У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.
суддівГлиняного В.П., Одинця В.М.
за участю прокурораПрокудіна Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію особи, яка подала скаргу, ОСОБА_5, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
Цією постановою апеляцію ОСОБА_5 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора України, визнано такою, що не підлягає розгляду.
На дане рішення суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав апеляцію, в які просить постанову суду скасувати. Так, на думку апелянта постанова Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року винесена з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, а тому є незаконною та необґрунтованою, що дає підстави для її скасування. Крім того, ОСОБА_5 зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено адреси його проживання, у зв'язку з чим, він не отримав повідомлення про розгляд справи та копію прийнятого рішення.
Незважаючи на те, що справу було призначено до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте відповідно до розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляції, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року ОСОБА_5 відмовлено в розгляді його скарги на бездіяльність Генеральної прокуратури України. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_5 подав апеляцію, яку Апеляційний суд м. Києва визнав такою, що не відповідає вимогам ст. 350 КПК України 1960 року та повернув матеріали справи, постановою попереднього розгляду від 14 січня 2013 року, до суду першої інстанції для усунення недоліків. Проте, вимоги суду апеляційної інстанції виконато не було, у зв'язку з чим, справу знову було повернуто до Печерського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. ст. 350, 351 КПК України 1960 року, постановою попереднього розгляду від 25 лютого 2013 року.
На виконання постанови Апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року, суд першої інстанції апеляцію ОСОБА_5 залишив без руху та надав семиденний термін для виправлення недоліків.
Проте, в межах наданого судом першої інстанції строку, ОСОБА_5 недоліки не було усунуто.
Відповідно до ст. 352 КПК України 1960 року, у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст. 350 КПК України 1960 року, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не встановив належної адреси скаржника, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в своїй першочерговій скарзі і в послідуючих зверненнях до суду, ОСОБА_5 зазначає адресу для листування АДРЕСА_1. Судові повідомлення та копії рішень які направлялися судом першої інстанції на дану адресу, були отримані ОСОБА_5, про що свідчать копії зворотних повідомлень. Та адреса, яку ОСОБА_5 вказав в своїй останній апеляції на постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року, раніше апелянтом не зазначалася, про зміну свого місця проживання чи реєстрації останній не повідомляв, в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушень вимог кримінально-процесуального закону.
Крім того, будучи обізнаним про те, що його апеляція на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року не відповідає вимогам ст. 350 КПК України 1960 року та оскаржуючи рішення суду, яким цю апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду, ОСОБА_5 недоліки першочергової своєї апеляції не усунув.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними посилання ОСОБА_5 про те, що постанова суду першої інстанції, є незаконною та необґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для задоволення поданої ним апеляції.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України1960 року та розділом ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року, якою апеляцію ОСОБА_5 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора України, визнано такою, що не підлягає розгляду, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_5 - без задоволення.
С у д д і :
Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Одинець В.М.