ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 

за позовом   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Сімферополь         

до   Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації             

про спонукання до виконання певних дії .

за участю представників:

від позивача -  ОСОБА_1 -  паспорт НОМЕР_1

                           ОСОБА_2 - пред-к, дов. від 08.09.2008 р. . 

від відповідача -  Дубінська К.М. - пред-к, дов.  від 22.07.2008 р. 

           Сутність спору: Фізична особа - підприємець  ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся  до суду з адміністративним позовом , в якому просив  зобов'язати  Сімферопольське  районне  бюро технічної інвентаризації (далі БТІ)  провести державну реєстрацію нежитлових будівель  бази відпочинку «Голубе полум'я», розташованих за адресою АРК, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, яки йому належать, а саме адміністративно - приймальний корпус, кухню - їдальню, кліматопавільйон , спальний корпус, убиральню, душову, білизняну, сарай господарський за адресою: АДРЕСА_1 Вимоги мотивовані тим, що БТІ , незважаючи на наявність документів, які підтверджують право власності  позивача на зазначене майно, не в повному обсязі провело його реєстрацію та оформлення свідоцтва права власності на зазначений об'єкт нерухомості. 

            Представник БТІ надав заперечення на позов, в яких визначив, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право надання адреси мають місцеві ради, на його думку реєстрація права власності на зазначене вище майно здійснено у повному обсязі.

            Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позов.

            Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням  третейського суду по справі № 11-02-2006 від 14.11.2006 р. за позивачем визнано право власності на нежитлові будівлі  бази відпочинку «Голубе полум'я», а саме адміністративно - приймальний корпус, кухню - їдальню, клімато- павільйон , спальний корпус, убиральню, душову, білизняну, сарай господарський  (далі нерухомість).

      БТІ  18.07.2007 р.  зареєструвала  право власності  на зазначену нерухомість, розташовану за адресою  АДРЕСА_1, про що свідчить  витяг № 15269439 , копія якого залучена до матеріалів справи.

      Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень,  суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

               Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Ст. 140 Конституції України визначає, що  місцеве самоврядування  є  правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста -  самостійно вирішувати  питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве  самоврядування здійснюється  територіальною громадою  у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

    Система  місцевого самоврядування  включає територіальну громаду,  сільську, селищну, міську раду,  сільського, селищного, міського голову,  виконавчі  органи сільської, селищної, міської ради ( ст. 5 Закону). У ст. 11 Закону визначено, що  виконавчими органами рад є  їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші  створювані радами виконавчі органи.

                    У п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені делеговані повноваження   виконавчих органів  сільських, селищних, міських рад, до яких зокрема, відноситься  облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів  нерухомого майна незалежно від форм власності.

        Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначені в Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Зазначений Закон спрямований , зокрема, на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.

         У ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»  вказано, що він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

       Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна (ст. 2 Закону).

       Відповідно до ст. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав. 

       У ст.5 Закону визначена система органів державної реєстрації прав, яку  складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.  Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Адміністратором Державного реєстру прав є центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення.

       Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» , який проводиться в шляхом здійснення наступних дії : облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.  Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

       Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. затверджено  Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Положення № 7/5) , яким  визначений  порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. У п. 1.3. Положення № 7/5 визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

      Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно  - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів особи, що звернулася до БТІ (п.1.4).

       У п. 3.8. Положення № 7/5 визначено, що після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав, видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа та містить реєстраційний номер нерухомого майна; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; призначення (назву) нерухомого майна; підстави виникнення чи припинення права власності; особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самовільно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення арешту, про перебування майна у податковій заставі тощо); відомості про власника (власників); дату видачі витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно; прізвище, ім'я, по батькові реєстратора; підпис реєстратора; підпис начальника БТІ або уповноваженої ним особи.

                  П. 6 Положення № 7/5 визначені  Особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна . Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності (п.п.6.1 Положення).

                  У п.п. 6.2.  Положення № 7/5 зазначено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ. 

                  Свідоцтво про право власності містить таку інформацію: назву об'єкта нерухомого майна; місце видачі свідоцтва; дату видачі свідоцтва; назву органу, який видав свідоцтво; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид і розмір часток спільної власності; дату прийняття рішення; прізвище, ім'я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення; підпис керівника.  (п.п. 6.3. Положення).

                  Наказом  Міністерства юстиції України № 7/5 від 28.01.2003 р. затверджений  Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі Порядок № 7/5).  Реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється з метою надання в інтересах юридичних та фізичних осіб інформації про зареєстровані бюро технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно або про відсутність зареєстрованих прав( п. 1.1. Порядку).

                   У п. 1.2 Порядку визначено, що  реєстр прав власності на нерухоме майно  - єдина комп'ютерна база даних, яка забезпечує зберігання інформації про права власності на нерухоме майно, її видання та захист від несанкціонованого доступу.  Пошук об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав здійснюється за реєстраційним номером нерухомого майна ,або за адресою та типом нерухомого майна. Адреса нерухомого майна є ідентифікатором об'єкта нерухомого майна і складається з назви регіону (область, Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севастополь);назви району (для міст районного значення та селищ міського типу); назви населеного пункту; адреси в межах населеного пункту.  У Реєстрі прав використовуються три види адрес у межах населеного пункту: адреса, яка складається з назви вулиці, номера будинку, номера корпусу та номера квартири; адреса, яка складається з назви іменованого об'єкта та/або назви вулиці, номера об'єкта та номера частини об'єкта; адреса, яка складається з назви іменованого об'єкта, назви вулиці в складі об'єкта, номера об'єкта або номера будинку.

                   До матеріалів справи залучена копія Статуту БТІ , який затверджений головою Сімферопольської  районної ради АРК  23.07.2007 р. У п. 1.1.  Статуту  визначено, що БТІ  є  комунальним комерційним підприємством, яке входить до складу майна, що належить  до об'єктів  загальної власності  територіальної громади  Сімферопольського району АРК і знаходиться в сфері управління  Сімферопольської районної ради АРК.

                     Вивчивши зазначений документ,  суд після аналізу зазначених вище положень Законів України « Про місцеве самоврядування  в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» прийшов до висновку, що БТІ є виконавчим органом Сімферопольської районної ради АРК, якому  згідно з діючим законодавством України делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до вимог Положення №7/5 та Порядку № 7/5  об'єктів  нерухомого майна, які розташовані на території Сімферопольської району АРК.

                     Матеріали справи свідчать про те, що БТІ здійснено  реєстрація нерухомості позивача, йому наданий  витяг № 15269439 від 18.07.2007 р. 

                     Позивач, вважаючи зазначену реєстрацію неповною , неодноразово звертався до БТІ з заявами провести реєстрацію  його права власності  на нерухомості в повному обсязі , а саме вказавши в адресі об'єкта не тільки назву вулиці , але й номер будинку.

                     Зазначені заяви позивача не були задоволені БТІ. 

                     Відмови у задоволені вимог позивача були аргументовані посиланням на Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким тільки місцеві ради мають право визначати  поштову адресу.

                     Під час розгляду справи представник БТІ наполягав на тому, що адреса розташування нерухомості позивача має бути встановлено тільки Миколаївською селищною радою в порядку, передбаченому Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом прийняття відповідного рішення.

                     Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що зазначена позиція БТІ не відповідає  вимогам Порядку № 7/5 та Положення № 7/5 .

                     На думку суду предметом вимог позивач є не визначення  адреси знаходження нерухомості позивача, а  проведення БТІ  в повному обсязі реєстрації права власності  першого на вказане масйно.

                     Вивчивши проведену БТІ реєстрацію  права власності позивача на нерухомість,  суд прийшов до висновку що ця процедура здійснена ним не в повному обсязі, без зазначення номеру будинку, що може привести до виникнення труднощів  при ідентифікації цих об'єктів .

         В силу викладеного, суд вважає, що , відмовляючи позивачу в проведені  повної реєстрації його права власності на нерухомість, БТІ діяло без  урахуванням всіх обставин справи, нерозсудливо та недобросовісно, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню. 

              Під час судового засідання, яке відбулось 10.10.2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 14.10.2008р.

                  Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд 

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

                            2. Зобов'язати Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації (м.Сімферополь, вул. Ракетна,34, ЕДРПОУ 25135830) провести державну реєстрацію нежитлових будівель  бази відпочинку «Голубе полум'я»,  які належать на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2,  ІК НОМЕР_1), а саме: адміністративно - приймального корпусу, кухні - їдальні, кліматопавільйону , спального корпусу, убиральні, душової, білизняної,  сарайю господарського за адресою: АДРЕСА_1.

                          3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  ( АДРЕСА_2,  ІК НОМЕР_1 , банківські реквізити невідомі)  3,40 грн. судового збору.

                      У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження. 

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Яковлєв С.В.