АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 22-ц/796/6848/13 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдук С.В.
Доповідач: Гаврилова М.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Гаврилової М.В.
суддів Пікуль А.А.
Невідомої Т.О.
при секретарі Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення процентів за вкладом, трьох процентів річних та інфляційних втрат,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернулася із позовом до ПАТ «КБ «Надра» про стягнення процентів за вкладом, 3% річних та інфляційних втрат.
В обґрунтування позову зазначала, що 22.04.2008 року між нею та відповідачем було укладено договір № 850080 строкового банківського вкладу (депозиту) «Класичний без поповнення». За умовами договору банк прийняв від неї грошову суму вкладу в розмірі 8 313 270,00 грн. на строк 12 місяців з процентною ставкою по вкладу 18,6 процентів річних. Свої зобов'язання за договором вона виконала та відповідно до платіжного доручення внесла на депозитний рахунок зазначені кошти. У квітні 2009 року вона повідомила відповідача про намір забрати депозитний вклад та нараховані проценти у зв'язку з настанням строку їх повернення. Всупереч умовам договору відповідач депозитних коштів та нарахованих процентів не повернув. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2009 року було стягнуто з відповідача на її користь депозитні кошти та нараховані проценти всього на суму 10714302,77 грн. Вклад та проценти за користування вкладом за період з 23.04.2008 року по 10.11.2009 року, повернено відповідачем лише 14.09.2011 року. Вважає, що відповідачем відповідно до п.4.2. Договору повинні нараховуватись проценти за подальший фактичний час перебування вкладу з 11.11.2009 року по 13.09.2011 року на вкладному рахунку. Просила стягнути з відповідача суму процентів за подальший фактичний час перебування вкладу на вкладному рахунку в розмірі 2 833 358,68 грн., інфляційні втрати за весь період прострочення відповідачем виконання свого грошового зобов'язання в сумі 1 901 508,08 грн. та три проценти річних за весь період прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання в розмірі 706 388,63 грн., а всього 5441255,39 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28 березня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «КБ «Надра» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. На обґрунтування скарги зазначали, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначали, що позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків після закінчення дії договору. Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з банку в період дії мораторію суми інфляції та трьох процентів річних суперечить вимогам Закону України «Про банки та банківську діяльність».
В судовому засіданні представники ПАТ «КБ «Надра» Кізленко В.А. та Мамонов Д.В. підтримали скаргу із зазначених в ній підстав і просили її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції зазначав, що оскільки вклад позивачеві у встановлений строк повернутий не був, а тому на відповідачеві, відповідно до ст. 1061 ЦК України та п. 4.2 Договору вкладу, лежав обов'язок по сплаті визначених укладеним між сторонами договором процентів і за період до дня фактичного повернення вкладу. Крім того, оскільки банк прострочив виконання грошового зобов'язання щодо повернення депозитних грошей позивачці з 11.11.2009 року і остаточно повернув їх лише 14.09.2011 року, районний суд вважав можливим задовольнити вимоги позивача про стягнення на її користь із відповідача сума інфляційних втрат в розмірі 1 901 508,08 грн. та 3% річних за вказаний період в розмірі 706 388,63 грн. на підставі ст. 625 ЦК України
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.04.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «КБ «Надра», яке змінило свою назву на ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Класичний без поповнення» № 850080. Предметом договору було розміщення позивачкою у відповідача депозитного вкладу в сумі 8313270,00 грн. на строк 12 місяців з виплатою в кінці строку процентів на суму депозитного вкладу з розрахунку 18,6 % (а.с. 10-11).
В обґрунтування вимог про стягнення процентів по вкладу за період з 11.11.2009 року по 13.09.2011 року позивач посилалася на те, що вклад не був своєчасно повернений, а тому на відповідачеві лежить обов'язок щодо виплати визначених договором процентів по день фактичного повернення вкладу.
Відповідно до п. 4.2 договору, проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передують його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунка вкладника. Проценти нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця.
Доказів про те, що дія укладеного між сторонами договору після закінчення його строку була продовжена на тих же умовах, зокрема, що стосується розміру процентів, які підлягають сплаті банком, не подано і на такі обставини ніхто, в т. ч. позивач, не посилався.
Згідно ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
За невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.
Рішенням Шевченківського районного суду від 18.11.2009 року було постановлено стягнути з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 8 313 270,00 грн. - повернення банківського вкладу, 2 399 082,77 грн. - повернення процентів за період з 10.06.2008 року по 10.11.2009 року та 1950,00 грн. судових витрат, а всього 10 714 302,77 грн.(а.с.15-17).
Договір банківського вкладу від 22 квітня 2008 року укладений строком на 12 місяців, тобто строк його дії закінчився, рішенням суду від 18 листопада 2009 року проценти за користування вкладом стягнуті.
Виходячи з наведеного, положень ст. ст. 530, 598, 1061 ЦК України після закінчення строку дії договору у відповідача припинився обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу процентів по строковому вкладу, незалежно від виконання банком зобов'язання в частині повернення самого вкладу.
З огляду на викладене, у суду не було підстав для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача процентів за банківським вкладом після закінчення строку його дії в період з 11.11.2009 року по 13.09.2011 року.
Посилання суду на ст. 1061 ЦК України, як правову підставу для задоволення позову, безпідставні.
Вказаною нормою не передбачена можливість нарахування процентів за банківським вкладом, строк дії якого закінчився.
Щодо вимог позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до положень ст. 625 ЦК України, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
Враховуючи положення ст. 368 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу та здійснюється останньою на підставі виконавчих документів, у тому числі виконавчих листів, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, у випадках, передбачених Законом, тощо. Виконання рішення суду першої інстанції відбувається на підставі виконавчого листа, який видається стягувачеві за його заявою, та подається останнім до відповідного відділу державної виконавчої служби.
В даному випадку виконавче провадження за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2009 року про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 депозитних коштів та нарахованих процентів було відкрите 02 квітня 2010 року та виконувалося відділом примусового виконання рішень департаменту державної в виконавчої служби, повне стягнення відбулося 14.09.2011 року (а.с.19- 21).
Враховуючи наведене, вина ПАТ «КБ «Надра» у затримці виконання рішення суду про стягнення коштів на користь ОСОБА_3 відсутня, а тому відсутні й підстави для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення процентів за вкладом, трьох процентів річних та інфляційних втрат - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: М.В. Гаврилова
Судді: А.А. Пікуль
Т.О.Невідома