Справа: №22-1781
Головуючий у 1 інстанції:
Категорія: Головіна Т.М.
Доповідач: Маляренко І.Б.
УХВАЛА Іменем України
„07„ червня 2006 року колегія суддів судової палати з
цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі: Головуючого: Маляренко І.Б. Суддів: Борисова Є.А., Яресько А.В. За участю секретаря: Дорошенко Ю.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 11 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення порушень, не пов"язаних з позбавленням володіння,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням задоволено вищенаведений позов ОСОБА_4. Суд вселив ОСОБА_4 в квартиру № НОМЕР_1 АДРЕСА_1;
Визначив порядок користування квартирою № НОМЕР_1 АДРЕСА_1, виділивши у користування: ОСОБА_4 кімнату житловою площею 12,3 кв. м. та лоджію площею 2,9 кв.м.; ОСОБА_1, ОСОБА_2 - кімнати, житловою площею 9,6 кв.м., 16.0кв.м. та лоджію площею 4,2 кв.м.; а туалет, ванну кімнату, коридор, кухню - залишив у загальному користуванні.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 11 квітня 2006 року як такого, що прийняте з порушенням норм матеріального права, і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що брали участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає скарги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У червні 2004 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і просила для усунення перешкод у здійсненні нею права користування і розпорядження вселити її до кімнати площею 12.3 кв.м. кв. № НОМЕР_1 АДРЕСА_1, а також визначити порядок користування загальною площею квартири;
також просила зобов»язати ОСОБА_5 усунути порушення її прав як власника і не перешкоджати їй у користуванні і розпорядженні кімнатою площею 12.3 кв.м. кв. № НОМЕР_1 АДРЕСА_1.
Задовольнити її вимоги просила на підставі ст.ст. 386 ч.2, 391 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність».
У лютому 2006 року позивачка звернулася до суду із додатковою позовною заявою, де уточнила заявлені нею вимоги, просила вселити її до квартири № НОМЕР_1 АДРЕСА_1;
Виділити їй кімнату під № 5 площею 12,3 кв. м. та лоджію площею 2,9 кв.м у кв. № НОМЕР_1 АДРЕСА_1; Визначити порядок користування загальною площею кв. № НОМЕР_1 АДРЕСА_1.
Як на підставу позову посилалася на ст. 48 Закону України «Про власність», ст. ст. 386 ч.2, 364,391 ЦК України.
Суд не уточнив заявлених вимог і вирішив спір на підставі ст. ст. 383,387 ЦК України, а також норм ЖК України, хоча у ст. 364 ЦК України, на яку посилалася позивачка, мова йде про виділ частки із спільної часткової власності. Тобто, фактично суд не розглянув заявлених позивачкою вимог.
Крім того, у всіх наявних у матеріалах справи копіях документів про право власності на спірну квартиру йдеться як про співвласників квартири - ОСОБА_5 і ОСОБА_6.
Згідно із копією Свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові від 09.08.2003 року, ОСОБА_5 змінила прізвище на ІНФОРМАЦІЯ_1, Але документи, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_5 і ОСОБА_1 є однією особою, в матеріалах справи відсутні. Не встановлювалася особа відповідача і в судовому засіданні, хоча до 01.09.2005 року суд був зобов»язаний повідомляти його про судові засідання навіть при наявності представника і встановити його особу.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 235, 303, 307,313-315 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково, рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 11 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення порушень, не пов"язаних з позбавленням володіння -скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.