АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Гриненка О.І.
суддів - Худика М.П., Горб І.М.
за участю прокурора - Тертичного О.А.
захисника - ОСОБА_1
підсудного - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2013року,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Дарницькогорайонного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України повернуто прокурору Дарницького району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.
ОСОБА_2 згідно наказу Департаменту Державної служби охорони при МВС України №125о/с від 02.04.2010 року призначений заступником начальника Управління Департаменту Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві.
Відповідно до функціональних обов'язків заступника начальника Управління Департаменту Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві № 724 від 18.10.2010 року, ОСОБА_2 керує та координує в апараті управління відділ кадрового забезпечення, відділ професійної підготовки, службу внутрішніх розслідувань та сектор охорони праці, діяльність полку СПМО «Титан»; забезпечує в апарті управління та підпорядкованих підрозділах Державної служби охорони службову піжготовку регулярність проведення практичних стрільб та фізичної підготовки особового складу, відвідування
Справа № 11/796/999/2013р. Головуючий у першій інстанції - Заруба П.І.
Категорія: ч.2 ст. 367 КК України Доповідач в апеляційній інстанції - Гриненко О.І.
занять, виконання навчальних програм; практичні навчання особового складу діям у складних та екстремальних ситуаціях, що виникають під час енсення служби; маркетингову діяльність, рекламу охоронних послуг, визначення пріоритетів, узагальнення результатів, співпрацю ДСО з ЗМІ, Уповноважений від імені та в інтересах УДСО при ГУ МВС України в м. Києві підписувати: вказівки, телефонограми з питань проведення занять зі службової та вогневої підготовки в підпорядкованих підрозділах ДСО. Тобто, відповідно до функціональних обов'язків, ОСОБА_2 виконував організаційно-розпорядчі та адміністартивно-господарські функції будучи службовою особою.
26.10.2011 року Департаментом державної служби охорони при МВС України надано усне доручення УДСО при ГУМВС України в м. Києві щодо проведення зйомок телеканалом ІСТV порядку дій охоронців спеціального підрозділу міліції «Титан» УДСО при ГУ МВС України в м. Києві в екстремальних ситуаціях. На виконання даного доручення розроблено план-сценарій показових виступів спвіробітників УДСО при ГУ МВС України в м. Києві, який був погоджений ОСОБА_2, як особою, яка згідно своїх функціональних обов'язків відповідає за даний напрямок роботи та 26.10.2011 року затверджений заступником начальника УДСО при ГУ МВС України в м. Києві полковником міліції ОСОБА_5
Згідно плану-сценарію, керівником проведення показових виступів призначений ОСОБА_2 та на нього покладено обов'язок проведення інструктажу щодо дотримання заходів безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю, яка повинна використовуватись під час проведення показових виступів.
27.10.2011 року приблизно о 09 год. 20 хв. в службовий кабінет до начальника УДСО при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 прибув ОСОБА_2 та доповів що домовився про проведення показових виступів на території учбового Центру ГУМВС України в м. Києві з начальником вказаного учбового Центру і що буде особисто пристунім під час проведення показових виступів.
Цього ж дня, близько 10 години на території учбового Центру ГУМВС України в м. Києві по вул. Бориспільській зібрались працівники полку СПМО «Титан», Печерського, Подільського та Голосіївського УДСО при ГУ МВС України в м. Києві що були задіяні для проведення показових виступів, які знали ОСОБА_2 як одного з керівників УДСО при ГУМВС України в м. Києві та особу, яка відповідає за підготовку особового складу УДСО при ГУ МВС України в м. Києві і підпорядкованих підрозділах та під керівництвом якого будуть проводитись ці показові виступи.
ОСОБА_2 будучи керівником та відповідальною особою за проведення показових виступів, зібрав всіх учасників показового виступу, роз'яснив послідовність дій кожного учасника та повідомив, що відпрацювання будуть розпочинатись за його командою.
При цьому, ОСОБА_2, в результаті неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них не провів інструктаж з особовиим складом про заходи безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю, відповідно останні не розписались у журналі реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю.
В подальшому ОСОБА_2 після кількох відпрацьованих показових виступів без використання табельної вогнепальної зброї, дав команду використовувати її, як це передбачено планом-сценарієм. Однак, ОСОБА_2 через свою службову недбалість не перевірив яку саме зброю будуть використовувати задіяні в показовому виступі працівники та наявність у них холостих набоїв, які повинні вокристовуватись для здійснення пострілів.
Це призвело до того, що молодший інспектор-охоронець ПСПМО «Титан» УДСО при ГУ МВС України в м. Києві старший сержант міліції ОСОБА_7, який не мав при собі табельної вогнепальної зброї, взяв для здійснення пострілів пристрій для відстрілу набоїв з гумовими кулями серї ХК АП № НОМЕР_1 не маючи при цьому дозволу на його використання та спеціальних навиків, який належав молодшому охоронцю ПСПМО «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_8
Однак заступник начальника УДСО при ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2, будучи службовою особою, в результаті неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, не попередив та не перешкодив використання під час проведення показових виступів ОСОБА_7 пристрою для відстрілу набоїв з гумовими кулями, який останній в присутності ОСОБА_2 взяв у молодшого охоронця ПСПМО «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_8 та здійснював постріли.
27.10.2011 року близько 14 години 15 хвилин на території учбового центру ГУМВС України в м. Києві по вул. Бориспільській в м. Києві під час проведення показового виступу, через необережність, молодший інспектор-охоронець полку СПМО «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві старший сержант міліції ОСОБА_7, з пристрою для відстрілу набоїв з гумовими кулями ПМР-М серії ХК АП №НОМЕР_1, спричинив старшому інспектору зі службової підготовки сектору кадрового забезпечення батальйону міліції Голосіївського ВДСО УДСО при ГУМВС України в м. Києві старшому лейтенанту міліції ОСОБА_9, який виконував роль умовного злочинця, тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівого ока з випадінням внутрішніх тканин, що призвело до втрати лівого ока потерпілим.
Згідно висновку СМЕ № 1898/Е від 09.12.2011 року за ступенем тяжкості вищевказане тілесне ушкодження не є небезпечним для життя та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження ( за критерієм втрати органу).
Направляючи справу на додаткове розслідування за клопотанням захисника внаслідок неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунена у судовому засідання, суд першої інстанції у постанові зазначив, що органом досудового слідства не було встановлено які саме обов'язки в розумінні об'єктивної сторони ч. 2 ст. 367 КК України, входять до кола повноважень службової особи і якими нормативно-правовими актами, наказами чи службовими інструкціями вони передбачені та які саме службові обов'язки були неналежно виконані.
Крім того, на досудовому слідстві не з'ясовано час виготовлення плану-сценарію показових виступів. Вказаний документ не був наданий співробітникам управління внутрішнього розслідування ДСО МВС України під час проведення службової перевірки 27 жовтня 2010 року по факту спричинення співробітнику відділу ДСО у Голосіївському районі м. Києва тяжкого тілесного ушкодження.
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції послався на неповноту і неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні з вимогою від слідчих органів виконати низку слідчих дій.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію на судове рішення, в якій просить скасувати постанову і справу направити на новий судовий розгляд, вважаючи, що судом не встановлено такої неповноти досудового слідства, яку неможливо усунути під час судового розгляду справи, а висновки суду є надуманими та протирічять матеріалам кримінальної справи. Апелянт вважає, що вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю підтверджується наявними у справі доказами, порушень вимог КПК України під час розслідування справи не допущено.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, прокурор вказує, що ОСОБА_2 виконував обов'язки керівника показових виступів за спеціальними повноваженнями , оскільки він був призначений керівником показових виступів усним розпорядженням начальника УДСО при ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_6, що підтверджується також і підписаним планом-сценарієм показових виступів співробітників Управління ДСО при ГУМВС України в м. Києві під час зйомок телеканалу ІСТV, де керівником зазначених показових виступів призначений заступник начальника управління ДСО при ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 Саме на ОСОБА_2 було покладено обов'язок проведення інструктажу щодо дотримання заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю. Крім того, з показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, потерпілого ОСОБА_9 та інших вбачається, що саме ОСОБА_2 сприймали як безпосереднього керівника показовими виступами та виконували його вказівки.
Крім того, прокурор в своїй апеляції також вказує про можливість суду першої інстанції усунути допущену органом досудового слідства неповноту щодо проведення виїмки комп'ютерів в кабінеті № 213 УДСО в м. Києві та призначення відповідних експертиз, на предмет встановлення дати виготовлення плану-сценарію показових виступів співробітників УДСО ГУМВС України в м. Києві, а саме шляхом надання судового доручення, в порядку ст. 315-1 КПК України ( в редакції 1960 року).
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та просив її задовольнити, думку захисника ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_2, які заперечили проти задоволення апеляції прокурора, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, враховуючи подані заперечення захисника ОСОБА_1 на апеляцію прокурора, вивчивши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно із ст. 281 КПК України ( в редакції 1960 року) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, перевіривши у судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов правильного висновку, що органами досудового слідства ці вимоги закону виконані не у повному обсязі, внаслідок чого залишилися недослідженими обставини, що мають важливе значення для правильного вирішення справи і на законних підставах зроблено висновок про неможливість розглянути справу по суті без повернення її на додаткове розслідування.
Згідно із ст. 22 КПК України ( в редакції 1960 року) на прокурора і слідчого покладені обов'язки по всебічному, повному і об'єктивному дослідженню обставин справи.
Ч. 1 ст. 64 КПК України ( в редакції 1960 року) передбачено, що доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з кримінально-процесуальним законодавством підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому мають бути роз'яснені їх права. Зокрема, обвинувачений має право знати в чому його обвинувачують. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом. Зокрема, в описовій її частині зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце, стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин та інші обставини його вчинення. Недодержання органом досудового слідства вимог ст.ст. 132, 142 КПК України ( в редакції 1960 року) може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Однак органом досудового слідства вказані вимоги закону належним чином дотримані не були.
З диспозиції ч. 2 ст. 367 КК України вбачається, що невід'ємною ознакою об'єктивної сторони вказаного злочину є діяння, яке полягає в неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них. При цьому має бути встановлено обов'язки, які входять до кола повноважень службової особи і якими конкретними нормативно-правовими актами, наказами чи службовими інструкціями вони визначені та які саме службові обов'язки були неналежно виконані, що в подальшому стали причиною настання тяжких наслідків.
Як вбачається з постанови про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України, орган досудового слідства, в порушення ст. 132 КПК України ( в редакції 1960 року) не вказав конкретного нормативно-правового акту, наказу чи службової інструкції, які б містили положення щодо організації, контролю та прийняття участі в показових виступах працівників УДСО, відсутній перелік службових обов'язків, покладених на заступника начальника УДСО при ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2саме як на особу, яка є відповідальною за безпеку під час проведення показових виступів працівниками УДСО та не виконання яких призвело до настання тяжких наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_15 тяжких тілесних ушкоджень, а тому судом першої інстанції у оскаржуваній постанові від 19.02.2013 року обгрунтовано звернуто увагу на порушення органу досудового слідства
Крім того, судом першої інстанції було допитано свідків - безпосередніх учасників показових виступів, а саме ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, які підтвердили, що наказ про проведення показових виступів, видачу зброї та набоїв до неї їм не оголошувався, з планом-сценарієм їх ніхто не ознайомлював, а ОСОБА_2 вони сприймали керівником показових виступів, оскільки він був старшим за посадою та званням.
Зазначена неконкретність пред'явлення обвинувачення ОСОБА_2 позбавляє його права знати в чому він обвинувачується та позбавляє його права на захист від такого обвинувачення та є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Крім того, суд першої інстанції, повертаючи кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 на додаткове розслідування, обґрунтовано зазначив в оскаржуваній постанові, що органом досудового слідства так і не спростовано твердження ОСОБА_2 про відсутність на момент проведення показових виступів працівників УДСО ГУ МВС України в м. Києві плану-сценарію цих заходів. При цьому судом був допитаний свідок ОСОБА_18, який пояснив, що при проведенні ним службового розслідування по обставинах спричинення учаснику проведення показових виступів ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень план-сценарій показових виступів та будь-які накази, щодо організації цих заходів надані йому не були. Крім того, судом проаналізовано наказ начальника Департаменту ДСО МВС України ОСОБА_19 № 186 від 01.11.2011 року ( а.с. 153 т. 2), згідно з яким відповідний план-сценарію на момент проведення показових виступів 27.10.2011 року та наказ, який би дозволяв отримати табельну вогнепальну зброю та холості набої до неї учасниками виступів, були відсутні не були, означена надзвичайна подія склалась внаслідок самоусунення окремих посадових осіб УДСО від виконання покладених на них службових обов'язків, в результаті чого проведення працівниками ДСО показових виступів з вогнепальною зброєю документально оформлено не було.
Судом першої інстанції слушно звернуто увагу, що захисник підсудного ОСОБА_2 під час досудового слідства заявляв клопотання про проведення виїмки комп'ютерів в кабінеті № 213 УДСО в м. Києві, експертним дослідженням якого можливо було перевірити правдивість показів ОСОБА_2 та свідків про час виготовлення плану-сценарію показових виступів, однак слідчим вказане клопотання відхилено ( а.с. 45 т. 2).
Підтвердження чи спростування показів ОСОБА_2 про відсутність на момент проведення показових виступів працівників УДСО при ГУМВС України в м. Києві плану-сценарію має суттєве значення для правильного вирішення справи, адже саме цим документом, за твердженням обвинувачення, на ОСОБА_2 було покладено керівництво проведення показових виступів 27.10.2011 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначена неповнота досудового слідства може бути усунута лише при поверненні справи на додаткове розслідування, під час якого необхідно з'ясувати обставини, викладені в мотивувальній частині постанови суду першої інстанції з урахуванням зауважень викладених в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, і в залежності від отриманих доказів, прийняти рішення відповідно до вимог закону, а тому апеляція прокурора є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України ( в редакції 1960 року), колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України повернуто до прокуратури Дарницького району м. Києва для проведення додаткового розслідування залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
Судді
______________ _________________ _______________
Гриненко О.І. ХудикМ.П. Горб І.М.