Справа № 2-531/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
19 травня 2008 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Маймур Г.Я.
при секретарі Тарапатові Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Самарської районної Ради, третя особа - Головне архітектурне управління, Інспекція архітектурно - будівельного контролю, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно побудовані нерухоме майно, суд -
в с т а н о в и в:
21 січня 2008р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Виконавчого комітету Самарської районної Ради, третя особа - Головне архітектурне управління, Інспекція архітектурно - будівельного контролю, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно побудовані нерухоме майно, -: сарай „Л”, - домоволодіння АДРЕСА_1.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що згідно Договору купівлі-продажу від 30 грудня 1997р. їй на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1298 га.
У 2000р. вона перебудувала сарай „Л” без належного дозволу і проекту.
Посилаючись на те, що самовільно побудовані будівлі відповідають всім нормам та правилам, позивачка просила задовольнити позов.
В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги і пояснил, що самовільно збудований сарай відповідає діючим нормам та правилам будівництва. Будівництво повністю завершено. Земельна ділянка знаходиться у неї в приватній власності. Сусіди, які межують із позивачкою, ніяких претензій з приводу побудованого сараю не мають
Представник відповідача та третьої особи із головного архітектурно-планувального управління проти позову не заперечували та пояснили, що є всі підстави для задоволення позову. Будівництво об»єктів закінчено і вони відповідають будівельним та санітарним нормам.
Від третьої особи КП «ДМБТІ» надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову заперечень немає.
Представник Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належно увідомлений і заперечень проти позову від нього не надійшло.
Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, що здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У судовому засіданні встановлено, що 30 грудня 1997р. позивачка купила домоволодіння АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці площею 0,1298 га. і складається із житлового будинку, погріба з шийкою, гаража, літньої кухні, убиральні, навісу, сараю та інших споруд.
У 2000р. позивачка самовільно збудувала сарай. Його технічний стан задовільний і будівля придатна для експлуатації.
24 листопада 2006р. проведена інвентаризація споруди та виготовлено технічний паспорт, у якому в зв'язку із переобладнанням та покращенням технічного стану сараю „Л”, він був визнаний як самовільна будівля.
Самовільно побудований сарай «Л» відповідає будівельнтм нормам та правилам.
Ці обставини підтверджені поясненнями представника позивачки, представників відповідача і третьої особи, письмовими доказами: копіями договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, технічного паспорту на житловий будинок, планом земельної ділянки, планом будинку, постанови про накладення штрафу за самовільне будівництво та висновками спеціалістів про задовільний стан будівель та їх придатність до експлуатації(а.с.6-11, 24-28,49).
Відповідно до вказаного висновку про технічний стан самовільно добудованого сарай «Л», на земельній ділянці АДРЕСА_1, відповідають вимогам будівельних норм та правил і являються придатними до подальшої експлуатації. (а.с.24-28 ).
За таких підстав суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на нерухомість, побудовану самовільно, а саме на сарай «Л», розташований у домоволодінні АДРЕСА_1.
Керуючись ч.3 ст.376 ЦК України, ст.ст. 57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -
в и р і ш и в:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудований сарай «Л», розташований АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуюча суддя: Г.Я.Маймур
Справа № 2-531/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
(вступна та резолютивна частини)
І м е н е м У к р а ї н и
19 травня 2008 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Маймур Г.Я.
при секретарі Тарапатові Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до виконкому Самарської районної Ради, третя особа - Головне архітектурне управління, Інспекція архітектурно - будівельного контролю, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно побудовані нерухоме майно, суд -
Керуючись ч.3 ст.376 ЦК України, ст.ст. 57-64, 209, 214, 215 ЦПК України суд -
в и р і ш и в:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудований сарай «Л», розташований АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуюча суддя: Г.Я.Маймур