АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 22-ц/796/6241/13 Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В.

Доповідач: Гаврилова М.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Гаврилової М.В.

суддів Пікуль А.А.

Невідомої Т.О.

при секретарі Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову, який в подальшому уточнив, позивач зазначав, що 25 грудня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №19И, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 1 192 733,49 доларів США строком до 25.12.2027 року зі сплатою процентної ставки 13,5% річних. В порушення умов кредитного договору Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконує та станом на 30 липня 2012 року має прострочену заборгованість у розмірі 323 004,56 доларів США, яка складається з наступного:

- сума заборгованості за простроченим кредитом -147 240,40 грн. (18 421,17 доларів США);

- прострочена заборгованість за відсотками -1 831 797,14 гривень (229 175,17 доларів США);

- пеня за кредитним договором -154 750,82 гривень (19 360,79 доларів США);

- прострочена заборгованість по сплаті комісії - 75 494,55 гривень.

Просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 323 004,56 доларів США та судові витрати в сумі 2955,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 4 грудня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року змінено в частині розміру заборгованості. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з 29.04.2011 року по 30.07.2012 року на суму 263 146 (двісті шістдесят три тисячі сто сорок шість) доларів США 78 центів, що становить 2 103 332 грн. 21 коп. В решті позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 березня 2013 року касаційна скарга ПАТ «ВТБ Банк» задоволена. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 4 грудня 2012 року скасовано та справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та винесення необґрунтованого та незаконного рішення. Апелянт зазначає, що задовольняючи позов та стягуючи грошові кошти у доларах США, судом першої інстанції не було встановлено правомірності надання кредиту в іноземній валюті, оскільки в матеріалах справи відсутня генеральна банківська ліцензія та письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями. Крім того, вказує, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин виникнення боргу та не перевірив його розмір, оскільки на підставі розрахунків, які надані позивачем, неможливо встановити правильність нарахування боргу, зокрема нарахування відсотків за користування кредитом та комісії, а розрахунок пені за ставкою 30 % річних не відповідає вимогам чинного законодавства - положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Стверджує, що розрахунки заборгованості не містять розміру ставки по процентах за користування кредитом, оскільки додатковим договором № 1 від 28.09.2010 року були внесені зміни у процентній ставці на період з 28.09.2010 року по 28.09.2011 року - 9 % річних. Нарахована позивачем комісія по акції «Крок назустріч» стягнута безпідставно, оскільки матеріали справи не містять даних про участь позивача в цій акції, відсутні дані, які встановлюють умови участі в акції, розмір нарахованої комісії.

Представник позивача Сироватська О.М. в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги, вважаючи, що спір судом вирішений правильно.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, а відтак колегія суддів, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України, визнала за можливе розглянути справу за їх відсутності, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

25 грудня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №19И, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 1 192 733,49 доларів США, строком до 25.12.2027 року, зі сплатою процентної ставки 13,5% річних (а.с. 14-17).

Відповідно до умов укладеного договору банк зобов'язався надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та платити проценти за користування ним.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі.

Відповідач умови договору не виконував, в зв'язку з чим має заборгованість.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, він зазначив, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору за період з 29.04.2011 року по 30.07.2012 року виникла заборгованість на суму 323 004 долари США 56 центів, що становить 2 581 775 грн. 45 коп. Зазначена заборгованість складається з :

- простроченої заборгованості за кредитом - 15 933 долари США 05 центів,

- 30 % річних, нарахованих на суму простроченої заборгованості по кредиту - 2 488 доларів США 12 центів,

- простроченої заборгованості за процентами - 225 364 долари США 82 центи,

- 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст.625 ЦК України, - 3810 доларів США 35 центів,

- пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів - 19 360 доларів США 79 центів,

- прострочена сплата комісії, нарахована під час дії акції «Крок назустріч» - 75 494 грн. 55 коп. ( еквівалент - 9 445 доларів США 08 центів).

Однак суд першої інстанції належним чином не перевірив вказаний розрахунок та зазначив у рішенні загальну суму заборгованості 323 004 долари США 56 центів. При перевірці зазначеного розрахунку вбачається, що позивачем допущена помилка та в дійсності сума вищевказаних нарахувань становить 276 402 долари США 21 цент. При дослідженні розрахунку заборгованості вбачається, що позивач включив до загального розміру заборгованості нараховану ним комісію не в сумі 75 494 грн. 55 коп., як зазначив у поясненні до розрахунку, а в сумі 56 047 доларів США 43 центи.

Зазначену обставину визнав у суді апеляційної інстанції представник позивача та надав новий розрахунок на суму 276 402 долари США 21 цент (а.с. 138).

Колегія суддів вважає, що наданий розрахунок відповідає умовам укладеного кредитного договору. Наведені розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, враховано період порушення боржником умов договору, сплату ним коштів на виконання договору.

Виходячи з того, що апелянт не надав інших розрахунків суми боргу, які спростовують розрахунок банку, судова колегія приходить до висновку, що розрахунок суми заборгованості за кредитним договором ПАТ «ВТБ Банк» виконано правильно.

Відносно доводів апеляційної скарги щодо застосування завищеної процентної ставки колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по поверненню суми кредиту позивачем на прострочену суму заборгованості нараховано неустойку у розмірі 30 % річних, що становить 2488 доларів США 12 центів.

Зазначену суму нарахованої неустойки апелянтом не спростовано, зазначена ставка встановлена договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. В даному випадку невідповідності договору в цій частині вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не вбачається. Встановлена статтею 3 зазначеного Закону заборона щодо неперевищення розміру пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання розміру подвійної облікової ставки Національного банку України встановлена для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не розповсюджується на спірні правовідносини.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2010 року між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, яким встановлено, що на період з 28 вересня 2010 року по 28 вересня 2011 року проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 9% річних. У разі порушення позичальником умов кредитного договору у зазначений період, в частині несплати/неналежної сплати платежів, передбачених графіком повернення кредиту і сплати процентів та розрахунок вартості сукупних послуг, дія п.п.1.2 та 7.10. цього договору припиняється без права подальшого відновлення та процентна ставка встановлюється на рівні, зазначеному п. 1.1. кредитного договору (13,5% річних).

Відповідно до п. 7.10 кредитного договору, на період з 28.09.2010 року по 28.09.2011 року позичальнику надається відтермінування по поверненню залишку суми кредиту, у зв'язку з чим позичальнику надається та оформляється відповідний графік.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку процентів за користування кредитом, за період з 25.12.2007 року по 30.07.2012 року, з початку дії кредитного договору позивачем застосовувалась передбачена кредитним договором процентна ставка 13,5 % річних, а з 28.09.2010 року - передбачена договором про внесення змін ставка 9% річних, яка була чинною до 27.05.2011 року, коли відповідачем було допущено прострочення платежу. Як вбачається з наданого розрахунку, після 28.04.2011 року відповідач платежів по кредитному договору не здійснював. Зазначена обставина апелянтом не спростована.

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору, у разі несвоєчасної (неналежної ) сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, за період з 29.04.2011 року по 30.07.2012 року нарахована заборгованість по процентах у сумі 225 364 долари США 82 центи та пеня, нарахована за вказаний період за кожен день прострочення сплати процентів за користування кредитом - 19 360 доларів США 79 центів.

Підстав для сумніву у правильності наведених розрахунків щодо розміру нарахованої заборгованості по процентах та пені за їх несплату - не вбачається, доказів на спростування цих розрахунків суду не надано. За таких обставин колегія суддів вважає доведеним розмір заборгованості по процентах у сумі 225 364 доларів США 82 центи та пені - 19 360 доларів США 79 центів.

Доводи апеляції про безпідставне нарахування позивачем 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України на суму несплачених процентів за користування кредитом, оскільки строк дії договору не закінчився, колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Встановивши, що у результаті порушення умов кредитного договору позивач має право вимагати, а відповідач повинен сплатити позивачеві всю суму кредиту, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України з огляду на те, що строк дії договору не закінчився.

Так, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу вказаної норми Закону вбачається, що у разі прострочення сплати поточного платежу за кредитом у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України незалежно від закінчення строку дії договору або його розірвання.

Доводи апелянта щодо необґрунтованого стягнення комісії в розмірі 75 495 грн. 55 коп., оскільки відповідач не брав участь в акції «Крок назустріч», колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до умов Договору про внесення змін № 1 від 28.09.2010 року до кредитного договору передбачено стягнення відповідної комісії.

Так, згідно з пунктом 1.2 цього договору на період з 28 вересня 2010 року по 28 вересня 2011 року проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою 9 % річних.

Пунктами 7.12, 7.13 вказаного договору передбачено, що в період дії п.1.2. щомісячно нараховується комісійна винагорода за обслуговування кредиту в день нарахування процентів за кредитом в гривні, за курсом НБУ на дату нарахування.

Також, відповідно до п.7.14 цього договору, комісійна винагорода за обслуговування кредиту, яка була нарахована згідно п.п. 7.10 та 7.14 сплачується протягом строку кредитування, але не пізніше спливу 36 місяців з 28 вересня 3011 року рівними частинами, щомісячно.

Таким чином, нарахування комісії у розмірі 75 494, 55 грн. здійснено на підставі умов Договору про внесення змін № 1 від 28.09.2010 року до договору кредиту.

Наданий позивачем розрахунок про стягнення суми комісії з наростаючим кожного місяця підсумком заборгованості відповідача, який обчислюється шляхом додавання поточної заборгованості до заборгованості за попередні періоди, не суперечить умовам додаткової угоди № 1 до кредитного договору та є правильним.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ПАТ «ВТБ Банк» генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій колегією суддів не беруться до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, а не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і в порядку, встановленому законом.

Отже банк, як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (ст.ст. 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині розміру кредитної заборгованості підлягає зміні і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором кредиту в сумі 276 402 доларів США 21 цент, що за курсом НБУ становить 2 209 282 грн. 86 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 15 933 долара США 05 центів, що курсом НБУ становить 127 352 грн. 87 коп.; 30% річних від простроченої суми відповідно до п. 9.1 договору - 2488 доларів США 12 центів, що за курсом НБУ становить 19 887 грн. 53 коп.; прострочена заборгованість за процентами за період з 29.04.2011 року по 30.07.2012 року - 225 364 долари США 82 цента, що за курсом НБУ становить 1 801 341 грн. 01 коп.; 3% річних - 3 810 доларів США 35 центів, що за курсом НБУ становить 30 456 грн. 13 коп.; пеня - 19 360 доларів США 79 центів, що за курсом НБУ становить 154 750 грн. 82 коп.; комісія - 75 494 грн. 55 коп., що за курсом НБУ становить 9445 доларів США 08 центів.

Також зміні підлягає і розмір стягнених з відповідача судових витрат, які, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, необхідно визначити в розмірі 2823 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 серпня 2012 року змінити в частині розміру кредитної заборгованості та судових витрат.

Викласти абзаци 3 і 4 резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Іллічівськ, Одеської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № 19И від 25 грудня 2007 року станом на 30 липня 2012 року в сумі 276 402 доларів США 21 цент, що за курсом НБУ становить 2 209 282 грн. 86 коп., в тому числі:

- прострочена заборгованість за кредитом - 15 933 долара США 05 центів, що курсом НБУ становить 127 352 грн. 87 коп.;

- 30% річних від простроченої суми відповідно до п. 9.1 договору - 2488 доларів США 12 центів, що за курсом НБУ становить 19 887 грн. 53 коп.;

- прострочена заборгованість за процентами за період з 29.04.2011 року по 30.07.2012 року - 225 364 долари США 82 цента, що за курсом НБУ становить 1 801 341 грн. 01 коп.;

- 3% річних - 3 810 доларів США 35 центів, що за курсом НБУ становить 30 456 грн. 13 коп.;

- пеня - 19 360 доларів США 79 центів, що за курсом НБУ становить 154 750 грн. 82 коп.;

- комісія - 75 494 грн. 55 коп., що за курсом НБУ становить 9445 доларів США 08 центів.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Іллічівськ, Одеської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судовий збір в розмірі 2 834 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: М.В. Гаврилова

Судді: А.А. Пікуль

Т.О.Невідома