А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:

головуючого Меленчука В.С.

суддів Бєдєлєва С.І., Преснякової А.А.

при секретарі Ушаковій О.В.

за участю прокурора Максименко Н.Г.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8

представника потерпілих ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні 13 лютого 2013 року в залі суду в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_11, захисника ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та їх представника адвоката ОСОБА_9 та засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_14 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 23 вересня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 23 вересня 2011 року

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища міського типу Велика Новосілка Донецької області, громадянин України, приватний підприємець, не судимий, проживаючий АДРЕСА_3

Справа № 11-0591-608м/2012 Головуючий у суді 1 інстанції Голуб Т. І.

Категорія 115 ч.2,357ч.3,309ч.2, 187 ч.4, 289 ч 3, 186 ч. 1,70 КК України Доповідач Меленчук В.С.

засуджений за частиною 2 статті 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його індивідуальною власністю, за частиною 4 статті 187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його індивідуальною власністю, за частиною 3 статті 289 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його індивідуальною власністю, за частиною 3 статті 357 КК України до 3 років обмеження волі, за частиною 2 статті 309 КК України до 2 років позбавлення волі, за пунктами 1, 9, 12, 13 частини 2 статті 115 КК України до довічного позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого більш суворим остаточно призначене покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його індивідуальною власністю.

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженець міста Донецька Донецької обла-

сті, громадянин України, не працюючий, не судимий,

проживаючий АДРЕСА_3

засуджений за частиною 2 статті 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за частиною 3 статті 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за частиною 3 статті 289 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його індивідуальною власністю, за частиною 2 статті 309 КК України до 2 років позбавлення волі, за частиною 3 статті 357 КК України до 3 років обмеження волі, за частиною 1 статті 187 КК України до 4 років позбавлення волі, за частиною 4 статті 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його індивідуальною власністю, за пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його індивідуальною власністю, за пунктами 1, 9, 12, 13 частини 2 статті 115 КК України до довічного позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом менш суворого покарання більш суворим остаточно призначене покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його індивідуальною власністю.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець селища міського типу Велика Новосілка Донецької області, громадянин України, не працюючий, не судимий, проживаючий АДРЕСА_3

засуджений за частиною 2 статті 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за частиною 3 статті 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за частино 3 статті 289 КК України до 8 років позбавлення волі, за частиною 2 статті 309 КК України до 2 років позбавлення волі, за частиною 3 статті 357 КК України до 3 років обмеження волі, за частиною 4 статті 187 КК України до 9 років позбавлення волі, за пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 КК України до 10 років позбавлення волі, за пунктами 1, 9, 12, 13 частини 2 статті 115 КК України до13 років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначене покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.

З засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 стягнуто у солідарному порядку моральну шкоду на користь потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_6 по 40 тисяч гривень кожному, ОСОБА_13 20 тисяч гривень, на користь потерпілого ОСОБА_8 моральну шкоду у сумі 50 тисяч гривень.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець селища міського типу Велика

Новосілка Донецької області, громадянин України, працюючий механіком фабрики дикорослинних культур, не судимий, проживаючий в АДРЕСА_4

засуджений за частиною 3 статті 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі статей 75,76 КК України засуджений ОСОБА_5 звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком 2 роки покладанням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Засуджені визнані винними в тому, що 15 травня 2008 року близько 23 години засуджений ОСОБА_5 з метою крадіжки чужого майна спільно і за попередньою змовою з засудженим ОСОБА_14 прийшов до будинку АДРЕСА_5, проникли через огорожу на подвір'я, а надалі і до господарської споруди, зламавши замок на дверях, звідки таємно, повторно викрали, належний потерпілому ОСОБА_19 мопед марки «HONDA DIO *Chesta* AF3403» вартістю 2700 гривен, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця події зникли.

Він же ж, 12 липня 2009 року близько 1 години з метою крадіжки чужого майна, спільно і за попередньою змовою з засудженим ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшли до будинку АДРЕСА_6, проникли через огорожу на подвір'я, а надалі і до гаражу, зламавши замок на дверях, звідки таємно, повторно викрали, належний потерпілому ОСОБА_20 мопед марки «Тигр-АТ50QT-9» вартістю 4900 гривень, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця події зникли.

Він же ж, 17 липня 2009 року близько 24 години з метою крадіжки чужого майна, спільно і за попередньою змовою з засудженим ОСОБА_4 прийшов до будинку АДРЕСА_7, проникли через огорожу на подвір'я, а надалі і до гаражу, зламавши замок на дверях, звідки таємно, повторно викрали, належний потерпілому ОСОБА_21 мопед, марки «Ямаха» вартістю 3000 гривень, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця події зникли.

Засуджений ОСОБА_14 18 жовтня 2009 року приблизно о 21 годині, прийшов до свого знайомого ОСОБА_23, мешкаючого у квартирі АДРЕСА_1 з метою узяти у борг гроші у сумі 100 гривень, на що останній відповів йому відмовою. Взнавши, що через деякий час до ОСОБА_23 приїде їх спільний знайомий ОСОБА_24, засуджений передбачаючи, що в останнього з собою можуть знаходитися грошові кошти та інше коштовне майно, вирішив зробити напад на ОСОБА_24 з метою заволодіння його майном. З вказаною метою ОСОБА_14 вийшов на вулицю, і знайшовши у невстановленому слідством місці предмет, схожий на пістолет, пройшов до палісадника, розташованого напроти першого під'їзду будинку потерпілого, де став очікувати приїзду ОСОБА_24. 19 жовтня 2009 року близько 1 години 30 хвилин потерпілий ОСОБА_24 на автомобілі "таксі" приїхав до першого під'їзду вищевказаного будинку, а до нього назустріч вийшов з під'їзду ОСОБА_23. У цей час засуджений ОСОБА_14 з метою заволодіння чужим майном, напав на потерпілих ОСОБА_24 і ОСОБА_23, направляючи предмет, схожий на пістолет, в їх сторону, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для їх життя і здоров'я, став вимагати від них пройти за ним до палісаднику. Потерпілі, сприймаючи погрози ОСОБА_14 та, побоюючись за своє життя і здоров'я, пройшли слідом за засудженим до палісаднику, де останній, погрожуючи наказав потерпілим стати на коліна і передати йому матеріальні цінності, які були при них. Потерпілі побоюючись погроз, виклали на землю: потерпілий ОСОБА_24 ключі від квартири, які не надають матеріальної цінності і гроші у сумі 250 гривень, а потерпілий ОСОБА_23 ключ від квартири, який не надає матеріальної цінності, якими оволодів засуджений. Після чого, ОСОБА_14 з метою заволодіння чужим майном, обшукав одяг потерпілих, але нічого не виявивши, з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_24 матеріальний шкоду на вказану суму.

Засуджений ОСОБА_14, 19 жовтня 2009 року після здійснення розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_24 и ОСОБА_23 з метою таємної крадіжки чужого майна, маючи ключі прийшов до квартири АДРЕСА_2, де проживав потерпілий ОСОБА_24, з метою таємного крадіжки чужого майна, відкрив ключами вхідні двері, проник до квартири, звідки таємно, повторно викрав, належне потерпілому майно, а саме: ноутбук «Самсунг» з чохлом загальною вартістю 4000 гривень; срібний браслет вагою 10 грам вартістю 800 гривень; механічний наручний годинник вартістю 300 гривень; мобільний телефон «Самсунг» вартістю 200 гривен; мобільний телефон «Шарп», який не надає матеріальної цінності, шкіряний гаманець вартістю 100 гривень; грошові кошти у сумі 2500 гривень, паспорт громадянина Марокко на ім'я ОСОБА_24, який не надає матеріальної цінності, три пластикові банківські карти на ім'я ОСОБА_24, які не надають матеріальної цінності, чотири дисконтні пластикові карти, не надають матеріальної цінності, туалетну воду "212" вартістю 400 гривень, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на суму 8300 гривень, після чого з місця події зник.

Засуджений ОСОБА_11, 29 вересня 2010 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, за попередньою змовою у групі з ОСОБА_14 та ОСОБА_4, з метою вбивства з корисливих мотивів для заволодіння майном, належним потерпілому ОСОБА_26, розробивши план та розподіливши ролі, запропонували останньому проїхати з ними до лісосмуги, розташованої за селищем міського типу Велика Новосілка Донецької області, недалеко від селища Новий Комар Донецької області для того, щоб показати металеву трубу, яку начебто потрібно викопати за допомогою екскаватора, який був в особистому користуванні потерпілого, на що останній погодився.

Після цього засуджені та ОСОБА_26 на автомобілі марки «Kia magentis», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_27, яким ОСОБА_26 управляв на підставі доручення на право керування і розпорядження, прибули на ділянку місцевості, розташованої у 2 кілометрах 900 метрах південно-західної околиці селища Новий Комар Великоновоселківського району Донецької області, де ОСОБА_4, згідно раніше розробленому плану, вийшов із автомобілю та став спостерігати за навколишнім середовищем з метою попередження у разі появлення сторонніх осіб або іншої небезпеки, сприяючи тим самим реалізації єдиного злочинного умислу. Засуджений ОСОБА_14, діючи згідно раніше розробленому плану, з метою реалізації сумісного злочинного умислу, знаходячись у салоні автомобіля, сидячи на сидінні ззаду ОСОБА_26, являючись особою, що раніше скоїла розбій, напав на останнього, з застосуванням насилля небезпечного для життя та здоров'я, висловленого у накиданні йому на шию заздалегідь приготовленого капронового мотузка, який став затягувати. Потерпілий ОСОБА_26 став чинити активний опір діям засудженого, намагаючись пальцями рук відтягнути від своєї шиї мотузок, але засуджений ОСОБА_11, який знаходився на сусідньому сидінні, бажаючи настання смерті потерпілого та з метою полегшення дій ОСОБА_14, направлених на умисне вбивство, руками схопив обидва передпліччя потерпілого та став утримувати, позбавляючи останнього будь-якої можливості припинити злочинні дії ОСОБА_14. Засуджені ОСОБА_11 та ОСОБА_14 реально усвідомлювали, що від їх дій неминуче наступить смерть ОСОБА_26, утримували останнього у такому становищі, до настання смерті потерпілого.

Після цього, з метою укриття злочину, засуджені витягли труп потерпілого ОСОБА_26 з салону автомобіля та за допомогою лопат, які привезли із собою закопали на місці вчинення злочину. В результаті сумісних злочинних дій засуджених ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_26 були заподіяні три синці на передній поверхні у середній третині правого передпліччя і два синці по передній поверхні середньої третини лівого передпліччя, горизонтальна незамкнута странгуляційна борозна у вигляді зигзагоподібної смуги тиску на передній поверхні шиї середньо-нижньої третини, крововиливу у підшкірну клітковину і в м'язи шиї по передній поверхні, перелом із зсувом і крововиливу 2-4 хрящових кілець трахеї, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння та, які знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті потерпілого є механічна асфіксія від однократного удавлення органів шиї петлею м'якого типу, яка затягувалася сторонньою рукою, супроводжувалася загальноасфіксичними ознаками. Після цього, засуджені, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужого майна, заволоділи грошовими коштами у розмірі 2800 гривень, мобільним телефоном «Самсунг SGH-D780» вартістю 1000 гривень, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на суму 3800 гривень, після чого повторно заволоділи автомобілем НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_26 вартістю 73806, 01 гривень, заподіявши значну матеріальну шкоду, на якому з викраденим майном покинули місце злочину і, який згодом знищили шляхом підпалу з метою укриття слідів злочину.

Засуджені ОСОБА_11 за попередньою змовою з засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_14 24 вересня 2010 року, у денний час, знаходячись у 4 кілометрах від південно-західної околиці селища Новий Комар Великоновоселківського району Донецької області на автомобілі «Kia magentis» державний номер НОМЕР_1, яким вони заволоділи 23 вересня 2010 року у ході розбійного нападу та умисного вбивства потерпілого ОСОБА_26, з салону вказаного автомобілю незаконно заволоділи паспортом громадянина України, довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру, водійським посвідченням та талоном до нього, дорученням на право керування на вказаний автомобіль, страховим полісом на вказаний автомобіль, свідоцтвом про реєстрацію технологічного транспортного засобу - екскаватору ЕО 2621В-3 ЮМЗ 6 КЛ і біржовим договором купівлі-продажу цього екскаватору на ім'я потерпілого, а також техпаспортом на автомобіль НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_27, біржовим договором купівлі - продажу вказаного екскаватору на ім'я ОСОБА_26

Крім того, викрали майно потерпілого ОСОБА_26, а саме: домкрат вартістю 480 гривень, два акустичних динаміка вартістю 432 гривні, балонний ключ вартістю 70 гривень, СD-диск вартістю 20 гривень, заподіявши матеріальну шкоду на суму 1002 гривень, з викраденим місце злочину покинули.

Засуджений ОСОБА_11 24 вересня 2010 року приблизно о 22 годині, являючись особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за попередньою змовою з ОСОБА_4 і ОСОБА_14, на ґрунті тривалих неприязних відношень з потерпілим ОСОБА_28, розробивши план дій та, розподіливши ролі, згідно з якими засуджений ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Kia magentis», державний номерний знак НОМЕР_1 і ОСОБА_11 разом з ОСОБА_14, який керував автомобілем НОМЕР_4, прибули на вулицю Першотравневу в селище Роздольне Великоновосільківського району Донецької області, де знаходячись біля будинку №21/2 почали спостерігати за вантажним автомобілем НОМЕР_5, належним потерпілому ОСОБА_28, який знаходився біля входу у приміщення кав'ярні "Діметра", розташованого по вулиці Першотравневій селища Роздольне. 25 вересня 2010 року приблизно о 1 годині засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_14 і ОСОБА_11 побачили, що ОСОБА_28 та його співмешканка ОСОБА_29 сіли в автомобіль і почали рух по автодорозі, ведучій в селище міського типу Велика Новосілка Донецької області і почали рухатися за ними. У цей момент у ОСОБА_11, ОСОБА_4 і ОСОБА_14 виник спільний злочинний намір на протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_29 з метою приховування умисного вбивства ОСОБА_28, тобто умисне вбивство двох осіб.

Засуджений ОСОБА_4 25 вересня 2010 року приблизно о 1 годині, реалізовуючи злочинний намір, виїхав на автодорогу у напрямку селища Багатир - селища міського типу Велика Новосілка Донецької області і, проїхавши 300 метрів від покажчика "Роздольне", керуючи автомобілем «Kia magentis», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем, яким керував потерпілий ОСОБА_28 і, в якому знаходилася потерпіла ОСОБА_29. В., що призвело автомобіль потерпілого до втрати курсової стійкості і перекидання до кювету з лівого боку автодороги, виконавши таким чином свої дії, згідно розробленому плану. Після чого, до місця зіткнення під'їхали засуджені ОСОБА_30 і ОСОБА_14, де засуджений ОСОБА_11, залишився в автомобілі спостерігати за навколишнім оточенням, з метою запобігання появи сторонніх осіб або іншої небезпеки, сприяючи тим самим реалізації єдиного злочинного наміру, засуджений ОСОБА_14, дістав з рюкзака, заздалегідь заготовлену для протиправного спричинення смерті, знаряджену двома мисливськими патронами 12 калібру гладкоствольну вогнепальну зброю, вийшов з автомобіля, підійшов до автомобілю потерпілого, біля котрого знаходилися потерпілі ОСОБА_28 та ОСОБА_29 і зробив один постріл у спину потерпілого ОСОБА_28 і один постріл у грудну клітину потерпілої ОСОБА_29, внаслідок чого останні померли на місці, а всі засуджені з місця вчинення злочину зникли.

В результаті спільних злочинних дій засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_4 і ОСОБА_14 потерпілому ОСОБА_28 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді садна спинки носа, синця передньої поверхні живота, садна передньої поверхні правого і лівого колінних суглобів, передньої поверхні у верхніх третинах обох гомілок, рани лівої гомілки, рани задньої поверхні грудної клітки з округлими дрібними ранами по лівому краю рани, від якої відходить рановий канал у напрямі ззаду наперед, від низу до верху декілька зліва направо, проходячи через шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м'язи, 9 і 10 ребер зліва, пошкоджуючи нижню долю лівої легені, навколосерцеву сумку і зліва закінчується у м'язи лівого шлуночку серця і в грудному відділі аорти, маюча довжину 21-23 сантиметри у вигляді "воронки", що розширюється усередині множинними рановими каналами, гемопневматораксу з нерівномірним кровонаповненням і гострих гемодинамічних розладів у внутрішніх органах, набряку головного мозку і легенів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Причиною смерті потерпілого ОСОБА_28 є сліпе вогнепальне дробове поранення грудної клітини з пошкодженням лівої легені, серця і грудного відділу аорти, ускладнене рясною крововтратою, що привела до недокрів'я внутрішніх органів.

Потерпілій ОСОБА_29 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді смугових садн тильної поверхні лівої кисті біля кореня 1-2 пальців, подряпини передньої поверхні у нижній третині лівого передпліччя, садна гребеня правої клубової кісті, на передній поверхні лівого колінного суглоба, на передній поверхні у верхній третині правої гомілки, на передній поверхні у верхній третині лівої гомілки, синців лівого стегна, лівого колінного суглоба; рани №1 правої молочної залози з синцем трикутної форми з лівого краю рани, яка сліпо закінчується у підшкірно-жировій клітковині, рани №2, розташованої на 2-а сантиметра нижче рани №1, по середньо-ключичній лінії у проекції 7-8 ребер, по краях якої у верхнього краю 3, в області правого краю - 2 і в області нижнього краю - 6 ран округлої форми, а також в області лівого краю рани є 2 синці трикутної форми з осадженням у центрі, ця рана є продовженням рани №1, від якої відходить рановий канал у напрямку спереду - назад, зверху - вниз і декілька управо наліво, проходячи через шкіру, підшкірно - жирову клітковину, м'язи, 8 і 9-і ребра, ушкоджуючи праву долю, печінки, паранефральну клітковину, верхній полюс правої нирки, дванадцятипалу кишку, брижейку тонкої кишки, черевну аорту, і сліпо закінчується у поперековому м'язі і має довжину 18-20 сантиметрів у вигляді "воронки", що розширюється усередині, множинними рановими каналами, гемоперітонеум, нерівномірні кровонаповнення і гострі гемодинамічні розлади у внутрішніх органах, набряку головного мозку і легенів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Причиною смерті потерпілої ОСОБА_29 є сліпе вогнепальне дробове поранення грудної клітки і живота, з пошкодженням 8 і 9 ребер справа, печінки, 12-ти шерстної кишки, правої нирки, голівки підшлункової залози, брижейки тонкого кішківника, черевної аорти, ускладнене нерівномірним кровонаповненням і гострим гемодинамічним розладом у внутрішніх органах, гемоперітонеумом та набряком головного мозку і легенів.

Засуджений ОСОБА_14 у невстановлений слідством час та місці, за попередньою змовою з засудженими ОСОБА_11 та ОСОБА_4, з метою незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, незаконно придбали дико рослинну коноплю, яку принесли за місцем свого проживання у будинок АДРЕСА_3, де шляхом механічної дії (перетирання), незаконно виготовили особливо - небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, який зберігали за місцем проживання, без мети збуту. 26 вересня 2010 року вищевказаний наркотичний засіб був виявлений та вилучений працівниками міліції при проведенні обшуку будівлі засуджених.

27 вересня 2010 року об 11годині 35 хвилин, при проведенні огляду території прилеглої до будинку АДРЕСА_3 серед будівельної цеглини, складеної на подвір'ї, працівниками міліції був виявлені та вилучені два поліетиленові пакети з речовиною рослинного походження, яка є особливо-небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, загальною масою 1469, 598 грамів, що у перерахунку на суху речовину складає 1334,89 грамів, є крупним розміром, який засуджені ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_4 незаконно придбали, виготовили та зберігали за місцем свого проживання без цілі збуту.

На вказаний вирок суду першої інстанції були подані апеляції потерпілих, захисників ОСОБА_10, ОСОБА_1 та засуджених.

Захисник ОСОБА_10 в апеляції посилається на те, що засуджений ОСОБА_11 був затриманий працівниками міліції раніше ніж це офіційно зафіксовано. Запобіжний захід, в якому зафіксований момент затримання останнього, відображає дату не 25 вересня 2010 року, а 28 вересня 2010 року. Отже, три доби засуджений незаконно був позбавлений волі. Де весь цей час знаходився засуджений ОСОБА_11 не з'ясували ні на слідстві, ні у суді. Свідчення засудженого ОСОБА_11 були здобуті незаконним шляхом із застосуванням недозволених методів ведення слідства. Вважає, що судом першої інстанції у недостатній мірі проведено судове слідство, тому зроблені невірні висновки про вину засудженого ОСОБА_11 Прямих доказів його вини не було, а на здобутих незаконним шляхом доказах ухвалювати обвинувальний вирок є незаконним. Не підтверджується, на його думку, і той факт, що засуджений міг бути організатором групи осіб, які вчиняли всі злочинні діяння.

Просить вирок Волноваського районного суду першої інстанції скасувати, а засудженого ОСОБА_11 виправдати.

Потерпілі по справі ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та їх представник адвокат ОСОБА_9 також не згодні з вироком суду першої інстанції, вважаючи його винесеним з порушенням норм процесуального і матеріального права.

На їх думку, суд першої інстанції у повній мірі досліджував докази, зібрані, як на досудовому слідстві, так і у ході судового розгляду справи, за результатами розгляду правильно визначився, призначивши покарання засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_14. Проте, вирішуючи питання призначення розміру покарання засудженому ОСОБА_4, суд першої інстанції підійшов до цього поблажливо. Вважають, що призначене останньому покарання не відповідає кількості, тягарю скоєних ним злочинів, його особі, ролі у вчинених злочинах. Засуджений тривало і наполегливо порушував загальноприйняті закони, здійснював крадіжки мопедів з метою наживи, брав активну участь у вбивствах потерпілих ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_29 з корисливих мотивів.

В судовому засіданні ОСОБА_4 поводився нахабно, показував свою зневагу до суспільства і суду, провину не визнав, не розкаявся у скоєному. Тому потерпіли вважають, що ОСОБА_4 заслуговує на максимальне покарання, передбачене статтею 115 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі.

Крім того, суд першої інстанції не задовольнив позовні вимоги у частині повернення іншого майна загиблого ОСОБА_26, окрім перерахованого у вироку, а саме: телефон "Самсунг-Д780" вартістю 1000 гривень ( у вироку помилково вказаний телефон "Нокиа"), домкрат вартістю 480 гривень, балонний ключ вартістю 70 гривень, СД диск вартістю 20 гривень. З їх точки зору, суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні витрат на поховання потерпілого ОСОБА_26 та поминальний обід у сумі 8 760 гривень. Таке рішення не відповідає положенням статті 1201 ЦК України, згідно з якою ця сума повинна відшкодовуватися у повному обсязі з майна конфіскованого у засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_4.

Потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та їх представник ОСОБА_9 просять вирок суду першої інстанції частково скасувати відносно засудженого ОСОБА_4 і постановити новий, яким призначити йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі, а також у частині задоволення позовних вимог про відшкодування витрат на поховання та вирішити питання про повернення майна потерпілих ОСОБА_26 і ОСОБА_13

Не погодився з судовим рішенням і засуджений ОСОБА_11, подавши апеляцію, в якій стверджує, що висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. На його погляд, суд першої інстанції не досліджував матеріали про незаконні методи ведення слідства, не зберіг об'єктивність і безсторонність, не створив необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних прав і обов'язків. З боку суду першої інстанції була допущена однобічність і неповнота судового розгляду справи, а також допущені порушення положень статті 47 КПК України про порядок призначення захисника.

Вказує, що при проведенні досудового слідства до нього і його синів ОСОБА_14 та ОСОБА_4 застосовувалися недозволені методи ведення слідства, в результаті чого працівники міліції змусили їх обмовити себе. Також, вважає, що слідством не усунені протиріччя судово-медичних експертиз, які містяться в матеріалах справі. Не встановлений точний час смерті потерпілих ОСОБА_26, ОСОБА_28 і ОСОБА_29

Засуджений ОСОБА_11 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Подав апеляцію на вирок суду першої інстанції і засуджений ОСОБА_4, в якій на те, що при розгляді справи у суді першої інстанції була допущена неповнота і однобічність судового слідства, висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи і матеріалам кримінальної справи. За апеляційними твердженнями, ні на досудовому слідстві, ні в суді під час розгляду справи не було перевірено його алібі. До нього застосовували недозволені методи ведення слідства і було порушено його право на захист, як в ході досудового слідства, так в ході судового розгляду справи судом. Під час проведення досудового розслідування і в процесі судового розгляду справи у суді першої інстанції не встановлені час і спосіб вчинення злочинів. Висновки судово-медичних експертиз, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи мають невідповідності і протиріччя.

Оспорюючи в апеляційному порядку судове рішення, засуджений ОСОБА_14 посилається на те, що з моменту його затримання працівниками міліції була грубо порушена стаття 47 КПК України. В ході досудового слідства з боку працівників міліції до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства. Були порушені його права і під час судового розгляду, висловлене в тому, суддя суду першої інстанції постійного перебивала його, позбавляла можливості брати участь у судовому розгляді, а під час проголошення вироку видалила із залу суду.

Крім того, прямих доказів в матеріалах кримінальної справи, які доводили б його участь у вчиненні інкримінованих злочинів немає, а свідчення, здобуті на досудовому слідстві були отримані незаконним шляхом. Також, на його думку, не встановлені час смерті потерпілих ОСОБА_28 і ОСОБА_29, час, місце, а головне знаряддя вбивства потерпілого ОСОБА_26 Усі висновки експертиз написані в гаданій формі, немає хронології складу злочинів.

Виходячи з наведеного, засуджений ОСОБА_14 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу надіслати на додаткове розслідування.

Захисник ОСОБА_1, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляцію, в якій ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та направлення справи на додаткове розслідування.

Обґрунтовуючи свою апеляцію, захисник ОСОБА_1 посилається на те, що при проведенні досудового слідства до засуджених ОСОБА_11 і ОСОБА_4 застосовувалися недозволені методи ведення слідства. Докази, які знаходяться в матеріалах справи здобуті незаконним шляхом і з недотриманням норм кримінально-процесуального закону. Явки з повинною складені з порушенням вимог статті 96 КПК України, тобто після порушення кримінальної справи і затримання підозрюваних.

Також захисник звернув увагу, на те, що речові докази у справі, у супереч положенням статті 313 КПК України судом першої інстанції при розгляді справи не оглянуті і не пред'явлені учасникам процесу. У вироку суду відображено про конфіскацію всього майна, що є індивідуальною власністю засуджених. Проте, не дотримуючись вимог статей 324, 325 КПК України суд не конкретизував перелік майна, його належність, пайову власність і не взяв до уваги Перелік майна, не підлягаючого конфіскації відповідно до Закону України.

Засуджені ОСОБА_11 і ОСОБА_4 умисно були позбавлені права на захист органом досудового слідства, з метою незаконного здобуття доказів у справі.

У зв'язку з цим, захисник просить вирок суду першої інстанції скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на додаткове розслідування з прийняттям рішення про спрямування матеріалів за належністю за фактом порушення права на захист посадовими особами у порядку статті 97 КПК України.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і обґрунтованість судового рішення, пояснення потерпілих та думку їх представника про підтримку апеляційних вимог, пояснення і останні слова засуджених та думки захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про незаконність вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінальної справи і, обговоривши доводи апеляцій в їх межах, колегія суддів вважає, що усі подані апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок скасуванню з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд.

Приймаючи таке рішення по справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень статей 59, 64 Конституції України кожний громадянин має право на захист від обвинувачення, це право та інші конституційні права і свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Як вбачається з протоколу судового засідання, 1 квітня 2011 року в його підготовчій частині засуджений ОСОБА_4 заявив клопотання про повне фіксування судового процесу технічними засобами, яке було задоволене, про що оголошено у судовому засіданні без зазначення назви технічного засобу та його характеристики і функцій.

Проте, в матеріалах справи містяться довідки про те, що записи судового процесу за 1 квітня, 4 квітня, 19 квітня, 20 травня, 24 травня, 17 червня, 20 червня, 21 червня 2011 року не збереглися у зв'язку з пошкодженням пристрою зберігання інформації, а 16 серпня 2011 року запис судового процесу технічними засобами взагалі не фіксувався.

Не фіксування судового процесу та відсутність запису є порушенням права засуджених на захист, що відповідно до положень статті 370 КПК України тягне за собою безумовне скасування судового рішення у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Крім того, судом першої інстанції не дотримані положення статті 334 КПК України, яка передбачає належним чином викладати мотивувальну частину вироку.

З вироку вбачається, що суд першої інстанції, постановляючи його, обмежився лише переліком в ньому доказів, які на його погляд підтверджують вину засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Між тим, у вироку суду першої інстанції відповідно до положень статті 323 КПК України відсутній аналіз та оцінка доказів, наданих органом досудового слідства в їх сукупності. Поклавши в основу обвинувального вироку докази про кримінальній справі, суд першої інстанції, при цьому, не виклав у ньому жодних своїх міркувань, суджень та мотивувань щодо доказів по справі, без зазначення, яку саме доказову роль вони мають по кримінальній справі, про що свідчать, узгоджуються між собою чи суперечать одне одному тощо.

Не провівши оцінку та аналіз доказів по справі в їх сукупності, суд першої інстанції був позбавлений можливості зробити законний і обґрунтований висновок про правильність кваліфікації дій засуджених та доведеність їх вини.

За таких обставин, постановлений судом першої інстанції, на думку колегії суддів не відповідає положенням кримінально-процесуального закону, як постановлений у порушенні його норм.

Крім того, слід зауважити на те, що суд першої інстанції, постановляючи за результатами розгляду справи допустив неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання засудженим ОСОБА_11 та ОСОБА_14.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, вказаним засудженим спочатку призначене покарання за пунктами 6,12 частини 2 статті 115 КК України, надалі за пунктами 1,9,12,13 КК України, після чого у сукупності з покараннями за іншими статтями обвинувачення призначене остаточне покарання на підставі частини 1 статті 70 КК України.

Між тим, відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» при вчиненні декількох умисних убивств за обтяжуючих обставин, передбачених різними пунктами частини 2 статті 115 КК України, дії кваліфікуються за цими пунктами та за пунктом 13 частини 2 зазначеної статті з урахуванням повторності.

Отже, виходячи з зазначеного, дії винної особи відповідно до обвинувачення, повинні кваліфікуватися по усім пунктам частини 2 статті 115 КК України з призначення одного покарання.

Окремо кваліфікуються діяння у випадках, коли спочатку було вчинено закінчене умисне вбивство, а потім готування до такого ж злочину чи замах на нього або навпаки.

Виходячи з наведеного, вироку суду першої інстанції підлягає скасуванню як незаконний.

При новому судовому розгляді справи, суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, перевірити усі, зібрані і, надані докази в їх сукупності з урахуванням доводів, викладених в апеляціях і в залежності від встановленого постановити судове рішення, яке відповідало б закону.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України. колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляції захисника засудженого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_10, захисника ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та їх представника ОСОБА_9, засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області ві 23 вересня 2011 року щодо ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати з направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі суду.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_4 залишити тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі, а засудженому ОСОБА_5 підписку про невиїзд.

С У Д Д І :

А.А. Преснякова В.С. Меленчук С.І. Бєдєлєв