АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2178/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/789/599/13 Доповідач - Щавурська Н.Б.

Категорія - 45

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Дудіна Т.В.

з участю сторін - апелянта ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 28 березня 2013 року за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та визначення земельної ділянки, необхідної для обслуговування частини будинковолодіння; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту та визнання права власності на 13/20 частин земельної ділянки; за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договорів дарування, реєстраційних посвідчень про право власності частково недійсними, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та поділ житлового будинку,-

ВСТАНОВИЛА:

У січня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про поновлення їй строку пред'явлення виконавчого документа до виконання по вищевказаній справі.

Заявлені вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач обіцяв їй добровільно виконати рішення суду, однак не дотримав слова, а вона, будучи особою похилого віку та інвалідом 2-ї групи, у зв'язку з поганим станом здоров'я не в змозі була пред'явити виконавчий лист до виконання у встановлений законом строк.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 28 березня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції, просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою її заяву задовольнити. Звертає увагу не те, що судом безпідставно не взято до уваги те, що вона є інвалідом другої групи у зв'язку з наявною у неї хворобою, що вимагає систематичного відвідування медичних закладів, а також - показання свідка ОСОБА_4, який ствердив факт обіцянок з боку ОСОБА_3 добровільно виконати рішення суду в частині знесення самовільно збудованого гаража на земельній ділянці його матері.

Перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення їй строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів поважності причин пропуску вказаного строку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права..

Відповідно до вимог ч.1 ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27.01.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 задоволено частково, в тому числі - зобов'язано ОСОБА_3 знести самочинно збудований гараж на земельній ділянці ОСОБА_1 В АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 06.09.2011 року вищевказане рішення місцевого суду залишено без змін.

З заявою про примусове виконання рішення суду ОСОБА_1 звернулася 19.12.2012 року.

26.12.2012 року Тернопільським міськрайонним судом ОСОБА_1 видано виконавчий лист, яким зобов'язано ОСОБА_3 знести самочинно збудований гараж.

У відповідності до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів та ін.

У судовому засіданні 12.03.2013 року, будучи допитаним як свідок ОСОБА_4, показав, що його рідний брат ОСОБА_3 у його присутності неодноразово на прохання матері обіцяв виконати рішення суду, весь час відтягуючи на пізніше знесення самочинно збудованого ним гаража.

Суд, всупереч вимогам ст.215 ЦПК України не дав оцінки показанням свідка, не навів мотивів, з яких відхиляє ці докази.

Також, з матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 є особою похилого віку, інвалідом другої групи загального захворювання. Як пояснила ОСОБА_1, вона протягом тривалого часу хворіє системною склодермією рук, у зв'язку з чим перебуває на диспансерному обліку та систематично при будь-якому загостренні хвороби відвідує лікарів та масажистів у приватному порядку.

Враховуючи наведене, а також те, що пропущений позивачем строк для звернення рішення суду до виконання (який слід рахувати з часу вступу цього рішення у законну силу, тобто з 06.09.2012 року) складає близько чотирьох з половиною місяців (на думку колегії суддів, не є значним); відповідач ОСОБА_3, який є сином позивача, неодноразово обіцяв виконати матері рішення суду, не зазначаючи конкретного строку; позивач ОСОБА_1 є особою похилого віку та інвалідом 2-ї групи загального захворювання (хворіє системною склодермією рук, знаходиться на диспансерному обліку у ревматолога), що свідчить про наявність у заявника певних обмежень у можливості здійснення своїх прав через хворобу, колегія суддів приходить до висновку про визнання у сукупності поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа по справі за її позовом до ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованого гаража та поновлення вказаного строку судом.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

За таких обставин, постановлену в справі ухвалу не можна визнати законною. Тому ця ухвала у відповідності до п.4 ч.2 ст.307 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення вимог заявника.

Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314 ч.1 п.6, 315 ч.ч.1, 3; 317 ч.1, 319 ч.1, 324 ч.1 п.2, 325 ч.1 Цивільно-процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 28 березня 2013 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа про зобов'язання ОСОБА_3 знести самочинно збудований гараж на земельній ділянці ОСОБА_1 В АДРЕСА_1, виданого 26.12.2012 року Тернопільським міськрайонним судом згідно рішення від 27.10.2010 року, що набрало законної сили 06.09.2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська