Справа № 121/623/13- ц
2/121/588/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Приватного підприємства «Строймонтаж-ЛМЛ», треті особи: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Територіальне управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про знесення об'єкту будівництва,
в с т а н о в и в:
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять суд зобов'язати відповідачів знести незаконно побудовану будівлю за адресою: АДРЕСА_1, а саме об'єкт «Фізкультурно-оздоровчий комплекс з житловими та нежитловими приміщеннями». Позовні вимоги мотивовані тим, що будівництво ведеться з порушеннями будівельних норм та правил, з завуальованою поверховістю, що призведе до порушення інсоляції житлових приміщень будинків, розташованих в безпосередній близькості від забудови, зумовлює появу тріщин та не виключає виникнення крену будівель, що також порушує їх права, як мешканців сусіднього будинку АДРЕСА_1.
Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, після оголошення перерви в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.
Представник відповідача ПП «Строймонтаж-ЛМЛ» в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, повідомивши також, що до виконання будівельних робіт підприємство не приступало.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про місце, день та час розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України.
Як зазначають позивачі, вони є мешканцями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, а в безпосередній близькості від них відповідачами ведеться самочинне будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по АДРЕСА_1 з істотним порушенням будівельних норм та правил.
Разом з тим, судом встановлено, що 12 квітня 2012 року рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 376 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки ОСОБА_6 при будівництві фізкультурно-оздоровчого комплексу з житловими та нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 83, 84).
Також, у встановленому законом порядку ОСОБА_6 отримано Декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану ДАБК в АРК 26 червня 2012 року серії КР № 08312106058, яка відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає право на виконання будівельних робіт (а.с. 85-88).
Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу проводиться на земельній ділянці, переданій ОСОБА_6 за договором оренди земельної ділянки, укладеним 10 лютого 2012 року між ним та Ялтинською міською Радою (а.с. 91-106).
Приписи частини 1 та 4 статті 376 ЦК України вказують, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до пунктів 5 та 17 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкту нерухомості мають як органи державної влади, органи місцевого самоврядування, відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а також у випадках порушення прав інших осіб, право на звернення до суду належить і таким особами за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 Цивільного кодексу України).
Приймаючи рішення по справі, суд виходить з недоведеності позивачами своїх позовних вимог щодо їх порушеного права будівництвом спірного об'єкту, оскільки усі доводи ґрунтуються на припущеннях, носять загальний характер, крім того позивачі зазначають лише про можливе порушення прав в майбутньому (щодо інсоляції, появи тріщин та крену будинку). Тоді як рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а захисту підлягає лише порушене право.
Доводи позивачів про те, що будівництво відповідачами ведеться з істотним порушенням будівельних норм та правил, в зв'язку з чим підлягає знесенню весь об'єкт, не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснює будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим, або особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Відповідно до положень п. 22 Постанови № 6 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного Кодексу України (про правовий режим
самочинного будівництва) знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час їх експлуатації ( ч. 7 ст. 376 ЦК України).
Враховуючи встановлені судом обставини та вищевказані положення Закону, суд вважає, що підстав для знесення фізкультурно-оздоровчого комплексу немає, в зв'язку з чим в позові повинно бути відмовлено.
При цьому, судом також не приймаються до уваги посилання позивачів в підтвердження своїх доводів на лист Інспекції ДАБК в АРК від 20 грудня 2012 року за вих. № 7/1-С-2840, та лист Територіального управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 20 грудня 2012 року за вих. № 08/3140, оскільки вони не містять зазначення про істотне порушення будівельних норм та правил при проведенні будівництва, в зв'язку з чим не можуть бути підставою для знесення, крім того, як зазначає представник відповідача, усі вказані порушення були усунуті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 3, 16, 376 Цивільного кодексу України, Постановою № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)»,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Приватного підприємства «Строймонтаж-ЛМЛ» про знесення об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя