Справа № 0107/842/2012

Провадження по справі 2/122/13/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Воробйової С.О.,

при секретарі - Жабенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи по справі: ОСОБА_3, Республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим, Сімферопольська міська рада, Відділ державного Архітектурно-будівельного контролю Сімферопольської міської ради, про усунення перешкод в здійсненні права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи по справі: ОСОБА_3, Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим, Сімферопольська міська рада, Відділ державного Архітектурно-будівельного контролю Сімферопольської міської ради, уточнивши позовні вимоги у порядку ст.31 ЦПК України (Т.1 а.с.156-159), про усунення перешкод в здійсненні права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії та остаточно просила суд: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом поновлення меж між домоволодіннями НОМЕР_3 та АДРЕСА_1 згідно технічної документації, інвентарної справи станом на 17.01.2003 року; усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення самочинно збудованої будівлі літ. «А3», яка примикає до домоволодіння АДРЕСА_1, повернувши до первісного стану; усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом повернення у первісне положення меж та знесення або перенесення огорожі вздовж літ.«А3» домоволодіння АДРЕСА_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_2, а також у передній частині ділянки біля воріт до самочинно збудованої будівлі будинку НОМЕР_4 літ.«А3» за межею відповідно до договору купівлі-продажу від 21.02.003 року, реєстр №888 згідно схеми 2 на сторінки 8 висновку №1162, позначеного на схемі зеленим кольором; зобов'язати ОСОБА_2 облаштувати організований водовідвід - водостічні жолоби, воронки, труби - з метою запобігання потрапляння атмосферних опадів на територію земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником 26/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов від 09.09.2009 року реєстровий №2388. ОСОБА_3, яка є матір'ю позивача, є власником 74/100 частки домоволодіння АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 11.01.2006 року реєстровий №1-19. Домоволодіння АДРЕСА_2 розташоване на земельній ділянці площею 676 кв.м. Відповідач є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2003 року реєстровий №888, розташованого на земельній ділянці загально площею 134 кв.м. Відповідачем у 2008-2009 роках була зруйнована огорожа між домоволодіннями НОМЕР_3 та АДРЕСА_1, проведене самовільне будівництво прибудови до свого домоволодіння з порушенням норм ДБН. При цьому, ОСОБА_2 демонтовано ганок домоволодіння ОСОБА_1 та встановлена стіна самовільної побудови на відстані 1 м від домоволодіння позивача у порушення вимог ДБН та пожежної безпеки. Через незаконні дії відповідача ОСОБА_1 не може повною мірою користуватись належною їй часткою домоволодіння, оскільки через встановлену відповідачем огорожу, вхідні двері у домоволодіння позивача відкривались лише наполовину, у зв'язку з чим позивач змушена була перенести двері. Крім того, самовільна побудова, у порушення норм ДБН, затінює вікна позивача, позбавляючи її частки денного світла. Також, ОСОБА_2 закрила прохід з вулиці до будинку позивача, у зв'язку з чим остання була змушена зробити інші двері через веранду, оскільки не могла потрапити у свій дім та була змушена ходити до свого будинку через двір сусідів. Відповідач забудувала доріжку для проходу до належного їй будинку та розділила доріжку для проходу до будинку по АДРЕСА_2, належного ОСОБА_1 та ОСОБА_3, навпіл, звівши огорожу та залишивши позивачу прохід до сараю та туалету 80 см та 80 см собі для проходу до свого будинку. Таким чином, на думку позивача, діями ОСОБА_2, яка самовільно збудувала побудову на земельній ділянці територіальної громади м. Сімферополя без погодження з сусідами, Сімферопольською міською радою та Відділом ДАБК Сімферопольської міської ради, був порушений її звичний спосіб життя. Своїми протиправними діями відповідач обмежила права позивача щодо вільного користування та розпорядження належним їй майном. З наведених підстав позивач просила задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалами суду від 15.03.2012 року уточнено, що відповідачем по справі є ОСОБА_2 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим, Сімферопольську міську раду, Відділ державного Архітектурно-будівельного контролю Сімферопольської міської ради (Т.1 а.с.52, 53).

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги по тих же підставах та просили суд задовольнити позов.

Відповідач та її представник у судовому засіданні визнали позов частково, не заперечували проти задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання ОСОБА_2 облаштувати водовідвід атмосферних опадів з території земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_1, в іншій частині позовні вимоги позивача не визнали, просили у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов (Т.1 а.с.47, 78, 168-170, 176-178).

Представник третьої особи - ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, пояснивши, що діями відповідача порушуються права як позивача, так і ОСОБА_3

Представник третьої особи - Сімферопольської міська рада у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутність та ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства України.

Представники третіх осіб - Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим та Відділу державного Архітектурно-будівельного контролю Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України, приймає визнання відповідачем позову у вищевказаній частині, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Заслухавши сторони, допитавши експерта, дослідивши матеріали справи, а також матеріали інвентарних справ на домоволодіння НОМЕР_3 та АДРЕСА_1, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 26/100 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №2388, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який розташований на земельній ділянці розміром 676 кв.м. (Т.1 а.с.6-7).

ОСОБА_3 є власником 74/100 часток житлового будинку з відповідною часткою надвірних побудов, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці розміром 676 кв.м., на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №1-19, від 11.01.2006 року, виданого державним нотаріусом Другої сімферопольської державної нотаріальної контори Казаковою Л.О. (Т.1 а.с.20).

Зазначені обставини також підтверджуються відповіддю на запит суду КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» №3993/23 від 06.04.2012 року (Т.1 а.с.95).

ОСОБА_6 є власником житлового будинку в цілому з надвірними побудовами, розташованого на земельні ділянці площею 134 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.02.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №888, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (Т.1 а.с.79).

Відповідно до виписки з протоколу №6 засідання виконавчого комітету Жигулинської селищної ради від 29.04.1952 року, ОСОБА_8 було надано дозвіл на будівництво планового будинку на ділянці по АДРЕСА_3 та за ним закріплено земельну ділянку у розмірі 600 кв.м., яка межує з правого боку з ОСОБА_10, з лівого - з будинком сільської ради (Т.1 а.с.204).

Згідно архівної виписки Державного архіву в АР Крим №1344 від 21.08.2012 року з протоколу засідання Сімферопольського виконкому від 16.11.1957 року №42 АДРЕСА_2 перейменовано у АДРЕСА_2 та привласнено відповідні номери домоволодінням вулиці (Т.1 а.с.207).

Державні акти на вказані земельні ділянки сторонам у справі не видавались.

Зазначені обставини не спростовуються й поясненнями сторін, наданими у судовому засіданні.

Згідно висновків судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1162 від 16.11.2012 року на дату проведення огляду конфігурація та лінійні розміри межі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2 з боку домоволодіння АДРЕСА_1 не відповідають даним інвентарної справи СМ БРТІ на домоволодіння АДРЕСА_2. Фактичний розмір земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2 на дату проведення огляду становить 655 кв.м. Фактичний розмір земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 на дату проведення огляду становить 164 кв.м. На дату проведення огляду площа земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2 на 21 кв.м. менше, ніж вказано в договорі купівлі-продажу від 09.09.2009 року в реєстрі №2388. На дату проведення огляду площа земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 на 30 кв.м. більше ніж вказано у договорі купівлі-продажу від 21.02.2003 року в реєстрі №888. (Т.1 а.с.135-147).

Відповідно до вимог ч.2 ст.95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст.107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Таким чином, правилами зазначеної норми закону передбачено, що у разі відсутності межових знаків між сусідніми земельними ділянками і невідомо, де проходить межа, основою для її відновлення є дані земельно-кадастрової документації.

В матеріалах справи відсутні дані про відведення земельної ділянки на місцевості сторонам чи попереднім власникам будинків НОМЕР_3 та АДРЕСА_1 на час звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Межування земель згідно зі ст.ст.1, 2 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003 року визначається як комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості), зокрема, меж земельних ділянок землекористувачів; ці дії віднесені до землеустрою. Статтями 22, 26 зазначеного Закону передбачено, що розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону; до компетенції суду не входить встановлення або відновлення меж земельних ділянок.

Відсутність неузгодження меж земельної ділянки з сумісними власниками і землекористувачами само по собі не є безумовним доказом порушення земельних прав суміжних користувачів, якщо відсутні дані про встановлення зазначених меж у порядку, передбаченому земельним законодавством.

Таким чином, не визначення меж земельних ділянок, які знаходяться у користуванні сторін, у порядку встановленому ст.107 ЗК України і нормами Закону України «Про землеустрій» свідчить про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом поновлення меж між домоволодіннями НОМЕР_3 та АДРЕСА_1 згідно технічної документації, інвентарній справі станом на 17.01.2003 року, а також про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом повернення у первісне положення меж та знесення або перенесення огорожі вздовж літ.«А3» домоволодіння АДРЕСА_1 з боку домоволодіння АДРЕСА_2, а також у передній частині ділянки біля воріт до самовільної будівлі будинку НОМЕР_4 літ.«А3» за межею відповідно до договору купівлі-продажу від 21.02.003 року, реєстр №888 згідно схеми 2 на сторінки 8 висновку №1162, позначеного на схемі зеленим кольором, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Ставлячи питання щодо усунення перешкод у користуванні власністю, позивач також вимагає знесення самочинно зведеної будівлі відповідача літ. «А3», яка примикає до домоволодіння АДРЕСА_1, повернувши до первісного стану.

У розумінні ст.376 ЦК України, спірна будівля літ. «А3» є самочинним будівництвом, оскільки збудована без відповідних документів, які дають право на виконання будівельних робіт, чи належно затвердженого проекту.

Зазначені обставини підтверджуються й висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1162 від 16.11.2012 року, згідно якого встановлено, що зведена прибудова літ.«А3» в домоволодінні АДРЕСА_1 не відповідає п.3.25* ДБН360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» та п.4.1. ДБН В.2.6-14-97 «Покриття будинків і споруд» - з покрівлі прибудови літ.«А3» не влаштовано організованого водовідводу; п.2.9 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки та споруди. Житлові будинки. Основні положення» - висота від підлоги до стелі у приміщенні №6 (житлова кімната) прибудови літ.«А3» становить 2,3 м, що на 0,2 м менше ніж встановлено; п.2.24. ДБН В.2.2-15-2005 - площа кухні, яка розташована в прибудові літ.«А3», складає 5,5 кв.м., що на 2,5 кв.м. менше ніж встановлено; відстань між прибудовою літ.«А3» у домоволодінні АДРЕСА_1 та житловим будинком літ.«А» у домоволодінні АДРЕСА_2 становить приблизно 2,0 м, що на 4,4 м менше, ніж встановлено (Т.1 а.с.135-147).

Звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивач посилалася на те, що самочинна будівля відповідача літ. «А3», яка примикає до домоволодіння АДРЕСА_1, перешкоджає їй користуватися належним їй будинком НОМЕР_3 по АДРЕСА_1.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту право подання позову про знесення самочинно збудованого об'єкту, позивач в силу ст.10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

З аналізу ст.376 ЦК України, ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року слідує, що позов про знесення самовільного будівництва може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

У п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 року №6 підкреслено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Відповідно до роз'яснення п.24 зазначеної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про передчасність пред'явленого позову, оскільки всі передбачені законодавством України заходи реагування самочинної перебудови не використані, доказів на підтвердження цього матеріали справи не містять.

Крім того, згідно висновків судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1162 від 16.11.2012 року зведена прибудова літ.«А3» в домоволодінні АДРЕСА_1 не створює перешкод у користуванні своїм будинком співвласнику домоволодіння АДРЕСА_2. Порушень експлуатаційної надійності будов домоволодіння АДРЕСА_2 внаслідок проведення робіт по зведенню прибудов до житлового будинку в домоволодінні АДРЕСА_1, в результаті проведеного огляду, не встановлено (Т.1 а.с.135-147).

Інших доказів, які б спростували вищенаведені висновки суду, позивачем та її представником, у порушення вимог ст.60 ЦПК України, не надано та судовим розглядом не добуто.

З наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самовільної будівлі літ.«А3», яка прилягає до домоволодіння АДРЕСА_1, повернувши до первісного стану, також не підлягають задоволенню.

В той же час, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача облаштувати водовідвід атмосферних опадів з території земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_1, яке було прийнято судом, а також враховуючи висновки судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1162 від 16.11.2012 року, згідно яких з покрівлі прибудови літ.«А3» не влаштовано організованого водовідводу, що також підтверджується поясненнями сторін, даними у судовому засідання, які суд приймає до уваги, оскільки вони не спростовуються матеріалами справи в цілому, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині та зобов'язання ОСОБА_2 облаштувати водовідвід атмосферних опадів з території земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_1

Наведені висновки суду не спростовуються й поясненнями, наданими у судовому засіданні експертом ОСОБА_9, яка підтвердила у судовому засіданні висновки судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №1162 від 16.11.2012 року.

Також, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 80,48 грн. (Т.1 а.с.2, 61,155).

На підставі викладеного, ст.ст.16, 376, 391 ЦК України, ст.95, ст.107, ст.152 ЗК України, ст.ст.1, 2, 22, 26 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003 року, ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 15, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 облаштувати водовідвід атмосферних опадів з території земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 80,48 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: