Придніпровський районний суд м.Черкас

Провадження № 2/711/6/13

Справа № 2-59/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Придніпровський районний суд

м. Черкаси

В складі: головуючого - судді Колода Л.Д.

При секретарі Юрченко В.А.

З участю адвоката Трюхан В.Г.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ватфарм» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку ,-

В с т а н о в и в:

Позивач відкрите акціонерне товариство в подальшому ТОВ «Ватфарм» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 ,ОСОБА_2,ОСОБА_3 ,третя особа орган опіки та піклування Придніпровського райвиконкому м. Черкаси про усунення перешкод в користуванні кімнатою НОМЕР_1 шляхом виселення з правом проживання в кімнаті НОМЕР_2 , стягнення заборгованості за проживання. В ході розгляду справи з числа відповідачів виключена ОСОБА_4, в зв»язку зі смертю, до участі по справі залучено ОСОБА_3. В вз»язку з досягненням повноліття, виключено з числа третіх осіб орган опіки та піклування Придніпровського райвиконкому м. Черкаси.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що гуртожиток , що розташований за адресою АДРЕСА_1, належить позивачу згідно реєстраційного посвідчення КП «ЧООБТІ» , копії рішення виконавчого комітету Придніпровської районної Ради № 238 на праві приватної власності , має статус гуртожитку для сімейних з 21.07.1999 року. Право власності на гуртожиток набуте позивачем в ході приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Черкаська фабрика гігроскопічної вати» правонаступником якого є позивач. Згідно копії листа КП «Черкаського ОБТІ від 02.02.2004 року вказана підстава реєстрації гуртожитку. Житлове приміщення кімнат НОМЕР_2,НОМЕР_3 у гуртожитку було надано ОСОБА_4 на трьох осіб на підставі ордеру №52 від 06.08.1998 року , в зв»язку з роботою , як особі , що працювала на ВАТ «Ватфарм» за трудовим договором. Від кімнати НОМЕР_3, яку зазначено в ордері в гуртожитку відповідач відмовилася, звільнивши займану кімнату та з 23 травня 2001 року разом з сім»єю зайняла кімнату одну НОМЕР_2. В зв»язку звільненням кімнати відповідно вносилися зміни до картки поквартирного обліку. 22 липня 2002 року відповідач ОСОБА_6 була звільнена з роботи у ВАТ «Ватфарм» на підставі п.1ст.36 КЗпП України за згодою сторін , але продовжувала проживати в гуртожитку.

06.02.2004 року за заявою ОСОБА_4 їй була надана кімната НОМЕР_1 та укладено договір оренди без номера від 23.02.2004 року , на оренду двох кімнат №№НОМЕР_1 , НОМЕР_2 строком дії до 01.10.2005 року. У вказаних кімнатах сім»я (відповідач ОСОБА_4,повнолітній сини ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 проживають до дня звернення з позовом до суду. В договорі оренди кімнат НОМЕР_1-НОМЕР_2 вказано проживаючих в кімнатах чотири особи , а в картці поквартирного обліку три особи. Це пояснюється тим , що на час укладення договору оренди наймач ОСОБА_4 вселила в гуртожиток чоловіка, з яким перебувала в незареєстрованому шлюбі. Вказана особа проживала без реєстрації в гуртожитку , як член сім»ї ОСОБА_4 та періодично виселяючись та поселяючись знову. Вказане зафіксовано довідкою завідуючої гуртожитком .02.03.2005 року чоловік ОСОБА_4 виселився з гуртожитку, в зв»язку з чим ОСОБА_4 подала заяву на перерахунок квартплати. Зміни в договір по кількості осіб не вносилися

Правовідносини проживання в гуртожитку регулюються нормами ст.ст.128,129 ЖК України , оскільки гуртожиток має особливий правовий режим проживання і законом визначено порядок надання житлової площі в гуртожитку, зокрема передбачена обов»язковість видачі ордеру на житлову площу у гуртожитку.

У відповідності до п.9.10 Примірного положення про гуртожитки , затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03.06.1986 р. №208 жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи ,організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи , організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер на заселення кімнати НОМЕР_1 не видавався на час отримання кімнати ОСОБА_4 не працювала на підприємстві , тому єдиною підставою проживання сім»ї в кімнаті НОМЕР_1 був договір оренди від 23.02.2004 року строк дії якого закінчився 01 жовтня 2006 року.

У відповідності до п.6.3. договору оренди від 23.02.2004 року «договір складено на строк з 23.02.2004 року по 01.10.2005 року оформлений у двох екземплярах, один з яких зберігається у власника , а другий у орендаря. ОСОБА_4 відмовилася підписати договір оренди на новий строк в 2005 році, про що складено акт 25.10.2005 року. Однак у відповідності до п.6.5 договору оренди , при відсутності заяви однієї з сторін на протязі місяця до закінчення строку дії договору,останній вважається продовженим на тих же умовах . Жодна з сторін з відповідною заявою до позивача до 01 жовтня 2005 року не зверталася. У відповідності до п.6.4. даного договору «Договір діє на протязі року з моменту його підписання». Тому договір оренди від 23.02.2004 року вважається продовженим на тих же умовах та діяв до 01.10.2006 року . З 01 жовтня 2006 року договір оренди припинив свою дію. Проживаючи в кімнатах гуртожитку відповідач не виконувала умови договору не сплачувала своєчасно за житло , чим завдавала підприємству додаткові незручності та збитки. З метою припинення договірних відносин 24 квітня 2006 року ВАТ «Ватфарм» були проведені збори гуртожитку, на яких до жителів було доведено про те, що на новий строк договору оренди кімнат укладатися не будуть та що діючі договори припиняють діяти по закінченню обумовлених в договорі строків. Договори оренди будуть укладені тільки з працівниками підприємства та особами, які набули таке право згідно законодавства.

Крім того , 13.09.2006 року за вихідним № 321 на адресу талан С.М. був направлений рекомендований лист - «заява про припинення договору оренди» , в якому нагадувалось про необхідність погашення боргу за проживання та повідомлення про відмову ВАТ «Ватфарм» пролонгувати договір на новий термін ( лист № 321 від 12.09.2006 року та копія списку рекомендованих відправлень з штампом пошти). Відповідач систематично не сплачувала за проживання в гуртожитку та комунальні послуги , в зв»язку з чим з жовтня 2006 року виникла заборгованість в сумі 3857 грн. 04 коп.

У відповідності до п.18 Примірного положення про гуртожитки , затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208. Робітники, службовці , студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку ,зобов»язані:своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до п. 38 цього Примірного положення. П.39 Положення плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця. Кошторис витрат за один квадратний метр орендованої площі в гуртожитку ВАТ «Ватфарм», затверджений директором підприємства 01 червня 2006 року. Договором оренди від 23.02.2004 року (6.2.договору)передбачено , що невід»ємною частиною договору є розрахунок щомісячних платежів за комунальні послуги.

У відповідності до ст. 826 ЦК України , у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи , які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду,. без надання їм іншого житла. Крім того ст.117 ЖК України передбачено виселення в разі визнання ордеру недійсним. У разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб , які одержали ордер вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського фонду , їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали або інше жиле приміщення.

В даному випадку ордер на заселення кімнати НОМЕР_1 взагалі відсутній. Оскільки ордер на жилу площу у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку відповідачі не отримували і у трудових відносинах на час поселення не перебували, строк дії договору оренди кімнати закінчився, мається заборгованість по сплаті за житло , тому підлягають виселенню із займаної кімнати з усіма особами, які з ними проживають.

Кімната АДРЕСА_1, яку сім»я одержала по ордеру залишається в користуванні сім»ї ОСОБА_4 Позивач не заявляє вимог про виселення з вказаної кімнати. Відповідач ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 проживають в гуртожитку як члени сім»ї відповідача ОСОБА_4, а тому право на проживання у них є похідним від права на проживання їх матері.

У відповідності до ст.125 ЖК України , до осіб, які не можуть бути виселенні із службових житлових приміщень без надання іншого житлового приміщення відносяться одинокі особи з проживаючими разом з ними неповнолітніми дітьми. З відповідачем ОСОБА_4 проживавав неповнолітній син ОСОБА_3 ,однак кімната в гуртожитку НОМЕР_1 була надана ОСОБА_4 не в зв»язку з роботою, ордер на неї не видався,договір оренди кімнати припинив свою дію . Тому позивач вважав, що відповідач ОСОБА_4 разом з членами сім»ї повинна звільнити займану кімнату НОМЕР_1. Кімната АДРЕСА_1,яку сім»я одержала по ордеру залишилася в користуванні сім»ї на законних підставах. Позивач не заявляє вимог про виселення з вказаної кімнат, у відповідності до ст.39 ЦПК України «права ,свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ,а також осіб цивільна дієздатність яких обмежена,можуть захищати у суді відповідно їхні батьки ,усиновлювачі ,піклувальники та інші особи визначені законом. Законним представником неповнолітнього сина ОСОБА_3 була його мати ОСОБА_4.

У відповідності до ст.816 ЦК України , наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами проживаючими разом з ним. Позивач вважає, що відповідачі повинні сплатити заборгованість за проживання в гуртожитку в сумі 3857 грн.04 коп.

В зв»язку з цим просили постановити рішення, яким виселити ОСОБА_4,ОСОБА_2 з неповнолітнім ОСОБА_3 з кімнати НОМЕР_1 без надання іншого житлового приміщення та з правом проживання в кімнаті АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Ватфарм» заборгованість за проживання в гуртожитку в сумі 3857 грн.04коп. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Ватфарм» судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог по стягненню заборгованості та виселенню. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Ватфарм» судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог, щодо виселення.

Дана цивільна справа знаходилася в провадженні судді Казидуб О.Г. По справі 28 листопада 2008 року постановлено рішення, позов задоволено частково. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із кімнати НОМЕР_1 з правом проживання в кімнаті НОМЕР_2 вищевказаного гуртожитку. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за проживання в гуртожитку в сумі 1 675 грн. 21 коп. Також частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_4, визнано недійсним договір оренди №102 від 01.10.2001 року кімнати НОМЕР_2 та частково недійсним договір оренди кімнати НОМЕР_2 від 23.02.2004 року.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 31 березня 2009 року рішення скасовано в частині усунення перешкод в користуванні кімнатою АДРЕСА_2. В іншій частині рішення залишено без змін.

Справу було передано на розгляд судді Бурлака А.І., яка в його провадження знаходилася до 23 січня 2013 року. Згідно розпорядження керівника апарату Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2013 року згідно автоматичного розподілу справ, справу було передано на розгляд головуючому по справі.

Позивач ТОВ «Ватфарм» неодноразово уточняло свої позовні вимоги, збільшуючи суму заборгованості за проживання в гуртожитку. Остаточні вимоги заявлені 07.02.2012 року на суму 8 272 грн. 25 коп., які просили стягнути із ОСОБА_4. Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. З числа відповідачів була виключена.

Представник позивача ТОВ «Ватфарм» по довіреності ОСОБА_9 в судовому засіданні позов підтримала, з підстав, вказаних в позовній заяві та просила постановити рішення, яким виселити відповідачів з кімнати НОМЕР_1 в кімнату АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів заборгованість за проживання в гуртожитку в сумі 8 272 грн. 25 коп. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що він проживає в кімнаті № НОМЕР_2, а в кімнаті НОМЕР_1 проживає його брат ОСОБА_3. Тому підстав для його виселення немає. Спадщину після смерті матері він не отримував, заборгованість за плату в гуртожитку була пред»явлена до ОСОБА_4 та частково стягнута по рішенню Придніпровського районного суду м. Черкаси. Вимоги до нього про стягнення боргу не заявлені , розрахунок суми боргу не підтверджений тарифами. Тому просив в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що він проживає в кімнаті НОМЕР_1, а в кімнаті НОМЕР_2 проживає його брат ОСОБА_2. По ордеру його матері , брату та йому надавалися кімнати НОМЕР_2,НОМЕР_3. Від кімнати НОМЕР_3 мати відмовилася. Договір оренди він з позивачем не укладав . Йому необхідна для проживання кімната, так він одружився і його дружина проживає з ним. Спадщину після смерті матері він не отримував, заборгованість за плату в гуртожитку була пред»явлена до ОСОБА_4 та частково стягнута по рішенню Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2008 року. Вимоги до нього про стягнення боргу не заявлені , розрахунок суми боргу не підтверджений тарифами. Тому просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивачів , дослідивши письмові матеріали справи, в результаті повного , об"єктивного та всебічного їх дослідження, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що гуртожиток , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1,зареєстрований на праві приватної власності (реєстраційне посвідчення від 11.08.1997 року, рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради №238). Має статус гуртожитку для сімейних з 21.07.1999 року. Право власності на гуртожиток набуте позивачем в ході приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Черкаська фабрика гігроскопічної вати» правонаступником якого є позивач.

Згідно ордеру №52 від 06.08.1998 року ОСОБА_4 ( померла ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4) та її дітям ОСОБА_2, ОСОБА_3, що на той час були неповнолітніми, на склад сім»ї 3 особи , було надано для проживання кімнати № НОМЕР_2, АДРЕСА_3. Вищевказане житло надавалося, в зв»язку з тим, що ОСОБА_4 працювала у позивача по трудовому договору.

Доводи представника позивач про те, що ордер на кімнати НОМЕР_5 НОМЕР_2, НОМЕР_3 надавали не згідно ордеру встановленої зразка та форми, в ньому відсутні дані про склад сім»ї та інші вимоги, що передбачені при видачі ордера, не можуть бути покладені в основу судового рішення. В матеріалах справи а.с.7 том 1) знаходиться його ксерокопія, завірена печаткою позивача. В ордері вказано його номер, виданий ОСОБА_4 на право проживання в кімнатах НОМЕР_2, НОМЕР_3, на склад сім» три особи, вказані члени сім»ї ОСОБА_3, ОСОБА_2, номер рішення спільного рішення адміністрації та профкому № 28 від 06.08.1998 року.

Кімнату НОМЕР_3 ОСОБА_4 звільнила добровільно, та з 23 травня 2001 року почала проживати в кімнатах НОМЕР_1, НОМЕР_2. З липня 2002 року ОСОБА_4 була звільнена з ВАТ «Ватфарм» за п.1ст.36 згодою сторін та продовжувала проживати в гуртожитку.

Відповідно до договору оренди №102 від 01.10.2001 року жилого приміщення власник майна ВАТ «Ватфарм» надав в оренду кімнату НОМЕР_2 в користування з 01.10.2001 року по 01.10.2004 року в тимчасове користування на праві оренди. ОСОБА_4 та позивач 23.02.2004 року уклали договір оренди в гуртожитку по АДРЕСА_2,НОМЕР_2 по 01.10.2005 року. Вищевказані договори згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси визнані частково недійсними.

Згідно п.9.10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства,установи ,організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

В судовому засіданні встановлено, що в кімнаті НОМЕР_1 проживає відповідач ОСОБА_3, ОСОБА_2 проживає в кімнаті НОМЕР_2. Поскільки ордер на заселення кімнати НОМЕР_1 ні ОСОБА_4, ні відповідачу ОСОБА_3 не видавався, на день заселення в кімнату ОСОБА_4 не працювала на підприємстві, тому єдиною підставою проживання сім»ї в кімнаті НОМЕР_1 був договір оренди від 23.02.2004 року строк дії якого закінчився 01 жовтня 2006 року.

У відповідності до п.6.3. договору оренди від 23.02.2004 року «договір складено на строк з 23.02.2004 року по 01.10.2005 року оформлений у двох екземплярах,один з яких зберігається у власника , а другий у орендаря. Відповідач відмовилася підписати договір оренди на новий строк в 2005 році про що складено акт 25.10.2005 року.

Однак у відповідності до п.6.5 договору оренди , при відсутності заяви однієї з сторін на протязі місяця до закінчення строку дії договору,останній вважається продовженим на тих же умовах . Жодна з сторін з відповідною заявою до протилежної сторони до 01 жовтня 2005 року не зверталася. У відповідності до п.6.4. даного договору , «договір діє на протязі року з моменту його підписання». Тому договір оренди від 23.02.2004 року вважається продовженим на тих же умовах та діяв до 01.10.2006 року .З 01 жовтня 2006 року договір оренди припинив свою дію.

Так як власник майна в 2006 році відмовився продовжувати договір оренди , він попередив ОСОБА_4 у відповідності до ст. 764 ЦК України До закінчення строку оренди, то даний договір вважається не продовженим.

Згідно ст. 391 ЦК України позивач, як власник майна, вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном. В судовому засіданні встановлено, що права позивача, як власника нерухомого майна порушує відповідач ОСОБА_3 В зв»язку з цим відповідач ОСОБА_3 зобов»язаний звільнити кімнату НОМЕР_1. Що ж стосується вимог про усунення перешкод в користуванні кімнатою з боку ОСОБА_2, то судом встановлено, що він у вищевказаній кімнаті не проживає.

У відповідності до п.18 Примірного положення про гуртожитки , затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208, робітники, службовці , студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку , зобов»язані:своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до пункту 38 цього Примірного положення. Згідно п.39 Положення… плата за користування жилою площею в гуртожитку і за комунальні послуги вноситься не пізніше десятого числа наступного за оплачуваним місяця». Кошторис витрат за один квадратний метр орендованої площі в гуртожитку ВАТ «Ватфарм», затверджений директором підприємства 01 червня 2006 року. Договором оренди від 23.02.2004 року (6.2.договору)передбачено , що невід»ємною частиною договору є розрахунок щомісячних платежів за комунальні послуги.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 07.02.2012 року позивач подавав вимоги до ОСОБА_4 на суму 8 272 грн.25 коп., при цьому вказав, що борг нараховувався щомісячно до 31.10.2009 року. В судовому засіданні представник позивача просила стягнути заборгованість з відповідачів, так як ОСОБА_4 померла. При цьому не обґрунтувала свої вимоги, з кого з відповідачі та в якій мірі повинні проводитися стягнення, чи нараховувалися вони як орендна плата чи як плата за користування приміщенням гуртожитку . Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2008 року стягнуто з борг з 01.06.2006 року по жовтень 2008 року. Судом встановлено, що відповідачі спадщину після смерті матері не отримували, а тому не можуть нести відповідальність за борги по оплаті проживання в гуртожитку. Крім цього відповідачами не укладався з позивачем договір оренди житлового приміщення ( в гуртожиток вселилися будучи неповнолітніми на правах члена сім»ї ОСОБА_4). Тому в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Поскільки судом позов задоволено частково, то з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 16 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317,391 ЦК України , Примірним положенням про гуртожитки , затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208, ст.ст. 8,10, 60, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково. Виселити ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_2 в кімнату АДРЕСА_1. В частині виселення ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_2 в кімнату № НОМЕР_2 вказаного гуртожитку та про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за проживання в гуртожитку в сумі 8 272 грн. 25 коп. - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ватфарм» судові витрати в сумі 16 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.

Головуючий Л. Д. Колода