Справа № 2-1/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року                                         Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Рудики Л.Д.

при секретарі: Хлуд І.П.

за участю представників сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 міської ради про визнання недійсним і таким, що втратив чинність Державного акта та спонукання міської ради до його анулювання і вилучення, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2010 року до Рівненського міського суду звернувся ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_7 міської ради, виконкому ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, Державного акта. У цій же справі в жовтні 2010 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися із зутрічним позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 міської ради про визнання недійсним і таким, що втратив чинність Державного акта та спонукання ОСОБА_7 міської ради до його анулювання та вилучення.

Ухвалою Рівненського міського суду від 25 липня 2011 року первісна і зустрічна позовні заяви в зазначеній справі були залишені без розгляду. На цю ухвалу позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було подано апеляційну скаргу. Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 08 листопада 2011 року було скасовано ухвалу Рівненського міського суду від від 25 липня 2011 року в частині залишення без розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а справу передано для розгляду Рівненському міському суду. Що стосується ухвали суду першої інстанції в частині залишення без розгляду первісної позовної заяви ОСОБА_6, то вона залишена без змін, тому що вона в цій частині не оскаржувалася.

Таким чином, Рівненський міський суд продовжив розгляд справи лише в частині позову ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 міської ради про визнання недійсним і таким, що втратив чинність Державного акта та спонукання ОСОБА_7 міської ради до його анулювання та вилучення.

Обгрунтовуючи свій позов, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зазначають, що на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 1998 року № 285 відповідачу ОСОБА_6 9 червня 1998 року був помилково виданий ОСОБА_8 акт про право власності на земельну ділянку площею 1193 кв.м. Згодом ОСОБА_7 міська рада виправила допущену помилку, переглянувши це рішення і прийнявши 10 вересня 1998 року нове рішення за № 45, в пункті 2 якого було зазначено наступне: «Відмінити п.11 додатку № 1 та п.5 додатку № 2 рішення ОСОБА_7 міської ради № 285 від 27 березня 1998 року про передачу безоплатно у приватну власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1193 кв.м., з яких – для обслуговування житлового будинку 1000 кв.м., для ведення особистого підсобного господарства – 193 кв.м. по вул. Вітебській, 5 на підставі постанови президії Рівненського обласного суду від 15 квітня 1998 року».

В зв»язку з цим позивачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вважають, що ОСОБА_8 акт про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1193 кв.м. втратив чинність. Не дивлячись на це, ОСОБА_6 не здав його в ОСОБА_7 міську раду або в ОСОБА_7 міське управління земельних ресурсів, а ті, в свою чергу, не вживають заходів щодо скасування та вилучення Державного акта. Внаслідок цього, безпідставно користуючись ОСОБА_8 актом, ОСОБА_6 не визнає і постійно оспорює їхнє право на земельну ділянку площею 0,1000 кв.м., закріплене ОСОБА_8 актом на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1000 кв.м., виданим на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 13 липня 2006 року №66; безпідставно звинувачує їх у самовільному захваті частини його земельної ділянки тощо.

Відповідач ОСОБА_6, заперечивши позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5, зазначає, що рішенням ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 1998 року №285 йому передано у приватну власність земельну ділянку по вул.Вітебській, 5 в м.Рівне площею 1000 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку та 193 кв.м. для ведення особистого підсобного господарства. На підставі цього рішення 9 червня 1998 року йому було видано ОСОБА_8 акт про право приватної власності на землю. ОСОБА_8 акт на цей час відповідач вважає чинним, тому що він у встановленому законом порядку не скасований. Однак рішенням ОСОБА_7 міської ради від 10 вересня 1998 року №45 було скасовано п.11 додатку №1 та п.5 додатку №2 рішення міської ради від 27 березня 1998 року №285 про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 1193 кв.м., пославшись як на підставу скасування на постанову президії Рівненського обласного суду від 15 квітня 1998 року.

Після цього, як зазначає відповідач, 5 жовтня 1998 року ним було подано до Рівненського міського суду скаргу про скасування рішення ОСОБА_7 міської ради від 10 вересня 1998 року №45. Однак ухвалою цього суду від 22 грудня 1999 року у справі №2-591/1999 його скаргу було залишено без розгляду і роз»яснено право на звернення до суду на загальних підставах в порядку цивільного судочинства. Зазначена ухвала була оскаржена ним в апеляційному порядку, проте ухвалою Рівненського обласного суду від 23 березня 2000 року вона була залишена без змін.

Відповідач ОСОБА_6 зазначає, що ОСОБА_8 акт від 9 червня 1998 року йому було видано на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 1998 року правильно. А наступне рішення ОСОБА_7 міської ради від 10 вересня 1998 року №45, яким було скасовано п.11 додатку №1 та п.5 додатку №2 рішення міської ради від 27 березня 1998 року №285, він вважає незаконним. Адже, на його думку, зазначена площа земельної ділянки йому перейшла в користування від попередніх власників домоволодіння №5 по вул.Вітебській в м.Рівне – спадкодавців ОСОБА_9 і ОСОБА_10, за якими обліковувалася спірна земельна ділянка. Зокрема, на той час за домоволодінням обліковувалася земельна ділянка площею 1193 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на нього.

В зв»язку з цим ОСОБА_6 вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання недійсним і таким, що втратив чинність зазначеного Державного акта та спонукання ОСОБА_7 міської ради до його анулювання та вилучення.

Представник відповідача – ОСОБА_7 міської ради вважає, що позовна вимога ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в частині визнання незаконним і таким, що втратив чинність Державного акту є обгрунтованою. Вважає, що ОСОБА_8 акт про право власності на земельну ділянку площею 1193 кв.м. від 9 червня 1998 року був виданий відповідачу ОСОБА_6 на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 1998 року №285 помилково. Згодом ОСОБА_7 міська рада виправила допущену помилку, переглянувши це рішення і прийнявши 10 вересня 1998 року нове рішення за №45. В пункті 2 цього рішення було зазначено про відміну п.11 додатку № 1 та п.5 додатку № 2 рішення ОСОБА_7 міської ради № 285 від 27 березня 1998 року про передачу безоплатно у приватну власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1193 кв.м. на підставі постанови президії Рівненського обласного суду від 15 квітня 1998 року.

В зв”язку з цим, як пояснила представник ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_7 міським управлінням земельних ресурсів було направлено лист ОСОБА_6 за № 462 від 26 жовтня 1998 року про анулювання виданого йому Державного акта. Отже ОСОБА_8 акт про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1193 кв.м. втратив чинність. Щодо позовної вимоги про спонукання ОСОБА_7 міської ради до вилучення Державного акта, то цю вимогу необхідно пред»явити лише ОСОБА_6, оскільки він не здав ОСОБА_8 акт в ОСОБА_7 міську раду або в міське управління земельних ресурсів.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є обгрунтованим і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що пунктом 11 додатку № 1 та пунктом 5 додатку № 2 рішення ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 1998 року №285 було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 1193 кв.м., з яких – для обслуговування житлового будинку 1000 кв.м., для ведення особистого підсобного господарства – 193 кв.м. по вул. Вітебській, 5 (т.1 а.с.9, 10, 11). На підставі цього рішення йому було видано ОСОБА_8 акт на право приватної власності на землю, серії РВ 00602 (зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №602), на земельну ділянку площею 0.1204 га, розташовану у м.Рівне, вул.Вітебська, 5 (т.1 а.с.8, 121).

Однак ОСОБА_7 міська рада рішенням від 10 вересня 1998 року №45 (т.1 а.с.13, 122) скасувала п.11 додатку №1 та п.5 додатку №2 рішення міської ради від 27 березня 1998 року №285 про передачу ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки площею 1193 кв.м., пославшись як на підставу скасування на постанову президії Рівненського обласного суду від 15 квітня 1998 року (т.1. а.с.137).

Суд вважає, що обставини даної справи щодо правомірності рішення ОСОБА_7 міської ради від 10 вересня 1998 року № 45, яким скасовано її незаконне рішення № 285 від 27 березня 1998 року про передачу ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки площею 1193 кв.м., а також обставини справи стосовно неправомірного користування ОСОБА_6 зазначеною земельною ділянкою і ОСОБА_8 актом від 9 червня 1998 року, підтверджуються рішенням Рівненського міського суду від 26 травня 2003 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (т.1, а.с.143-147), ухвалою апеляційного суду Рівненської області в цій справі від 03 вересня 2003 року (т.1 а.с.148-150) та ухвалою Верховного Суду України в цій же справі від 10 квітня 2006 року (т.1 а.с.151).

Зокрема, в рішенні Рівненського міського суду від 26 травня 2003 року у справі №2-415/03 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою зазначено наступне: «Доводи позивача (ОСОБА_6П.) про те, що йому належить 1193 кв.м. землі згідно з технічним паспортом на його жилий будинок, а по ОСОБА_8 акту про право власності на землю – 1204 кв.м., є безпідставними. Земельна ділянка площею 1193 або 1204 кв.м. ОСОБА_6 у встановленому законом порядку не виділялася. Хоча в технічному паспорті ОСОБА_6 на жилий будинок і відображено розмір земельної ділянки 1193 кв.м., але це розмір фактичного землекористування, виявленого під час обмірів землі при складанні технічного паспорта».

В зазначеному рішенні Рівненського міського суду від 26 травня 2003 року (справа №2-415/03) щодо Державного акта ОСОБА_6 від 9 червня 1998 року значиться таке: «Що стосується Державного акта про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1204 кв.м., виданого на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 1998 року №285, то він є недійсним, оскільки це рішення скасоване наступним рішенням міської ради від 10 вересня 1998 року №45, яке суд вважає законним і обґрунтованим».

Таким чином, як зазначено в ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Поряд з цим, суд не може залишити поза увагою ту обставину, відображену в рішенні Рівненського міського суду від 26 травня 2003 року (справа №2-415/03), де сказано, що між земельними ділянками сторін межа в натурі (на місцевості) не встановлювалася. Необхідно зазначити, що на той час, станом на 26 травня 2003 року, коли судом ухвалювалося зазначене рішення, дійсно такої межі не було. Але в даний час вона існує, що підтверджується наступними доказами: планом земельної ділянки землекористувача ОСОБА_4 – додатком до рішення ОСОБА_7 міської ради від 13 липня 2006 року №66 (т.1 а.с.154); планом меж земельної ділянки, зазначеним у ОСОБА_8 акті на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1000 кв.м., виданому на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 13 липня 2006 року №66 (т.1 а.с.153); витягом з рішення ОСОБА_7 міської ради від 13 липня 2006 року №66 (т.1 а.с.152); висновком комісії ОСОБА_7 міської ради від 3 вересня 2007 року, створеної розпорядженням міського голови від 3 серпня 2007 року №1357-р щодо перевірки листа прокуратури м.Рівне від 12.07.2007 року №1141 про розгляд заяви ОСОБА_6 (т.1 156). Отже, доводи відповідача ОСОБА_6 про те, що і в даний час відсутня межа і що спірна земельна ділянка не поділена, не відповідають дійсним обставинам справи.

Що стосується доводів відповідача ОСОБА_6 про те, що позивачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 самовільно захопили частину його земельної ділянки і внаслідок цього безпідставно нею користуються, є надуманими. Його доводи в цій частині спростовуються: рішенням Рівненського міського суду від 26 травня 2003 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (т.1, а.с.143-147), ухвалою апеляційного суду Рівненської області в цій справі від 03 вересня 2003 року (т.1 а.с.148-150) та ухвалою Верховного Суду України в цій справі від 10 квітня 2006 року (т.1 а.с.151).

Суд вважає неприйнятними доводи представника відповідача – ОСОБА_7 міської ради в тій частині, що позовну вимогу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про спонукання ОСОБА_7 міської ради до вилучення Державного акта необхідно пред»явити лише до ОСОБА_6, оскільки він не здав його в ОСОБА_7 міську раду або в міське управління земельних ресурсів.

Слід зазначити, що ОСОБА_7 міська рада хоч і відмінила незаконне рішення від 27 березня 1998 року №285 своїм рішенням від 10 вересня 1998 року №45, проте вона не вжила належних заходів щодо скасування (анулювання) і вилучення у ОСОБА_6 Державного акта від 9 червня 1998 року, а обмежилася лише тим, що 03 липня 2000 року ОСОБА_7 міськвиконкомом було надіслано ОСОБА_4 повідомлення про анулювання Державного акта, виданого ОСОБА_6 (т.1 а.с.129). До того ж, відповідач ОСОБА_7 міська рада не надала суду доказів того, ким, коли і у який спосіб було здійснено анулювання зазначеного Державного акта. Між тим, відповідно до положень ст.187 Земельного кодексу України на органи місцевого самоврядування покладено контроль за використанням та охороною земель. Отже, відповідач ОСОБА_7 міська рада не забезпечила виконання вимог, встановлених законом.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 міської ради про визнання недійсним Державного акта та спонукання ОСОБА_7 міської ради до його анулювання та вилучення підлягають задоволенню. В судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стосовно того, що безпідставно користуючись ОСОБА_8 актом від 9 червня 1998 року, ОСОБА_6 не визнає і оспорює їхнє право на їхню земельну ділянку площею 0,1000 кв.м., закріплне ОСОБА_8 актом на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1000 кв.м., виданим на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 13 липня 2006 року №66, а також безпідставно звинувачує їх у самовільному захопленні частини його земельної ділянки.

Як зазначено в ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.1 ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з ч.2 ст.16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов»язку в натурі та інше.

Розглянувши правильність формулювання змісту двох перших позовних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання недійсним і таким, що втратив чинність Державного акта, суд прийшов до висновку, що обидві ці вимоги дублюють одна одну і одна з них є зайвою. Отже, визнаючи ОСОБА_8 акт недійсним, суд вважає зайвим визнавати його ще й таким, що втратив чинність.

Керуючись ст.ст. 60, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 міської ради про визнання недійсним Державного акта та спонукання ОСОБА_7 міської ради до його анулювання та вилучення - задовольнити.

Визнати недійсним ОСОБА_8 акт на право приватної власності на землю серії РВ 00602, виданий ОСОБА_6 на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 1998 року №285 (зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №602), на земельну ділянку площею 0.1204 га, розташовану у м.Рівне, вул.Вітебська, 5.

Зобов»язати відповідача – ОСОБА_7 міську раду анулювати і вилучити у ОСОБА_2 ОСОБА_8 акт на право приватної власності на землю, серії РВ 00602, виданий ОСОБА_6 на підставі рішення ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 1998 року №285 (зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №602), на земельну ділянку площею 0.1204 га, розташовану у м.Рівне, вул.Вітебська, 5.

Стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь позивачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 понесені ними витрати на сплату державного мита в розмірі 08,50 грн. і витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 37 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області                                                                      ОСОБА_11