Справа № 2-36/08р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м ' я м   У к р а ї н и

         10 липня 2008 року Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:   

                   головуючої судді                                                               Маймур Г.Я.

                   при секретарі                                                                      Матвєєвій Г.П.

         розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування Самарської районної в м. Дніпропетровську Ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та у його вихованні, суд -

    в с т а н о в и в:

9 листопада 2007р.  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування Самарської районної в м. Дніпропетровську Ради, про усунення перешкод у спілкуванні з внуком та у його вихованні.

      Позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що відповідачка є їхньою колишньою невісткою. Від спільного життя відповідачки з їх сином мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати із матір»ю.

      Вони з народження онука, постійно спілкувалися з ним, приймали активну участь у його вихованні та утриманні. Внук до них дуже прихильно ставиться та бажає з ними спілкуватись. Через неприязні стосунки зі своїм колишнім чоловіком, відповідачка чинить перешкоди їх спілкуванню з онуком, забороняє відвідувати його в дитячому садку. Позивачі та їх син змушені були звернутись до Органу опіки та піклування Самарської районної в м. Дніпропетровську Ради із заявою про призначення їм часу спілкування з онуком.

      Рішенням виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську Ради від 23.05.2007р. №322 їм та їх сину були встановлені дні та часи спілкування з дитиною - щосуботи з 9 до 12 годин.

      Після ухвалення рішення відповідачка декілька разів давала їм можливість спілкуватись із дитиною у встановленні рішенням години, але починаючи з липня 2007р. вони були позбавленні можливості бачити внука та спілкуватись з ним, тому що відповідачка категорично заперечувала.  

Починаючи з липня 2007р. вони постійно звертались із заявами на ім»я голови виконкому Самарської районної в м. Дніпропетровську Ради про притягнення відповідачки до відповідальності за її неправомірні дії та надання їм можливості для спілкування з дитиною.

На їх неодноразові звернення вони отримували відповіді, згідно яких їм пропонували звернутись до суду та повідомляли, що на засіданні опікунської ради 2.10.2007р. відповідачка заявила, що вона категорично проти спілкування дитини з позивачами та батьком.  

Позивачі просили усунути їм перешкоди у здійсненні прав щодо виховання їхнього внука ОСОБА_4 та визначити їм місце і час спілкування за місцем їхнього проживання АДРЕСА_1 першої та третьої суботи кожного місяця з 11 год. до 15 год. першої та третьої неділі кожного місяця; другої та четвертої суботи кожного місяця - з 10 до 13год.

У судовому засіданні позивачка та представник позивачів позов підтримали повністю та просили задовольнити їхні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що не бажає щоб її дитина спілкувалась з бабусею та дідусем, тому що це впливає на дитину  негативно. Після спілкування з ними син приходить додому та довго не може звикнути до домашніх умов та заявляє, що мати погана і будинок в якому вони живуть теж поганий.

Окрім того, вона вважає, що якби дід з бабою любили внука, то не претендували б в судовому порядку на будинок, власником якого вона є.  

Представник третьої особи вважав позов частково правомірним і підтримував рішення Самарської районної у м, Дніпропетровську ради.

Вислухавши пояснення сторін, представників відповідача та третьої особи, а також свідка і  вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню  частково за таких підстав.  

Згідно ч.ч1 та 2 ст.257 Сімейного кодексу  України баба та дід мають право спілкуватись зі своїми внуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків.

Щодо діда та баби, згідно ст. 263 СК України спір про їх участь у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, вік якого -  5 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1) - являється внуком позивачів. Починаючи з липня 2007р. позивачі були позбавленні можливості бачити внука, виховувати його та спілкуватись з ним, тому що відповідачка категорично заперечує проти цього.

Ці обставини підтверджено поясненями сторін, представників позивачів та третьої особи, свідка ОСОБА_5 і рішенням Самарської районної у м.Дніпропетровську ради (а.с.5-6).

Позивачка сама в судовому засіданні підтвердила, що не бажає спілкування відповідачів із дитиною.

Суд вважає, що відповідачка в порушення вимог ч.ч.1 і 2 ст.159 СК України перешкоджає позивачам у спілкуванні з дитиною, але вони мають право спілкуватися із внуком.

Встановлено, що позивачі мають всі необхідні житлові та побутові умови для спілкування із внуком. Це підтверджено Актом обстеження житлово-побутових умов позивачів ( а.с.58).

Згідно ч.2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров»я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона добре знає цю сім»ю та дитину і була присутньою при прийняті рішення з цього питання у виконкомі Самарської районної у м.Дніпропетровську ради. Як лікар вважає, що оскільки дитина хвороблива і малолітня, то в такому віці вона повинна в часи відпочинку бути  дома і знати своє постіне місце для відпочинку.

       За таких обставин, суд вважає за необхідне усунути позивачам перешкоди у здійснені прав щодо виховання внука та визначити їм спілкування із ним за місцем їх проживання АДРЕСА_1 - щосуботи з 9 год. до 12год та кожної третьої неділі з 10год. до 13год.

В іншій частині позову суд вважає необхідним відмовити, оскільки дитина малолітня і повинна в часи відпочинку бути в одному постійному місці проживання із матір»ю.  

      Керуючись ст.ст. 159, 257 та 263 України, ст.ст.10,11, 57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -

в и р і ш и в:

     Усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні прав щодо виховання внука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити їм місце і час спілкування з внуком  ОСОБА_4 за місцем їхнього проживання АДРЕСА_1 - щосуботи з 9 год. до 12год та кожної третьої неділі з 10год. до 13год.

     В іншій частині ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в позові про усунення  перешкод щодо виховання внука  ОСОБА_4- відмовити.    

     Рішення суду може бути оскаржене  в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Головуюча суддя:                                                                                              Г.Я. Маймур