Справа 11-а 285 2006 р. ч.5 ст. 191 КК України
Головуючий у 1 інстанції Підгорний І.І. Доповідач Хлапук Л.І.
УХВАЛА
іменем України
9 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого Хлапук Л.І.
суддів Матата О.В., Пазюка О.С., з участю прокурора Жельчика І.В., засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та в інтересах останнього адвоката ОСОБА_3 на вирок Ківерцівського районного суду від 21 березня 2006 року, яким
ОСОБА_1 1958 року народження, уродженець міста Кіровська Луганської області, не судимий, -
засуджений за ч. 4 ст.190 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 191 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 3 роки, за ч.З ст. 209 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 4 років з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки, за ч. 2 ст. 222 КК України - до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки, за ч. 2 ст. 364 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади строком на 2 роки, за ч. 2 ст. 366 КК України -до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 3 роки,
ОСОБА_2 1959 року народження, уродженка м. Кіровськ Луганської області, не судима, -
засуджена за ч. 4 ст. 190 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. З ст. 209 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 3 роки, за ч.2ст. 364 КК України з застосування мст. 69 КК України - до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки, за ч.2ст.366 КК України - до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки, за ч. 2 ст. 222 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 3 роки,
ОСОБА_4 1948 року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, -
засуджений зач.4 ст. 190 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. З ст. 209 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на 2 роки, за ч.2 ст.364 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - до 3 років з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на 2 роки.
На підставі ст.75,76 КК України звільнено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку: ОСОБА_1 - 2 роки, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - 1 рік, зобов'язавши їх періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
ОСОБА_1, ОСОБА_4 за ст. 205 КК України - виправдані, -
ВСТАНОВИЛА:
Засуджені визнані винними у вчиненні таких злочинів.
В грудні 2000 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТзОВ "Сакура" ЛТД, та ОСОБА_2 - співвласниця ТзОВ "Сакура" ЛТД, директор Міжгосподарського Ківерцівського комбікормового заводу ОСОБА_4 створили організовану злочинну групу. В березні 2001 року ОСОБА_1 і ОСОБА_4 виступили на засіданні ради директорів сільськогосподарських підприємств Ківерцівського району перед власниками пайових часток Міжгосподарського Ківерцівського комбікормового заводу та переконали їх прийняти рішення про передачу даного заводу в оренду з правом викупу на протязі 3-х років ТзОВ "Сакура" ЛТД і ПП "Агросервіс плюс". ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 виготовлені ним договори уступки пайових часток в даному заводі, виконані як договори купівлі-продажу, а не як оренди, згідно якого власниками кожної частки паю ставали покупці: 20% - ПП "Агросервіс плюс" в особі ОСОБА_4 і 80 % - ТзОВ "Сакура" ЛТД в особі ОСОБА_1 Протягом липня-серпня 2001 року ОСОБА_4 надав 36 керівникам сільськогосподарським підприємств району на підпис дані договори, запевнивши, що ті виконані згідно рішення ради керівників сільськогосподарських підприємств. В результаті цих дій ОСОБА_4, ОСОБА_1 заволоділи шляхом шахрайства майном сільськогосподарських підприємств Ківерцівського району, пайові частки яких в Міжгосподарському комбікормовому заводі становили: СГВК "Маяк" - 14 976, 31 грн., "Оберіг" -9967, 84 грн., "Нива" - 22832, 74 грн., "Промінь" - 19248, 24 грн., "Відродження" -19935, 68 грн., "Весна" - 16302, 08 грн., "Прометей" - 9575,02 грн., "Мир" - 15025, 41 грн., "Світанок" - 12245, 67 грн., "Слава" - 21163, 25 грн., "Калина" - 16596, 70 грн., "Зоря" - 10164,25 грн., "Гремячинський" - 17185, 93 грн., "Скреготівський" -5106, 68 грн., "Довіра" - 6383, 35 грн., "Правда" - 2946, 16 грн., "Злагода" - 1915 грн., "Батьківщина" - 5892, 32 грн., "Дружба" - 17539, 65 грн., "Україна" - 19150, 04 грн., "Озеро" - 17578, 75 грн., "Холеневичівське" - 20770, 43 грн., "Меридіан" -17235, 03 грн., "Полісся" - 15516, 44 грн., "Надія" - 11048,10 грн., ТзОВ "Деметра" - 5941, 42 грн., СГВК "Шевченка" - 1 1 833, 74 грн., "Урожай" - 10409, 76 грн., "Пролісок" - 982,02 грн., "Світоч" -2651, 54 грн., СГВК "Прилуцький" -15025, 41 грн., "Мрія" - 22881, 84 грн., "Колос" - 26908,26 грн., "Завітне" - 13257, 72 грн., КСП "ім. Ак. Кравчука" - 8101, 94 грн., ДГ "Олицьке" - 2671 1, 85 грн., всього заволоділи колективним майном на 491026 грн. 60 коп.
