Справа 11-а 285 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Підгорний І.І.
ч.5 ст. 191 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
О К Р Е М А У X В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
9 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого Хлапук Л.І.
суддів Матата О.В., Пазюка О.С., з участю прокурора Жельчика І.В., адвоката ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та в інтересах останнього адвоката ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду від 21 березня 2006 року, яким
ОСОБА_3 1958 року народження, уродженець міста Кіровська Луганської області, не судимий, -
засуджений за ч. 4 ст. 190 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 191 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 3 роки, за ч.З ст. 209 КК України з застосування мст. 69 КК України до 4 років з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки, за ч. 2 ст. 222 КК України - до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки, за ч. 2 ст. 364 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади строком на 2 роки, за ч. 2 ст. 366 КК України -до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 3 роки,
ОСОБА_2 1959 року народження, уродженка м. Кіровськ Луганської області, не судима, -
засуджена за ч. 4 ст. 190 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. З ст. 209 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 3 роки, за ч.2ст. 364 КК України з застосування мст. 69 КК України - до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки, за ч.2ст.366 КК України - до 21 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-
розпорядчі посади на 2 роки, за ч. 2 ст. 222 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 2 роки.
Па підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади на 3 роки,
ОСОБА_4 1948 року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, -
засуджений зач.4 ст. 190 КК України з застосування мст.69 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. З ст. 209 КК України з застосування мст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на 2 роки, за ч.2 ст.364 КК України з застосування мст. 69 КК України - до 3 років з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначено покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські посади на 2 роки.
На підставі ст.75,76 КК України звільнено ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку: ОСОБА_3 - 2 роки, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - 1 рік, зобов'язавши їх періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ст. 205 КК України - виправдані.
При апеляційному розгляді було встановлено, що головуючий по даній справі в суді першої інстанції - голова Ківерцівського районного суду Підгорний І., допустив нічим не виправдану тяганину, непідготовленість до судового процесу.
Зокрема, дана справа надійшла до Ківерцівського районного суду 7 жовтня 2004 року, вперше призначена до розгляду на 4 листопада 2004 року і відкладена до 11.11.2004р. для надання підсудним ОСОБА_2, ОСОБА_3 строку для укладення угоди з адвокатом. Після чого неодноразово відкладалась з малозначних приводів аж до 30 травня 2005 року. Тоді була направлена на додаткове розслідування з непередбачених законом підстав: для виконання слідчих дій, які суд вправі і міг сам виконати, для вирішення заяв і скарг підсудних. Тому ухвалою судової колегії судової палати в кримінальних справах апеляційного суду від 06.09.2005 року постанова Ківерцівського районного суду про це була скасована, а справа - направлена на новий судовий розгляд тому ж судді. Отримавши її 23.09.2005 року, суддя Підгорний І.І, розглядав її аж до березня 2006 року. При цьому, провівши перше судове засідання 12.10.2005 року,
наступне призначив на 09.1 1.2005 року, яке було закінчено через годину, під час якого оголошено письмові докази і справу було відкладено на 30.11.2005р. в зв'язку з витребовуванням додаткових документів. В той день справа слухалась менш як годину та знову відкладена на 19.12.2005 року для примусового приводу свідків.
Того числа без вказівки причини в розгляді справи було оголошено перерву до 26.12.2005 року, коли за клопотанням підсудних з-за відсутності їх адвоката слухання справи відкладено на 11.01.2006р. З того часу, суд неодноразово відкладав слухання справи з-за неявки без поважних причин адвоката підсудних, не ставлячи питання про його заміну, аж до 21.03.2006 року, коли було постановлено вирок.
Незважаючи на те, що суддя Підгорний І.І. мав більш ніж досить часу для підготовки і розгляду кримінальної справи, прийняття по ній судового рішення, він вкрай недбало поставився до даної ділянки роботи.
В порушення вимог ст. 233, 334 КПК України, п.15-18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р. №5 " Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", визнавши засуджених винними в цілому ряді тяжких злочинів, в тім числі визнавши ОСОБА_2, ОСОБА_4 винними в шахрайстві в особливо великих розмірах, в шахрайстві з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, зловживанні службовим станом, що потягло тяжкі наслідки, в службовому підробленні, що потягло тяжкі наслідки, в легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, зовсім не сформулював у мотивувальній частині вироку їм обвинувачення. Не розкрив об'єктивної й суб'єктивної сторони злочинів, часу, місця, способу, направленістю умислу, мети. Не сформульовано обвинувачення і ОСОБА_3 в зловживанні службовим станом за ч.2 ст. 364 КК України, легалізації злочинних доходів в особливо великих розмірах - 209 ч. З КК України.
Вирок не містить жодного аналізу доказів винуватості засуджених у вищевказаних злочинах. Відсутні у ньому і мотиви прийнятого судом рішення щодо кваліфікацій дій засуджених за тим чи іншим законом.
В порушення вимог ст. 334 КПК України, п.1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №13 " Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями", зміняючи всім засудженим вчинення злочинів організованою злочинною групою, не розкрито у мотивувальній частині вироку і не наведено доказів про мету створення такої групи, час її функціонування, роль кожного з осіб, які в неї входили, характер дій кожного з них. Обвинувачуючи засуджених в легалізації(відмиванні) злочинних доходів, не вказано, які саме дії свідчать про відмивання ними доходів, отриманих злочинним шляхом, не наведено доказів в обгрунтування ролі кожного з них.
Визнавши засуджених винними в привласненні кооперативних коштів, коштів, належних окремим громадянам, держаній та комерційній установам, суд, без наведення мотивів звернув погашення завданих збитків не па майно злочинців, а на майновий комплекс Міжгосподарського Ківерцівського комбікормового заводу, який до того належав на пайових засадах СГВК даного району.
Вищевказані порушення норм матеріального і процесуального права, допущені судом під головуванням Підгорного І.І. при розгляді даної кримінальної справи, були причиною того, що ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду від 9 червня 2006 року вищевказаний вирок скасовано і справу направлено на повторний судовий розгляд.
Це, в свою чергу, потягне за собою повторний виклик свідків, дослідження документів, проведення інших слідчих дій, нові затрати часу, державних коштів.
Враховуючи це, колегія суддів судової палати у кримінальних справах вважає за необхідне про допущені суддею Підгорним І.І. порушення процесуального законодавства, тяганину у розгляді справ повідомити голову апеляційного суду для відповідного реагування.
Керуючись ст. ст. 380, 232 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
У X В А Л И Л А :
Про вищенаведене довести до відому голову апеляційного суду Волинської області.
Головуючий
/