А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:

головуючого Меленчука В.С.

суддів Бєдєлєва С.І., Преснякової А.А.

за участю прокурора Максименко Н.Г.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні 26 лютого 2013 року у залі суду в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 1 листопада 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 1 листопада 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, не працюючий, раніше судимий: 1) 29 жовтня 1998 року Приморським районним судом міста Маріуполя за частиною 3 статті 117, частиною 2 статті 118, статтею 42 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 16 червня 2004 року за відбуттям строку покарання; 2) 20 вересня 2005 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за частиною 2 статті 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, звільнений за постановою Селідовського міського суду Донецької області на підставі статті 81 КК України умовно-достроково на невідбутний строк 1 рік 2 місяці 1 день, проживаючий в АДРЕСА_1

Головуючий у суді 1 інстанції Пустовойт Т. В.

Категорія 309 ч.1 КК України Доповідач Меленчук В.С.

звільнений від кримінальної відповідальності на підставі частини 4 статті 309 КК України.

До провадження Іллічівського районного суду міста Маріуполя надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України.

У ході судового розгляду справи захисник обвинуваченого ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, виходячи з того, що той добровільно звернувся до лікувальної установи, де пройшов курс лікування від наркоманії.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляцію, в якій ставить питання про скасування постанови суду з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд.

Обґрунтовуючи свою апеляцію прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 20 вересня 2005 року засуджувався Жовтневим районним судом міста Маріуполя за частиною 2 статті 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі і 28 лютого 2011 року згідно з постановою Селидівського міського суду Донецької області був звільнений від подальшого відбуття покарання умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 1 день.

У період не відбутої частини покарання обвинувачений ОСОБА_2 вчинив новий злочин, кримінальна відповідальність за який передбачена частиною 1 статті 309 КК України, тому він повинний бути засуджений за новий злочин і на підставі статті 71 КК України приєднане не відбуте покарання за попереднім вироком.

За таких обставин, на думку прокурора, підстави для закриття кримінальної справи за злочин, передбачений частиною 1 статті 309 КК України відсутні.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про підтримку апеляційних вимог і незаконність судового рішення, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та думку його захисника ОСОБА_1 про безпідставність апеляційних вимог прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень частини 4 статті 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

За змістом зазначеної норми кримінального закону, умовами для звільнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, пов'язаний з обігом наркотичних засобів є добровільне звернення до спеціалізованої установи для лікування і початок лікування від наркоманії.

При цьому, необхідно з'ясувати було це звернення для лікування істинним і добровільним, чи засобом ухилення від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, розглядаючи її по суті, прийняв заходи, передбачені кримінально-процесуальним законом для з'ясування таких обставин, як чи страждає засуджений ОСОБА_2 наркоманією, пройшов курс лікування, хвороба знаходиться у стадії ремісії і потребує спостереження з боку установи охорони здоров'я.

Ці обставини, суд першої інстанції перевірив шляхом витребування з наркологічного диспансеру довідки про проходження засудженим лікування від наркоманії та проведення судово-наркологічної експертизи.

Проте, по за увагою суду першої інстанції залишилася така умова для звільнення від кримінальної відповідальності як добровільність звернення до лікувальної установи для лікування і з цього приводу не виклав жодних суджень.

За таких обставин, на думку колегії суддів, не можна вважати прийняте судом першої інстанції рішення законним і обґрунтованим та таким, що відповідає положенням кримінально-процесуального закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає апеляційні вимоги прокурора про скасування постанови суду першої інстанції слушними.

Отже, судове рішення, прийняте судом першої інстанції підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм кримінально-процесуального закону.

Крім того, має місце і неправильне застосування кримінального закону, висловлене в тому, що суд першої інстанції не перевірив усі умови та питання при прийнятті рішення про закриття кримінальної справи.

При новому судовому розгляді кримінальної справи по суті необхідно з'ясувати, чи мала місце добровільність в обвинуваченого ОСОБА_2 при його зверненні до наркологічного диспансеру для лікування від наркоманії.

Для цього необхідно витребувати з лікувального закладу охорони здоров'я, де обвинувачений ОСОБА_2 проходив лікування медичну картку, історію хвороби, допитати у судовому засіданні лікаря з приводу надходження обвинуваченого на лікування, проаналізувати ці докази з наданням їм правової оцінки і в залежності від встановленого постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 1 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 про закриття щодо нього кримінальної справи за вчинений злочин, передбачений частиною 1 статті 309 КК України скасувати з направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд, але в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

С У Д Д І :

А.А. Преснякова В.С. Меленчук С.І. Бєдєлєв