Справа № 2-1677/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е  м   У к р а ї н и

         15 вересня 2008 року Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:   

                   головуючої судді                                                                Маймур Г.Я.

                   при секретарі                                                                      Матвєєвій Г.П.

     розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права спільної часткової власності подружжя, суд -

в с т а н о в и в:

8 липня 2008р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права  власності на 1\2 частку будинку та господарських будівель.

Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що з ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 25 грудня 1998р. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Сімейне життя з відповідачем не склалось і шлюб між ними було розірвано.

Під час перебування у шлюбі ними був придбаний житловий будинок розташований АДРЕСА_1. В будинку проживають, окрім неї,, відповідач та їх діти.

З відповідачем напружені стосунки, тому позивачка бажає документально оформити свою частку.

Домоволодіння АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 500 кв.м., яка не є приватизованою. На цій ділянці розташовано: житловий будинок - А-1, літня кухня - Б, сарай - Г, навіс - Д, погріб - Ж, сарай - З, гараж - И, сарай - Л, убиральня - М.  Житловий будинок складається з 5-ти житлових кімнат, коридору, кухні, санвузла та тамбуру.  

Посилаючись на те, що вищезазначене домоволодіння є спільним майном, позивачка просила задовольнити позов.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і пояснила, що домоволодіння АДРЕСА_1 придбане за спільні кошти і не завершеного будівництва немає.

      Відповідач позов визнав та пояснив, що дійсно зазначене домоволодіння є спільним майном і не заперечував сплатити 1тис.грн. судового збору..

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

     Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин(догляд за дітьми) самостійного заробітку (доходу).

     У судовому засіданні встановлено, що позивачка з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 25 грудня 1998р. до 20 березня 2007р. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 

      Під час перебування у шлюбі сторонами був придбаний житловий будинок з господарськими будівлями., які розташовані АДРЕСА_1. В даному будинку проживають позивачка, відповідач та їх діти.

Домоволодіння АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 500 кв.м., яка не є приватизованою. На цій ділянці розташовано: житловий будинок - А-1, літня кухня - Б, сарай - Г, навіс - Д, погріб - Ж, сарай - З, гараж - И, сарай - Л, убиральня - М.  Житловий будинок складається з 5-ти житлових кімнат, коридору, кухні, санвузла та тамбуру.  

     Ці обставини підтверджені поясненнями сторін та письмовими доказами: копіями договору купівлі-продажу, витягу, технічного паспорту, плану земельної ділянки, плану будинку, свідоцтвами  (а.с.5-15).

      Крім того, згідно ч.1 ст.70 Сімейного Кодексу України частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

      Судом встановлено, що домовленості та договорів на випадок розлучення та розподілу майна між сторонами не укладалися.

За таких підстав суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на ½ частину будинку, господарських будівель і споруд, розташованих АДРЕСА_1.

Керуючись  ст.ст. 60,70 СК України, ст.ст.57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -

                                                       в и р і ш и в:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ½ частину будинку, господарських будівель та споруд, розташованих АДРЕСА_1.

  Стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави у розмірі 1000грн. (однієї тисячі грн).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

        Головуюча суддя: