Справа № 764/4679/13-к

1-кп/764/139/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Василенка А.М.,

при секретарі - Бєлокопитовій О.М.,

за участю прокурора - Говорун Є.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 12013140060003343 від 26 квітня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Міасс Челябінської області, громадянки України, розлученої, маючої вищу освіту, пенсіонерки, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222, ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку липня 2012 року знайома ОСОБА_2 - інша особа, стосовно якої кримінальне провадження виділене в окреме провадження (далі - інша особа), перебуваючи на території міста Севастополя, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману фінансової установи - банку, розробила злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами в розмірі не менше 50000 гривень, згідно з яким, інша особа підшукала з числа своїх знайомих, які проживають у м. Севастополі, ОСОБА_2, схилила її до оформлення кредиту в банківській установі на своє ім'я і подальшої передачі грошових коштів, при цьому перша, у разі необхідності, надасть активне сприяння в отриманні кредиту, аж до здійснення інших протиправних дій. ОСОБА_2, прислухавшись до іншої особи, погодилася оформити кредит в ПАТ «ВТБ Банк» в сумі 50000 гривень, надавши підробну довідку в банк про заробітну плату за період січень-лютий місяці 2012 року.

Після чого, 11 липня 2012 року в денний час, ОСОБА_2, перебуваючи на території м. Севастополя, отримала від іншої особи раніше виготовлений підроблений документ - довідку про заробітну плату, видану на ім'я ОСОБА_2, згідно з якою нібито керівник підприємства «БЕКІ-М» ОСОБА_3 підтверджує відомості про те, що ОСОБА_2 працює в ТОВ «БЕКІ-М» на посаді менеджера з продажу з 13 травня 2010 року та її загальна сума доходів за період часу з січня по червень 2012 року склала 47863,20 гривень. Потім, ОСОБА_2 разом з іншою особою проїхали в ПАТ «ВТБ Банк», розташований в м. Севастополі по вул. Леніна, 23, де ОСОБА_2 надала завідомо підроблений документ - вищевказану довідку про заробітну плату, тим самим надавши неправдиву інформацію до банку з метою отримання кредиту. В подальшому, на підставі наданих документів, в тому числі і підробленої довідки про заробітну плату, ОСОБА_2 оформила на своє ім'я кредит у розмірі 50000 гривень.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 222, ч. 1 КК України, як надання завідомо неправдивої інформації банку, з метою одержання кредиту, за відсутності ознак злочину проти власності.

На підставі ст. 474, ч. 1 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 30 квітня 2013 року, укладена між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 3-го класу Говорун Є.О., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_2

Виходячи зі змісту даної угоди, ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222, ч. 1 КК України, і зобов'язалась беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно угоди сторони погодилися на призначення ОСОБА_2 покарання, передбаченого ст. 222, ч. 1 КК України, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи в порядку ст. 314, ч. 3, п. 1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачена в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222, ч. 1 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474, ч. 4 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473, ч. 2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 3-го класу Говорун Є.О. та обвинуваченою ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, приймаючи до уваги вимоги п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення не пов'язане з її посадою або із заняттям нею певною діяльністю, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 468-475 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 30 квітня 2013 року про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Ленінського району м. Севастополя юристом 3-го класу Говорун Є.О. та обвинуваченою ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222, ч. 1 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 квітня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського районного суду

міста Севастополя А.М. Василенко