Справа:22-7387/07 Головуючий у 1 інстанції: Васильєва Т.М.
Доповідач: Жайворонок Т.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2007 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Жайворонок Т.Є.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Кухарської Т. Г.,
при секретарі: Погасі О.А.,
з участю
представника позивача: ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" про витребування грошових коштів з чужого незаконного володіння.
Заслухавши доповідь судді Жайворонок Т.Є., пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів -
встановила :
01.02.2007 року ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" про витребування грошових коштів з чужого незаконного володіння.
Свої вимоги мотивував тим, що керівники тресту "Південтеплоенергомонтаж" зловживаючи довірою, переконали його як свого працівника внести в касу управління особисті кошти в сумі 10 000 рублів у будівництво авторемонтної станції для отримання прибутку. Фіктивно створили фірму „Прип'ять ЛТД". Кошти внесли також інші працівники, а також керівники використали кошти трудового колективу. На його думку, ці кошти керівники привласнили. Позивач як засновник не отримав прибутків, до цього часу гроші не повернуті. Просив стягнути з відповідача 10 000 грн, сплатити його частку прибутку в сумі 3000 грн. Стягнути компенсацію за спричинену моральну шкоду.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій на рішення суду апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1. вказує, що суд допустив численні порушення процесуальних норм. До шахрайських дій не можуть бути застосовані строки позовної давності. Не вирішено клопотання про відвід головуючого судді. Просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити або скасувати рішення і направити справу на новий розгляд.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.
Відповідно до вимог статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і завалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2., суд виходив з того, що за правилами частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Висновок суду є неправильним, так як неправильно застосовані норми матеріального права.
За п.6 Прикінцевих та перехідних положень правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Свої позовні вимоги ОСОБА_2. обґрунтовує тим, що у 1991 році вніс у касу Прип'ятського монтажного управління 10 000 рублів для інвестування будівництва авторемонтної станції для отримання прибутку. При цьому було фіктивно створено фірму „Прип'ять ЛТД". Керівники відповідача привласнили кошти і до цього часу йому не повернули. В обрунтування своїх вимог позивач надав суду копії установчого договору фірми „Прип'ять ЛТД" (перші два аркуші), статуту цієї фірми (перший аркуш) та додаток до статуту про вклади учасників (а.с. 4-7). Вказані докази не містять печаток, підписів, не затверджені та не завірені у встановленому порядку.
Враховуючи наведене, до даних правовідносин слід застосувати норми ЦК 1963 року.
За правилами статті 4 цього Кодексу цивільні права та обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2. та ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" будь-яких угод не укладалося, а тому його вимоги про витребування коштів, стягнення суми прибутку та відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягають, а у позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.4, 71 ЦК 1963 року, ст.ст.303, 307,309,316 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2007 року по даній справі скасувати і ухвалити нове наступного змісту;
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" про витребування грошових коштів з чужого незаконного володіння.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців