Справа № 22ц-876/2007                            Головуючий у 1 інстанції   Гімон MM.

Категорія 30                                                                          Доповідач Баркова Л.Л.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2007 року    колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Трушкова М. М. ,  Кучерявої В.Ф.,

при секретарі: Жило І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсною угоди купівлі продажу житлового будинку

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2,  - ОСОБА_3 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 2 серпня 2007 року

встановила:

У червні 2007 року позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про виселення ОСОБА_2 із належного йому на праві власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом про визнання дійсною угоди купівлі продажу зазначеного будинку,  посилаючись на те,  що у грудні 2003 року він купив цей будинок у ОСОБА_1  за 6500 доларів США,  після отримання від нього 5000 доларів останній передав йому ключі від будинку,  правовстановлюючі та технічні документи,  дозволив користуватися будинком до нотаріального посвідчення угоди. Однак після визначеного ними строку від посвідчення договору став ухилятися.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 2 серпня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Виселено ОСОБА_2 із будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов"язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 оригінали технічного паспорту БТІ,  витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 4 грудня 2003 року відносно будинку АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 23234 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про визнання угоди дійсною, -відмовлено

В апеляційній скарзі предсгавник ОСОБА_2, -ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати,  постановити нове рішення,  яким задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання угоди купівлі продажу будинку АДРЕСА_1 дійсною,  а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  відмовити,     посилаючись на те,  що   висновки суду не відповідають

обставинам справи,   положенням матеріального і процесуального закону,    судом дана неправильна оцінка наданим доказам.

Заслухавши суддю - доповідача,  пояснення ОСОБА_2,  його представника ОСОБА_3,  які просили задовольнити скаргу,  представників позивача за основним позовом ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  які просили її відхилити,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 638 ЦК України,  договір є укладеним,  якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору,  умови,  що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняти пропозиції другою стороною.

Згідно з положеннями статей 657,  220 ЦК України,  договір купівлі продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державної реєстрації. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.  Якщо ж сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,  що підтверджується письмовими доказами,  і відбулося повне або часткове виконання договору,  але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення,  суд може визнати такий договір дійсним і в цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Вирішуючи справу,  суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2,  оскільки ним не надано доказів щодо досягнення усіх істотних умов відносно об"єкту купівлі продажу,  та продажної ціни житлового будинку.

Цей висновок суду є правильним і підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено,  що власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності,  виданого 4 грудня 2003 року Маріупольською міською радою є ОСОБА_1. Житловий будинок газифікований,  складається із чотирьох жилих кімнат,  кухні,  коридору,  котельної,  туалету,  ванної кімнати,  загальною площею 119, 6 кв.м,  має прибудови у вигляді двох сараїв,  навісів та інших споруд,  розташований на земельній ділянці площею 570 кв.м.  Станом на грудень 2003 року загальна вартість зазначеного будинку складала 40301 грн./а.с. 21-29/

Звертаючись до суду з зустрічним позовом,  ОСОБА_2 посилався на те,  що договір купівлі продажу спірного будинку було укладено у грудні 2003 року за 6500 доларів США в усній формі,  що після передачі 5000 доларів США власник будинку передав йому всі документи,  необхідні для нотаріального посвідчення і дозволив володіти та користуватися ним. 

з

Посилання ОСОБА_2 на те,  що з ОСОБА_1 вони домовились щодо усіх істотних умов угоди купівлі продажу,  що він виконав всі умови,  а останній з березня 2004 року ухиляється від нотаріального посвідчення договору є безпідставними,  спростовуються матеріалами справи,  поясненнями сторін та їх представників в судовому засіданні.

Так,  із позовної заяви ОСОБА_1,  на яку посилається ОСОБА_2,  як на доказ підтвердження ОСОБА_1  домовленості про продажну ціну житлового будинку,  та пояснень ОСОБА_4 в апеляційному суду вбачається,  що між сторонами тільки обговорювалася можливість продажу будинку за 6500 доларів США,  а договір купівлі продажу нотаріально не посвідчено у зв"язку з несплатою ОСОБА_2 всієї ціни.

Як вбачається із письмових розписок від 29.12.2003 року та 24 березня 2004 року,  і це не заперечувалось ОСОБА_2,  останній передав ОСОБА_1 за купівлю спірного будинку загальну суму 5000 доларів США. За даними бюро технічної інвентаризації вартість будинку на той час складала 40301 грн.,  що еквівалентно 7505 доларів США. /40301:5, 370/

Більш того,  ОСОБА_2 не заперечував,  що причиною відмови ОСОБА_1  від нотаріального посвідчення договору стала його незгода сплатити всю суму до звернення в нотконтору. /а.с. 37/

Доказів про те,  що сторони домовилися щодо продажної ціни спірного будинку,  що є істотною умовою цього договору,  ОСОБА_2 не надано і апеляційному суду.

З урахуванням викладеного,  посилання ОСОБА_2 на виконання з його сторони умов договору купівлі продажу та ухилення другої сторони від нотаріального оформлення цього договору,  що нібито свідчить про укладення договору є неспроможними.

Таким чином колегія суддів вважає,  що оскільки письмових доказів щодо домовленості сторін відносно усіх істотних умов договору не надано,  суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те,  що підстав для визнання договору купівлі продажу спірного будинку  укладеним не має.

В апеляційній скарзі представником ОСОБА_3 не приведені доводи,  які б вплинули на правильність висновків суду та свідчили про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права,  які є підставами до скасування оскаржуваного рішення.

Між тим,  задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 і вирішуючи питання на підставі  ст. 1212 ЦК України про зобов'язання ОСОБА_2 звільнити спірний будинок,  повернути правоустановчі документи,  а також про повернення останньому збитків,  еквівалентних 5000 доларам США,  суд помилково стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 23234 гривні та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги у розмірі 2000 гривен.

З урахуванням офіційних даних курсу долара США відносно гривні за відомостями національного Банку України,  на користь ОСОБА_2 слід стягнути 25250 грн./ 5000x5, 05/

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 „Про граничні розміри компенсації витрат,  пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ,  і порядок їх компенсації за рахунок держави" та з урахуванням встановлених обставин справи,  співрозмірності гонорару до її складності,  обсягу наданої правової допомоги,  та розумності колегія суддів вважає,  що визначений судом розмір відшкодування витрат на правову допомогу позивачу ОСОБА_1 є завищеним.  У відшкодування цих витрат на користь останнього вважає за необхідне стягнути 700 гривень.

З урахуванням викладеного ,

Керуючись  ст.  303,  307,  309 ЦПК України,  колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2,  - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 2 серпня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми та відшкодування судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 двадцять п"ять тисяч двісті п'ятдесят гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі: 8 грн.50 коп. судового збору,  7 грн.50 коп. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  700 грн. за надання правової допомоги,  а усього: сімсот шістнадцять гривень.

В решті частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з дня проголошення,  може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.