Справа №22ц-1877/2008 головуючий у 1-й інстанції
Категорія - цивільна Коверзнев В.О.
Доповідач - Позігун М.І.
УХВАЛА
Іменем України
23 жовтня 2008 року м.Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Позігуна М.І.,
суддів - Губар В.С., Шемець Н.В.
при секретарі - Рачовій І.І.
з участю - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2008 року, яким відмовлено в задоволенні її позову до ОСОБА_2 про стягнення з останнього згідно розрахунку 10482 грн. 36 коп. індексу інфляції до основного боргу, 1512 гривень 76 коп., які складають три проценти річних від простроченої суми, 5000 гривень моральної шкоди,
Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки судом не враховано, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2006 року з відповідача вже стягнуто на її користь 29507 грн.96 коп., боргу з врахуванням індексу інфляції на той час, 3 процентів річних від простроченої суми. Не зважаючи на наявність виконавчого провадження, відповідач ухиляється від виконання рішення суду. Відповідно ж до ч.2 ст. 625, ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України боржник за прострочення грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних від простроченої суми, в зв'язку з чим вона і змушена була звернутися до суду щодо стягнення сум за той період, який не був раніше предметом судового розгляду, а саме з 1.07.2006 року по 1.06.2008 року. Оскільки відповідач порушив її права, то відповідно до ст.. 23 ЦК України підлягає відшкодуванню і моральна шкода.
Вислухавши суддю доповідача, апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення залишити без змін зі слідуючи підстав.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.09.2006 року на користь позивачки з відповідача було стягнуто 30251 грн. 81 коп. заборгованості за договором позики з врахування інфляційних та 3 процентів річних.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив із того, що умови та порядок виконання рішення суду, що підлягає примусовому виконанню у разі його невиконання у добровільному порядку визначається Законом України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року, яким не передбачено стягнення з боржника, який ухиляється від виконання судового рішення про стягнення з нього грошових коштів, інфляційних, 3 процентів річних та відшкодування в зв'язку з цим моральної шкоди.
Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Оскільки наявний між сторонам спір щодо неналежного виконання зобов'язання відповідачем був предметом судового розгляду, то його виконання перейшло в площину виконавчого провадження. Саме Законом України „Про виконавче провадження” і передбачено відповідальність боржника за невиконання чи неналежне виконання судового рішення, а тому на зазначені правовідносини не можуть поширюватися норми цивільного кодексу, якими передбачена відповідальність за невиконання договірних зобов'язань.
За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають достатніх підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий: судді: