А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
Донецької області у складі:
головуючого Меленчука В.С.
суддів Бєдєлєва С.І., Преснякової А.А.
при секретарі Ушаковій О.В.
за участю прокурора Максименко Н.Г.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні 30 квітня 2013 року у місті Маріуполі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя за обвинуваченням ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 15 лютого 2013 року
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 15 лютого 2013 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, не працюючий, раніше судимий 1 листопада 2012 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за частиною 1 статті 309 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень на користь держави, проживаючий в АДРЕСА_2, зареєстрований в АДРЕСА_1
Головуючий у суді 1 інстанції Ковтуненко О. В.
Категорія 309 ч.2 КК України Доповідач Меленчук В.С.
засуджений за частиною 2 статті 309 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі статей 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців, якщо він протягом строку випробування не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися у ці органи для реєстрації.
Вказаним вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 11 січня 2013 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись на кінцевій зупинці громадського транспорту «17 ЖМР» у Жовтневому районі міста Маріуполя, повторно незаконно придбав, тобто купив у малознайомого хлопця по імені Костянтин, особу якого у ході досудового розслідування не встановлено, за 75 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований у медичному шприці одноразового використання, який став зберігати при собі у кишені куртки та перевіз до зупинки громадського транспорту біля кав'ярні «Чайка» на бульварі Комсомольському Орджонікідзевськго району міста Маріуполя без мети збуту.
У цей же день, біля кав'ярні «Чайка», обвинувачений ОСОБА_2 був запрошений працівниками міліції до Орджонікідзевського РВ міліції, де у період часу з 18 години 05 хвилин до 18 години 25 хвилин у ході його особистого огляду працівниками міліції був виявлений та вилучений медичний шприц одноразового використання частково заповнений рідиною масою 1,575 грамів, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою сухої речовини 0,022 грами.
Не погоджуючись з судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини матеріалів кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2, правильність кваліфікації його дій за кримінальним законом та доведеність вини, ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції з постановкою нового вироку, яким призначити обвинуваченому за частиною 2 статті 309 КК України 2 роки позбавлення волі.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, прокурор посилається на невідповідність призначеної обвинуваченому міри кримінального покарання, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також даних про його особу.
Крім того, суд першої інстанції, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальне покарання, не врахував той факт, що він раніше засуджувався, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена і вже через 2 місяці після відбуття покарання за попереднім вироком повторно вчинив умисний злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги з проханням їх задовольнити, пояснення і останнє слово обвинуваченого ОСОБА_2 та міркування його захисника про безпідставність апеляційних вимог і законність вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Насамперед, колегія суддів наголошує на тому, що при апеляційному розгляді апеляційної скарги прокурора, питання фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за кримінальним законом та доведеності його вини відповідно до положень статті 404 КПК України не обговорюються і не вирішуються, оскільки судовий розгляд у суді першої інстанції проведений відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України і зазначені обставини прокурор не оспорює в апеляційній скарзі.
Отже, обговорюючи питання, призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 судом першої інстанції кримінального покарання, про що йде мова в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів дійшла такого висновку.
Призначаючи останньому вид і розмір кримінального покарання у вигляді позбавлення волі з умовою його відбування з випробуванням, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, дані про його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом першої інстанції враховане те, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше засуджувався за вчинений злочин середньої тяжкості, від яких тяжких наслідків не настало, у вчиненому злочині щиро покаявся, що визнане обставиною, яка пом'якшує покарання.
З урахуванням цих обставин, суд першої інстанції зважив за можливе призначити обвинуваченому міру кримінального покарання у мінімальному розмірі.
При цьому, приймаючи до уваги наявність у обвинуваченого ОСОБА_2 сім'ї, постійного місця проживання, за яким він характеризується позитивно, страждає на захворювання туберкульоз легенів, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, суд першої інстанції зважив за можливе до міри кримінального покарання, яке він вирішив призначити обвинуваченому застосувати положення статей 75,76 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, всі обставини, які врахував суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 кримінального покарання підтверджуються документами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, а також документами, наданими у ході апеляційного розгляду.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 міру кримінального покарання з випробуванням, дотримав положень статті 65 КК України і дійшов правильного висновку про можливість призначення такого покарання.
Більш того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, зазначивши у вироку про застосування обставин, що обтяжують покарання, але не вказавши конкретно саме які, в обґрунтування можливості застосування призначення покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України, послався на обставини, які відповідно до положень статті 66 КК України, перелік яких не є вичерпним, міг врахувати як такі, що пом'якшують покарання і суттєво впливають при призначенні покарання.
Колегія суддів, виходячи з зазначених обставин, вважає за можливе вказані обставини врахувати як такі, що пом'якшують покарання.
За таких обставин, колегія суддів і, з урахуванням викладеного, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора.
Більш того, з урахуванням положень Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожний має право на справедливий розгляд справи та положень статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Отже, враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальне покарання є справедливим, необхідним і достатнім.
Крім того, міра кримінального покарання обвинуваченим ОСОБА_2 буде відбуватися під умовою, яка буде стримувати його від неналежної поведінки та створювати загрозу зміни умов і порядку відбування покарання.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, як і підстав для скасування вироку суду першої інстанції.
Вирок відповідає вимогам кримінального процесуального закону, порушення, які перешкодили чи могли б перешкодити постановити законний і обґрунтований вирок, не виявлені.
Керуючись статтями 404,407 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя залишити без задоволення.
Вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 15 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
С У Д Д І :
С.І. Бєдєлєв В.С. Меленчук А.А. Преснякова