператора зв'язку «Діджус» та флеш картку з об'ємом пам'яті 2 Гб , яка коштує 70 грн.

Після чого ОСОБА_2, разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1217 грн, 50 коп.

В апеляції прокурор просить ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. Ухвалити вирок, яким призначити покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком один рік. На підставі ст. 105 КК України ОСОБА_2, звільнити від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження.

В обґрунтування апеляції посилається на те, що неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність призвела до неправильного застосування положення щодо звільнення від покарання. Таким чином, щире розкаяння неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненому злочині та його бездоганна поведінка після вчинення злочину, вказує на те, що виправлення та перевиховання останнього може бути досягнуто без застосування покарання, застосувавши примусові заходи виховного характеру у виді застереження.

В даному випадку неповнолітній обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості. Відповідно до ч.1 ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Апелянт вважає, що всупереч вищезазначених норм процесуального права суддя Корольовського районного суду м. Житомира, постановляючи ухвалу від 14.03.2013 року, звільнив неповнолітнього обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а не від покарання, і застосував примусові заходи виховного характеру у виді застереження.

Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який підтримав апеляцію з наведених мотивів, обговоривши її доводи та вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи та змісту ухвали суду першої інстанції вбачається, що неповнолітнього ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності з фактичним застосуванням вимог ст. 105 КК України, зміст якої передбачає звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Розглядаючи заявлене адвокатом клопотання щодо можливості звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, суд першої інстанції залишив поза увагою, що зазначені правовідносини регулюються іншою нормою кримінального закону, а саме ст. 97 КК України, згідно змісту якої неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, який відноситься до категорії умисних злочинів середньої тяжкості ( ст. 12 КК України).

У цьому зв'язку апеляційні вимоги прокурора в цій частині апеляційний суд вважає цілком обґрунтованими.

Разом з тим, апеляційний суд вважає необґрунтованими викладені в апеляції вимоги прокурора щодо необхідності постановлення апеляційним судом вироку по кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки вони не узгоджуються з вимогами ст. 407 КПК України. Згідно змісту якої в повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги не входить скасування ухвали та постановлення вироку по справі.

А тому, частково задовольняючи апеляцію прокурора, суд скасовує ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року та призначає новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 396, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляцію прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні, задовольнити частково.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, призначити новий судовий розгляд вказаної кримінальної справи у суді першої інстанції.

Судді: