ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/1088/13-a
"13" травня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Білоус І.О.,
при секретарі - Шевчук Т.Й.,
за участю:
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі (далі - УПФУ в Кременецькому районі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 551,79 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємцем не проводилась сплата у визначеному законом розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з вересня по грудень 2012 року. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 551,79 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, проте позивач у позовній заяві зазначив, що просить слухати страву за відсутності представника.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав. Вказав, що у зв'язку з поганим матеріальним становищем, допустив заборгованість по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Тому, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника УПФУ в Кременецькому районі, на підставі наявних доказів.
Заслухавши в судовому засіданні думку відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з ЄДРЮО та ФОП (а. с. 6), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в Кременецькому районі.
Станом на 16.03.2013 року - на момент звернення до суду, за відповідачем існує заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виникла за період з вересня по грудень 2012 року у розмірі 1 551,79 грн.
Заборгованість підтверджується повідомленням-розрахунком по ФОП ОСОБА_1 (а. с. 4), довідкою Кременецької МДПІ Тернопільської області ДПС України від 05.04.2013 року №2374/20 про відсутність сплати єдиного податку з фізичних осіб (а. с. 5).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Пунктом 3 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 ч.1 ст.4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI).
Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 ч.1 ст.4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч.11 ст.8 Закону № 2464-VI).
З урахуванням мінімального розміру заробітної плати, визначеної статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», мінімальний страховий внесок становив: з 1 січня 2012 року - 372,33 грн. (1073,00 грн. х 34,7% = 372,33 грн.), з 1 квітня 2012 року - 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7% = 379,62 грн.), з 1 липня 2012 року - 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7% = 382,39 грн.), з 1 жовтня 2012 року - 387,95 грн. (1118,00 грн. х 34,7% = 387,95 грн.), з 1 грудня 2012 року - 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7% = 393,50 грн.).
Відповідно до ч. 8, 20 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом; базовим звітним періодом для платників, зазначених в абз.3,4 п.1 ч.1 ст.4 цього Закону є календарний рік; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
В частині 2 ст.12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).
Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
У спірному випадку відповідач не виконав зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустив заборгованість у розмірі 1 551,79 грн.
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з єдиного внеску, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 11, 86, 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 551,79 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна гривня 79 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі на рахунок №37198104001909 в УДК, МФО 838012, код 21156309.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Білоус І.О.
копія вірна
Суддя Білоус І.О.