АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/4691/2013 Головуючий у І-й інстанції - Лазаренко В.В.

Доповідач - Качан В.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого : Качана В.Я.

Суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.

при секретарі: Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та заборону чинити перешкоди у користуванні майном, -

встановила:

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та заборону чинити перешкоди у користуванні майном.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. В порядку розподілу майна подружжя виділено та визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. Заборонено ОСОБА_1 чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні та розпорядженні Ѕ частиною квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в розмірі 3 219,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить суд скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року та в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на необґрунтованість та незаконність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблений відповідний актовий запис № 1961. Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, 2001 р/н. 18.05.2012 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва шлюб між сторонами розірвано.

За час шлюбу сторонами було придбано у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2005 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Відповідно до реєстраційного посвідчення № 024488 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_1 Отже, право власності на спірну квартиру було набуто та зареєстровано у встановленому законом порядку під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Згідно ст. ст. 60, 61, 63, 69-71 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороби тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині виділення та визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину спірної квартири, а також щодо заборони ОСОБА_1 у вчиненні перешкод ОСОБА_3 у користуванні та розпорядженні Ѕ частиною спірної квартири, оскільки квартира АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, набутим подружжям під час шлюбу за їх спільні кошти, а ОСОБА_3 як власник Ѕ частини квартири має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 3 219,00 грн.

З огляду на викладене, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є обґрунтованим та вмотивованим, відповідає обставинам справи та доказам у справі, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та заборону чинити перешкоди у користуванні майном залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: