Головуючий суду 1 інстанції - Рудська С.М.

Доповідач - Оробцова Р.І.

Справа № 2-1443/12

Провадження № 22ц/782/975/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Оробцової Р.І.

суддів: Дронської І.О., Яресько А.В.

при секретарі : Скоробогатовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 30 січня 2013 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування, визнання права власності в порядку спадкування, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2011 року позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла її мати ОСОБА_4 Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та грошових вкладів. Померла ОСОБА_4 є матір'ю і відповідача ОСОБА_3

На час відкриття спадщини та задовго до смерті матері, з 1984 року, вона (позивачка) проживала разом з нею. Вони мешкали однією сім'ю, вели спільне господарство, мали загальний бюджет. За останні сім років стан здоров'я матері погіршився, вона стала часто хворіти. До моменту смерті матері вона (позивачка) через безпорадний стан матері здійснювала її догляд, забезпечувала всім необхідним. Відповідач за життя матері допомогу їй не надавав. На цьому ґрунті між ними виникали сварки, що тяжко відображалося на здоров'ї матері. Після смерті матері вона її поховала, здійснювала нагляд за квартирою. Відповідно до висновку ВКК (протокол № 127) від 12.11.2010 року ОСОБА_4 потребувала постійного догляду, тому що була невзмозі обслуговувати себе самостійно. З 1992 року відповідач не приймав ніякої участі в її житті та житті матері, його стосунки з матір'ю не можна було назвати сімейними, навіть коли він щось для неї робив, мати сплачувала йому за це відповідні гроші. В квартирі, що є спадщиною, нею (позивачкою) здійснено відповідний ремонт та поліпшення: встановлено металеві двері, газову піч, автономне опалення, радіатори, капітальний ремонт помешкання та таке інше.

10.12.2010 року вона звернулася до П'ятої Луганської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Відповідач звернувся з аналогічною заявою.

Просила суд усунути від права на спадок ОСОБА_3 через його ухилення від надання допомоги спадкодавцю - ОСОБА_4, яка через важкий стан здоров'я знаходилася у безпорадному стані:

визнати за нею право власності в порядку спадкування на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

ОСОБА_3 у грудня 2011 року звернувся до суду з зустрічною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що ОСОБА_6 є його рідною сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. померла їх з відповідачкою мати ОСОБА_4 Більше спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_4 немає. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. а також грошових вкладів на рахунках АТ «Ощадбанк» філія Луганське міське відділення № 7511. В передбачений шестимісячний строк. 14.01.201 1 p.. він звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої матері. Отже він прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Відповідачка також подала заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері, тобто вона також прийняла спадщину. Таким чином, кожен з них мас стати власником 1\2 частини спірної квартири.

Під час збору документів для оформлення права на спадщину було виявлено, що мати приватизувала спірну квартиру, але не зареєструвала право власності в МКП БТІ м. Луганська. Через вказану обставину нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на 1\2 частину вказаної квартири.

Просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 части грошових вкладів ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на рахунках АТ «Ощадбанк» філія Луганське міське відділення № 7511: в ТОБО № 7511/076 на рахунку № НОМЕР_1 -2207 грн. 50 коп.; на рахунку № НОМЕР_2 - 2520 грн. 40 коп.; на рахунку № НОМЕР_3 - 0.92 грн.; на рахунку № НОМЕР_4 - 2 грн. 15 коп.; на рахунку № НОМЕР_5 - 0.23 грн.; в ТОБО № 7511/0121: на рахунку № НОМЕР_6 - 1502 грн. 95 коп.; на рахунку № НОМЕР_7 - 1 163 грн. 80 коп.; на рахунку № НОМЕР_8 - 340 грн. 20 коп.; на рахунку № НОМЕР_9 - 0.05 грн.; НП рахунку № НОМЕР_10 - 0.03 грн.. на рахунку № НОМЕР_11 0,04 грн.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1\2 частинк грошових вкладів ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на рахунках АТ «Ощадбанк» філія Луганське міське відділення № 7511: в ТОБО № 751 1/076 на рахунку № НОМЕР_1 - 2207 грн. 50 коп.; на рахунку № НОМЕР_2 - 2520 грн. 40 коп.; на рахунку № НОМЕР_3 - 0.92 грн.; на рахунку № НОМЕР_4 - 2 грн. 15 коп.; на рахунку № НОМЕР_5 - 0.23 грн.; в ТОБО № 7511/0121: на рахунку № НОМЕР_6 - 1502 грн. 95 коп.; на рахунку № НОМЕР_7 - 1163 грн. 80 коп.; на рахунку № НОМЕР_8 340 грн. 20 коп.; на рахунку № НОМЕР_9 0.05 грн.. НП рахунку № НОМЕР_10 - 0.03 грн., на рахунку № НОМЕР_11 - 0.04 грн.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом першої інстанції не з'ясовано наступне:

Ще у 1987 році, за життя, моєї мами ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року відносини між ними, дружиною відповідача і відповідачем погіршилися, у зв'язку з цим відповідач припинив спілкування із спадкодавцем. У 2006 році мати тяжко захворіла на дифузний кардіосклероз та через похилий вік і тяжку хворобу була у безпорадному стані, потребувала постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги. Вона та спадкодавець неодноразово просили відповідача врахувати стан здоров'я матері та відновити колишні відносини, зважаючи на те, що разом з відповідачем було б легше доглядати за тяжко хворою мамою. Враховуючи, тривале ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю вона була вимушена: запозичувати грошові кошти на ліки та достатнє харчування для матері; заощаджувати для себе на харчуванні, одязі; не мала можливості постійно працювати; просити сусідів доглядати за хворою матір'ю.

вважає, що з боку судді було суттєве порушення процесуального права, яке можна кваліфікувати як відмова у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом. А тому просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Жовтневого районного суду від 30.01.2013 по справі № 2-1443М2 від 30.01.2013 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю сторін по справі позивачки ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 (а.с. 20).

ОСОБА_4 померла 13 листопада 2010 року (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також грошових вкладів на рахунках AT «Ощадбанк» філія Луганське міське відділення № 7511 (а.с. 33, 48).

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_4 заповіт не склала.

Згідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги, як діти спадкодавця ОСОБА_4

Інших спадкоємців першої черги немає.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Сторони у встановлений законом строк звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 13. 43).

Свідоцтво про право на спадщину сторонам не видано, оскільки спадкодавцем ОСОБА_4 право власності на належну їй квартиру № 5 в будинку № 19 на кв. Гагаріна в м. Луганську в МКП БТІ не зареєстроване (а.с. 48). у встановленому законом порядку

Згідно з ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З роз'яснень наданих Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», слідує, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання особою встановленого законом обов'язку.

З наданої позивачкою висновку ВКК № 127 від 12.11.2010 року вбачається, що ОСОБА_4 потребує постійного догляду, оскільки вона нездатна до самообслуговування (а.с. 14). Померла ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень... Докази надаються сторонами та іншими особами, що приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і за якими у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачкою ОСОБА_6 не надано належних та припустимих доказів на підтвердження того, що до 12.11.2010 року стан ОСОБА_4 був безпорадний, як і не надано належних та припустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_3 ухилявся від виконання своїх обов'язків, яке чинне сімейне законодавство покладає на дітей по відношенню до їхніх батьків. Крім того, встановлено, що відповідач по справі є інвалідом другої групи.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 30 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :