Справа № 2-42/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е  м   У к р а ї н и

 

         19 червня 2008р. Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:   

                   головуючої судді                                                                Маймур Г.Я.

                   при секретарі                                                                      Матвєєвій Г.П.

                                                                                       

     розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора та Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на ½ будинку у порядку спадкування за законом і за  позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та про визнання права власності на ½ частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, суд -

в с т а н о в и в:

16 серпня 2007р. ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3, треті особи: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора та Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на ½ частину будинку із господарськими будівлями в порядку спадкування за законом, розташованими АДРЕСА_1.

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 2 червня 1990р. вона та ОСОБА_5 уклали шлюб, який зареєстрували у Самарському відділі РАЦС.

Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_2.

Сімейне життя з чоловіком не склалося і 2 березня 1993р. їх шлюб було розірвано. Син залишився проживати з нею.

У 2004р. вона дізналась, що її колишній чоловік, батько її сина, помер.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на  будинок АДРЕСА_1. 

ОСОБА_3 навмисно не повідомив нотаріусу той факт, що крім нього є ще один спадкоємець першої черги, хоча достовірно знав про це.

Позивачка просила визнати частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім»я ОСОБА_3 Восьмою ДДНК, в часті визначення часток домоволодіння, що підлягає спадкуванню ОСОБА_3, тобто на ½ частку визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом після свого покійного батька ОСОБА_5 на домоволодіння розташоване АДРЕСА_1.

20 вересня 2007р. ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа - Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання частково недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом та про визнання права власності на ½ частину вказаного спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1961р. Від шлюбу у них було двоє дітей: він - ОСОБА_4 та його брат ОСОБА_5. В період шлюбу на спільні кошти його батьки побудували житловий будинок АДРЕСА_1, який належав їм на праві спільної сумісної власності і їх частки були рівними.

Відповідач ОСОБА_3 - син його брата ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_6, якого він за свій рахунок поховав. Після смерті батька відкрилася спадщина на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1. Похоронивши батька він перебував вдома протягом тиждня та фактично прийняв спадщину. Коли від»їзджав до себе додому, то мати віддала йому речі батька: 2-і теплі сорочки, светр, ондатрову шапку та наручний годинник. З моменту смерті батька він постійно пересилав гроші матері для оплати за електроенергію та газ. Мати  та брат також фактично прийняли спадщину, оскільки проживали у спірному будинку.

У 1999р. брат також приїзджав до нього в Якутію працювати.

З 2002р. мати стала хворіти. Його дружина  часто приїзджала  до матері, була у неї по декілька тижднів і домовлялася із сусідами щоб доглядали за матір»ю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 його мати ОСОБА_7 померла. Похоронила її його дружина на свої кошти, а він із братом не встигли приїхати. В травні 2003р.він із братом приїхав і зробили ремонт жилого будинку та сараю.В червні 2005р, від»їзджаючи із дому, він взяв собі деякі речі матері, а саме: пухову хустку сірого кольору, в»язану кофту темно-зеленого кольору та намисто. Заяву нотаріусу він не писав, але прийняв спадщину фактично. Його брат також  прийняв спадщину, оскільки в травні 2005р. вступив в управління спадковим майном і постійно проживав у будинку. Йому та братові після смерті батьків належить по1\2 частині спірного домоволодіння. З червня 2003р. він додому не приїзджав, а залишив сусідам адресу та номер телефону на всякий випадок.

В червні 2007р. він приїхав у м. Дніпропетровськ і побачив напівзруйнований будинок, на якому висіла табличка з написом, що будинок продається. Від сусідів йому стало відомо, що його брат ОСОБА_5. помер ще в листопаді 2004р, а від відповідача ОСОБА_3. їм стало відомо, що він також помер, тому вони йому нічого і не повідомили.

Позивач просив встановити факт прийняття ним спадщини, визнати частково недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом та визнати за ним право власності на частину спадщини, а саме - на ½ частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та її представник позов підтримали.

Позивач ОСОБА_4 та його представник позов підтримали.  Позивач стверджував, що після смерті батька і матері він не тільки прийняв частку майна, а із братом вступив в управління спадковим майном і домовилися, що кожному буде належати по1\2 частці домоволодіння. Після смерті матері він залишив брата в спірному будинку, щоб брат там проживав. А коли він заробив грошей, у 2007р, приїхав зареєструвати та продовжити ремонт будинку

Відповідач та його представник позов ОСОБА_1 визнали частково, а проти позова ОСОБА_4 заперечувави.

Представники третіх осіб заперечень не мали, про час та місце розгляду належно увідомлені, просили розглянути справу у їх відсутності

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_4 підлягає повному задоволенню, а позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина - частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1ст. 529 ЦК України (в редакції 1963р.) спадкоємцями першої черги є у рівних частках діти, чоловік та батьки померлого.

В судовому засіданні встановлено, що з 1961р. батьки позивача  ОСОБА_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них було двоє дітей: позивач ОСОБА_4 та його брат ОСОБА_5. В період шлюбу на спільні кошти їх батьки побудували житловий будинок АДРЕСА_1, який належав їм на праві спільної сумісної власності і їх частки були рівними.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_6, якого позивач ОСОБА_2 за свій рахунок поховав. Після смерті батька відкрилася спадщина на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1. Спадщину прийняли дружина та обидва сини ОСОБА_5. та ОСОБА_4. 

Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК України ( в редакції 1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивач ОСОБА_4, похоронивши батька,  перебував вдома протягом тиждня та фактично прийняв спадщину і вступив в його управління.. Коли він від»їзджав в Якутію, то мати віддалаі йому речі батька: 2-і теплі сорочки, светр, ондатрову шапку та наручний годинник. З моменту смерті батька він постійно пересилав гроші матері для оплати за електроенергію та газ.

 Мати  позивача та брат ОСОБА_5. також фактично прийняли спадщину, оскільки проживали у спірному будинку і вступили в управління та володіння спадковим майном.

У 1999р. ОСОБА_5.  приїзджав до свого брата ОСОБА_4 в Якутію працювати. Мати визнавала що сини прийняли спадщину в рівних долях.

Ці обставини підтверджені поясненнями свідків, матеріалами справи та речовими доказами, котрі були оглянуті в судовому засіданні, пред»явлені свідкам, які впізнали речі батька та матері спадкоємця ОСОБА_4

З 2002р. мати позивача ОСОБА_2тала хворіти. Його дружина  часто приїзджала  до матері, була у неї по декілька тижднів і домовлялася із сусідами щоб доглядали за матір»ю.

ІНФОРМАЦІЯ_3 його мати ОСОБА_7 померла. Похоронила її  дружина ОСОБА_4на свої кошти. А сини не встигли приїхати.

 В травні 2003р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5.приїхали додому у м.Дніпропертровськ і відремонтували спірний  жилий будинок та сарай.

 В червні 2005р.ОСОБА_4  від»їзджаючи із дому взяв собі частину спадкового майна тобто деякі речі матері, а саме: пухову хустку сірого кольору, в»язану кофту темно-зеленого кольору та намисто і домовився із братом ОСОБА_5. про догляд за спірним домоволодінням до його приїзду. Заяву нотаріусу він не писав, оскільки із братом не було спору про спадкоємство. Він прийняв спадщину фактично та вступив в його управління і володіння. Його брат ОСОБА_5. також  прийняв спадщину, оскільки в травні 2005р. вступив в управління спадковим майном та постійно став проживати у будинку і визнавав, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті як батька так і матері в рівних долях із ним.

Суд вважає, шо після смерті батьків ОСОБА_4 належить 1\2 частин спірного домоволодіння, а також 1\2 спірного домоволодіння належало його брату ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5. помер.  Про його смерть брату ОСОБА_4. ніхто не повідомив. Похорони відбулися без участі спадкоємців за законом тобто без синів спадкодавця: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Його брат, позивач ОСОБА_4, приїхавши додому у м.Дніпропетровськ у 2007р. та узнавши про смерть брата ОСОБА_5. встановив йому та матері пам»ятники, оскільки їх спадкоємці не встановили  та могили були неухоженими.  

Встановлено, що після смерті ОСОБА_5. відкрилася спадщина на 1\2 частину жилого будинку із господарськими спорудами, розташованими АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом є його два сина: неповнолітній ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 1987р.н.

Син ОСОБА_3. від першого шлюбу спадкодавця ОСОБА_5, після його смерті, прийняв спадщину, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом та із рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 26 жовтня 2005р. про надання йому додаткового строку для прийняття спадщини ( т.1 а.с.36 ).   3 квітня 2007р. ОСОБА_3. отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом тобто про право власності на жилий будинок із господарськими будівлями, розташований АДРЕСА_1.

Суд вважає, що син від другого шлюбу ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5. оскільки є неповнолітнім. 2 березня 1993р. шлюб між його батьками було розірвано і він залишився проживати із матір»ю. Його мати ОСОБА_1 коли взнала про смерть колишнього чоловіка звернулася до нотаріуса, але постановою нотаріуса від 10 серпня 2007р.їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з посиланням на відсутність у неї необхідних документів(т.1 а.с.14). Після цього вона звернулася із позовом  в інтересах неповнолітнього сина.

Встановлено, що свідоцтво про право на спадщину за законом на ім»я ОСОБА_3. на 3\4 спірного жилого будинку із господарськими будівлями є недійсним, оскільки 1\2 спірного домоволодіння належить позивачу ОСОБА_4, а 1\4 спадкоємства - прийняв спадкоємець - неповнолітній син ОСОБА_2  спадкодавця ОСОБА_5.

Ці обставини підтверджено поясненнями ОСОБА_4, його представника, третіх осіб, свідків, речовими доказами, які оглянуті в судовому засіданні та письмовими доказами: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців, про народження спадкоємців, про укладення шлюбу, про розірвання шлюбу, довідкою з місця проживання неповнолітнього ОСОБА_2, копіями паспортів, спадковою справою ОСОБА_5, копією технічного паспорту на спірне домоволодіння, фотознімками будинку, поясненнями нотаріуса ( т.1 а..с.7-13, 29-46. 68-89;  т.2 а.с.6-16, 33-53).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 хоронив   і батька і матір. Тільки він за них піклувався, систематично привозив багато продуктів, залишав та надсилав гроші для оплати за комунальні послуги: за електроенергію та газ. Інші родичі за батьків не піклувалися і не хоронили їх. А після смерті батька він забрав до себе в Якутію брата ОСОБА_5. щоб працював і не зловживав спиртними напоями. Для матері він наймав людей щоб здіснювали уход за нею.

Із пояснень свідка ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_4 піклувався про батьків, приїзджав регулярно і привозив продукти на цілий рік. Його брат ОСОБА_5. не працював. Дітей ОСОБА_5. вона не бачила. Син ОСОБА_3 не ходив до батька та бабусі.  ОСОБА_4та його дружина наймали людей для ухода за матір»ю. Він хоронив батька, після смерті якого йому його мати передала речі батька йому на пам»ять. Матір хоронила його дружина, а потім приїхав він. ОСОБА_5 хоронили органи міліції, а на його могилу ніхто не з»являвся. Від»їзджаючи він взяв платок, кофту та буси. Вона впізнала речі, які були передані ОСОБА_4 після смерті батька і матері: сорочка, ондатрова шапка,светр, кофта зеленого кольору, пуховий платок, буси , наручний годинник.

Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що ОСОБА_4 хоронив батька, після його смерті  управляв майном, надсилав матері гроші на оплату комунальних послуг та постійно допомагав матері. Матір хоронила його дружина. Вона впізнала речі, які він взяв зразу після смерті батьків. Добре пам»ятає намисто, це саме воно та впізнала всі речі. ОСОБА_5. залишив у неї документи і сказав щоб нікому не віддавала, але після його смерті їх забрав ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_4 слідкував за будинком. Онуки не появлялися. Він оплачував борги  та допомогав матері, забрав частину спадку тобто  речі  після смерті батька і матері. Про смерть брата він не знав. ОСОБА_4 прийняв спадщину, оскільки він підтримував все майно. Після смерті батька він взяв ондатрову шапку,светр, сорочку, годинник,  а після смерті  матері - зелену  кофту ,  сірий пуховий платок і вона впізнала всі ці речі. Після смерті батька мати передавала ОСОБА_4. речі. Вона чула, що ОСОБА_4 помер. У 2007р. він приїхав і поставив всім пам»ятники. Годинник також був у батька ОСОБА_4 і він його забрав після смерті батька.

Свідок ОСОБА_12 підтвердила, шо ОСОБА_4 прийняв спадщину, оскільки він ремонтував будинок і допомогав батькам. Після смерті батька мати передала йому речі: рубашку, шапку.та годинник. Після смерті матері він також  взяв речі тобто частину спадку: кофту, пуховий платок та намисто.  Вона  впізнала всі речі, а також пояснила, що  ОСОБА_3. і його мати повідомили їй про смерть  ОСОБА_4 та просили говорити що він помер.

Доводи відповідача про те, що він був у батька на похоронах і що він не згоден із поясненнями свідків, суд не приймає до уваги, оскільки присутність на похоронах не свідчить про неприйняття спадщини позивачами, а пояснення свідків підтверджуються матеріалами справи. Окрім того, відповідач сам не вчасно прийняв спадщину і звертався до суду із позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд вважає пояснення свідків достовірними, оскільки вони давно  знають цю родину, вони сусіди, їх пояснення по суті однакові послідовні і підтверджуються іншими доказами. Ніяких сумнівів у поясненнях свідків немає, так як вони давали впевненні пояснення та в судовому засіданні підтвердили що речі надані для огляду належать спадкодавцям. З цього приводу у відповідача та його представника по суті не було заперечень, за виключенням щодо передачі після смерті батька ручного годинника.

Суд вважає, що годинник також ОСОБА_4 отримав після смерті батька, а різні пояснення свідків пояснюється різним сприйняттям свідками подій та їх давністю.

Відповідач не надав належних доказів на підтвердження його вимог щодо права на весь будинок.

Пояснення представника відповідача про те, що ОСОБА_4 не прийняв спадщину, оскільки  проживав в Росії, не можуть бути прийняті до уваги, так як в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 прийняв частину спадщини після смерті батька та матері та фактично вступив в управління спадковим майном і це підтверджено в судовому засіданні наведеними доказами..

Керуючись ч.1ст.529 та ч.1 ст. 549 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -

в и р і ш и в:

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати частково на ¾ частини недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 3 квітня.2007р, видане 8-ю Дніпропетровською державною нотаріальною конторою на ім»я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на ½ частину жилого будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на ½ частину жилого будинку АДРЕСА_1.

В іншій частині позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 

 

     Головуюча суддя:                                                                                     Г.Я. Маймур

 

   

                  Справа № 2-42/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е  м   У к р а ї н и

                                                                     ( вступна та резолютивна частина)

 

         19 червня 2008р. Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:   

                   головуючої судді                                                                Маймур Г.Я.

                   при секретарі                                                                      Матвєєвій Г.П.

                                                                                       

     розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора та Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на ½ будинку у порядку спадкування за законом і за  позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Восьма Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та про визнання права власності на ½ частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, суд -

 

Керуючись ч.1ст.529 та ч.1 ст. 549 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -

 

в и р і ш и в:

 

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати частково на ¾ частини недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 3 квітня.2007р, видане 8-ю Дніпропетровською державною нотаріальною конторою на ім»я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на ½ частину жилого будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на ½ частину жилого будинку АДРЕСА_1.

В іншій частині позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 

 

     Головуюча суддя:                                                                                     Г.Я. Маймур