10 серпня 2001 року, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 зареєстрували в Ківерцівській райдержадміністрації ТзОВ "Сакура Агросервіс", генеральним директором якого став ОСОБА_1, виконавчим - ОСОБА_4 А директором ТзОВ "Сакура " ЛТД стала ОСОБА_2. Таким чином дані особи, діючи в складі організованої злочинної групи, за попередньою змовою між собою, легалізували майно вищевказаних сільськогосподарських підприємств, заволодівши колективних майном на 491026, 60 грн.
В березні 2002 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді генерального директора ТзОВ "Сакура Агросервіс", зловживаючи своїм службовим становищем, з метою отримання кредиту в сумі 110 000 грн., подав в кредитний відділ банку ВАТ "Державний ощадний банк України" Ківерцівського відділення-6508 - завідомо неправдивий витяг з протоколу №НОМЕР_1 співвласників майнових паїв членів СГВК "Світанок", яке під час реорганізації ввійшло до складу його ТзОВ, про виключення з пайового фонду господарства ліквідного майна - худоби основного стада і молодняка на відгодівлі, набувши права власності на майно в особливо великих розмірах в сумі 289936, 46 грн. В результаті цього по кредитному договору від 19.03.2002 року отримав кредит в сумі 110000 грн., заставивши майно пайовиків на 224200 грн.
Крім того, 25.04.2002 року в с. Дерно Ківерцівського району ОСОБА_1, будучи генеральним директором ТзОВ "Сакура Агросервіс", з метою заволодіння земельною ділянкою площею 4, 266 га, вартістю 88412 грн., на якій розташований Міжгосподарський Ківерцівський комбікормовий завод, уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, та не розрахувався з власниками , земельної ділянки. Не маючи Державного акту на право власності на цю земельну ділянку, при отриманні кредиту, 30.04.2002 року в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Рівне в сумі 68600 доларів США, що еквівалентно 365432,20 грн., заставив її від імені ТзОВ "Сакура " ЛТД, директором якого була ОСОБА_2. А 24.04 2003 року повторно включив дану земельну ділянку в заставу по кредиту цього ж банку за номером НОМЕР_2, отримавши для ТзОВ "Сакура Агросервіс" кредит в сумі 90 000 доларів США, що було еквівалентне на той час 482708,90 грн.
ОСОБА_1, будучи генеральним директором ТзОВ "Сакура Агросервіс" і, діючи в складі організованої злочинної групи, за попередньою змовою з ОСОБА_2, 24.04.2003 року виготовив неправдивий документ -накладну №НОМЕР_3, згідно якої ТзОВ "Сакура " ЛТД отримала від ТзОВ "Сакура Агросервіс" 400 тон борошна, вартістю 481641,89 грн., провівши цим безтоварну операцію. В її результаті по кредитному договору № НОМЕР_2 від 24.04.2003 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Рівне та ТзОВ "Сакура Агросервіс" дані кошти використав для погашення кредиту по кредитному договору №НОМЕР_4.
Засуджений ОСОБА_1, в його інтересах адвокат ОСОБА_3, засуджена ОСОБА_2 в своїх апеляціях посилаються на незібрання судом жодних доказів їх винуватості в інкримінованих їм злочинам, існування злочинної групи. Крім того, ОСОБА_1 посилається на порушення права на захист через неповідомлення його про час попереднього розгляду справи.
Просять вирок скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу злочинів.
ОСОБА_4 вирок не оскаржував.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляцій,
пояснення засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляції,міркування прокурора Жельчика І.В про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що пеляції підлягають до часткового задоволення.
У відповідності з ст. 233 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, на тих доказах, які досліджувались в судовому засіданні. При цьому, як вбачається з вимог ст., 334 КПК України, п.15-18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29,06.1990 р. №5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" - обвинувальний вирок повинен містити формулювання обвинувачення, доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини та її мотивів щодо кожного з засуджених. При цьому він повинен містити аналіз усіх зібраних по справі доказів, які стверджують обвинувачення,
' не лише по кожному з засуджених, а й по кожному епізоду обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд повинен вказувати у вироку чому покладає в основу одні докази, не беручи до уваги інші. Провести аналіз та оцінку доказів як тих, що були зібрані на попередньому слідстві, так і поданих в ході судового засідання, зробити мотивовані висновки про наявність у діях засуджених того чи іншого складу злочину.
Всупереч даним вимогам суд, визнавши ОСОБА_2 винною в шахрайстві в особливо великих розмірах, в шахрайстві з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, зловживанні службовим стонам, що потягло тяжкі наслідки, в службовому підробленні, що потягло тяжкі наслідки, в легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, зовсім не сформулював у мотивувальній частині вироку їй обвинувачення. Не розкрив об'єктивної й суб'єктивної сторони злочинів, часу, місця, способу, направленістю умислу, мети.
Розглядаючи справу в повному об'ємі, в порядку ст. 365 КПК України, колегія суддів відмічає, що, визнавши і ОСОБА_4 в шахрайстві в особливо великих розмірах, легалізації злочинних доходів в особливо великих розмірах, в зловживанні службовим станом, що потягло тяжкі наслідки , суд також зовсім не сформулював обвинувачення.
Не сформульовано обвинувачення і ОСОБА_1 в зловживанні службовим станом за ч.2 ст. 364 КК України, легалізації злочинних доходів в особливо великих розмірах - 209 ч. З КК України.
Вирок не містить жодного аналізу доказів винуватості засуджених у вищевказаних злочинах. Відсутні у ньому і мотиви прийнятого судом рішення щодо кваліфікацій дій засуджених за тим чи іншим законом.
В порушення вимог ст. 334 КПК України, п.1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №13 " Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднанням!", вміняючи всім засудженим вчинення злочинів організованою злочинною групою, суд не розкрив у мотивувальній частині вироку і не навів доказів про мету створення такої групи, час її функціонування, роль кожного з осіб, які в неї входили, характер дій кожного з них. Обвинувачуючи засуджених в легалізації(відмиванні) злочинних доходів, суд не вказав у вироку, які саме дії свідчать про відмивання ними доходів, отриманих злочинним шляхом, та не навів доказів в обгрунтування ролі кожного з них.
В порушення вимог ст. 334 КПК України, п.1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №13 " Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями", вміняючи всім засудженим вчинення злочинів організованою злочинною групою, суд не розкрив у мотивувальній частині вироку і не навів доказів про мету створення такої групи, час її функціонування, роль кожного з осіб, які в неї входили, характер дій кожного з них. Обвинувачуючи засуджених в легалізації (відмиванні) злочинних доходів, суд не вказав у вироку, які саме дії свідчать про відмивання ними доходів, отриманих злочинним шляхом, та не навів доказів в обгрунтування ролі кожного з них.
Обвинувачуючи в зловживанні службовим станом, не вказав в чому саме вбачається таке зловживання. Вищевказані порушення норм процесуального і матеріального права вплинули на законність і обґрунтованість винесеного вироку, вони не можуть бути усунені в ході апеляційного розгляду справи. В зв'язку з чим вирок в частині засудження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в частині їх засудження підлягає скасуванню, а справа-направленню на новий судовий розгляд.
При ньому слід детально дослідити обставини справи, перевірити докази, твердження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про їх не винуватість, в тім числі висловлені в апеляціях. І, в залежності від встановленого, - вирішити питання про винуватість чи невинуватість даних осіб в інкримінованих їм злочинам.
При відсутності відповідних апеляцій від прокурора, потерпілих колегія суддів не перевіряє законність вироку в частині виправдання ОСОБА_1, ОСОБА_4 за ч. 2 ст.205 КК України і залишає його без зміни.
Керуючись ст. ст. 365 - 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та в інтересах останнього адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Ківерцівського районного суду від 21 березня 2006 року щодо ОСОБА_2, щодо ОСОБА_1, в частині його засудження за ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.З ст.209, ч.2 ст.222, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366,70 КК України, вирішення долі майнового комплексу міжколгоспного Ківерцівського комбікормового заводу скасувати.
З порядку ст. 365 КПК України скасувати цей же вирок щодо ОСОБА_4 в частині його засудження за ч.4 ст. 190,ч.З ст.209, ч.2 ст. 364, 70 КК України.
Кримінальну оправу в цій частині направити на новий судовий розгляд в Луцький міськрайонний суд зі стадії попереднього розгляду.
В останній частині вирок залишити без зміни.