Судове рішення #3006488
1630-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121



РІШЕННЯ


Іменем України

23.09.2008

Справа №2-28/1630-2008


За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень», м. Сімферополь,


до відповідача – Селянського фермерського господарства «Колос», с. Іллічеве Совєтського району,


про стягнення 475 085,45 грн.

                                                                                      Суддя С. М. Альошина


П Р Е Д С Т А В Н И К И:


Від позивача – Потапова О.В. – головний юрисконсульт, довіреність № 050 від 04.06.2008 р. (к/копія довіреності у справі)


Від відповідача – Мазун Л.Є. – представник по довіреності від 20.03.2008 р. (довіреність у справі)


Суть спору:


Відкрите акціонерне товариство «Європейський банк розвитку та заощаджень», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Селянського фермерського господарства «Колос», Совєтський район, с. Іллічеве, про стягнення 475 085,45 грн. заборгованості, у тому числі 267 840, 00 грн. боргу за кредитом та 207 245,45 грн. заборгованості за відсотками.


19.06.2008 р., позивач передав через канцелярію господарського суду АР Крим заяву № 392 від 04.06.2008 р. про уточнення позовних вимог, в якій уточнив підстави позову і просив стягнути з відповідача 475 085,45 грн. заборгованості, у тому числі 267 840, 00 грн. боргу за кредитом та 207 245,45 грн. заборгованості за відсотками, стягнутих з поручителя за договором поруки № 1 від 01.06.2004 р. Мазуна Володимира Григоровича за рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 21.03.2007 р., однак, фактично ним не сплачених.


Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням вищевказаної заяви № 392 від 04.06.2008 р. про уточнення позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.


Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами, з урахуванням заяви № 392 від 04.06.2008 р. про уточнення позовних вимог, усно погодився у повному обсязі та заявив клопотання про залучення до матеріалів справи акту звірки заборгованості від 16.09.2008 р., підписаного сторонами без заперечень, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 03-5/41-КР 2002 від 09.09.2002 р., станом на 28.01.2008 р., склала 475 085,45 грн., у тому числі 267 840, 00 грн. боргу за кредитом та 207 245,45 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом.


Строк вирішення спору був продовжений у порядку ст. 69 ГПК України за згодою представників сторін для надання сторонами суду додаткових документів та доказів у справі.


Розгляд справи відкладався та у судових засіданнях оголошувались перерви  відповідно до вимог ст. 77 ГПК України для надання сторонами суду додаткових документів та доказів у справі.


Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд       

В С Т А Н О В И В :


09 вересня 2002 року між ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» та відповідачем  був укладений кредитний договір № 03-5/41-КР 2002.


У відповідності з п. 2 Змін до статуту Відкритого акціонерного товариства «Об’єднаний комерційний банк», Відкрите акціонерне товариство «Європейський банк розвитку та заощаджень» є універсальною кредитно-фінансовою установою, що виступає правонаступником у всіх правах та зобов’язаннях Відкритого акціонерного товариства «Об’єднаний комерційний банк».


Відповідно до п. 1.1. вказаного договору банк (позивач) зобов’язувався відкрити позичальнику (відповідачу) безвідзивну кредитну лінію та надати кредит в сумі 70 000,00 грн. на проведення посівної кампанії – придбання ПЗМ, мінеральних добрив, запасних частин, отрутохімікатів строком до 08.09.2003 р. на умовах, визначених даним договором.


Згідно з п. 2.1. договору за користування кредитом позичальник протягом строку користування кредитом сплачує банку відсотки з розрахунку 31 (тридцять один) відсоток річних.


04.07.2003 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до вищевказаного договору, згідно умов якої кредитна лінія було збільшена до         400 000,00 грн., а також змінено строки погашення на наступні: до 25 жовтня 2003 р. – 43 000,00 грн. та до 20.12.2003 р. – 357 000,00 грн.


07.11.2003 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 6 до вищевказаного договору, згідно з умовами якої відсоткова ставка за користування кредитом була змінена на 30 (тридцять) відсотків річних з 01.11.2003 р.


20.12.2003 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 7 к до вищевказаного договору, у відповідності з умовами якої строк погашення кредитної лінії був продовжений до 01.09.2004 р.


01.09.2004 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 9 до вищевказаного договору, згідно умов якої був встановлений ліміт кредитування у розмірі 267 840,00 грн., а строк погашення кредиту - продовжений до 28.01.2005 р.


Пунктом 3.1. договору передбачалось, що забезпеченням наданого позичальнику банком кредиту є укладений між Феодосійською філією ВАТ «Об’єднаний комерційний банк» та СФГ «Колос» нотаріально посвідчений договір застави, предметом якого є транспортні засоби, які належать позичальнику та перебувають за адресою: Автономна Республіка Крим, Советський район, с. Іллічеве.


На виконання умов договору між сторонами було укладено договори застави від 12.09.2002 р. та від 24.12.2002 р., у зв’язку з чим відповідачем було одержано кошти в сумі 267 840,00 грн.


Вказані кошти відповідачем повернені не були, а відсотки, які нараховувались на вказану заборгованість у відповідності з умовами кредитного договору сплачувались несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим, станом на 28.01.2008 р., заборгованість відповідача перед позивачем склала 475 085,45 грн., у тому числі 267 840, 00 грн. боргу за кредитом та 207 245,45 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом.


Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.


Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.


Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.


Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.


Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).


Також, 01.06.2004 р. між позивачем (кредитором) та Мазуном Володимиром Григоровичем (поручителем) був укладений договір поруки № 1.


Відповідно до п. 1.1. цього договору поручитель зобов’язувався перед кредитором відповідати за виконання Селянським фермерським господарством «Колос» (позичальником) боргових зобов’язань (основного боргу, відсотків, неустойки, збитків, шкоди) позичальника, які витікають з кредитного договору № 03-5/41-КР 2002 від 09.09.2002 р.


Згідно з п. 2.1. договору поруки № 1 від 01.06.2004 р. у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право пред’явити вимогу до поручителя про погашення поручителем боргових зобов’язань позичальника за кредитним договором.


Пунктом 2.2. цього ж договору передбачалось, що поручитель приймав на себе зобов’язання при невиконанні позичальником боргових зобов’язань перед кредитором у строки та на умовах, обумовлених кредитним договором та додатковими угодами до нього, у тому числі про продовження строку погашення основного боргу, погасити заборгованість за кредитним договором шляхом внесення готівкою в касу кредитора або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку.


У зв’язку з неповним виконанням Селянським фермерським господарством «Колос» його зобов’язань за кредитним договором, на виконання умов вищезазначеного договору поруки № 1 від 01.06.2004 р. позивач звернувся із позовом до поручителя – Мазуна В.Г.


Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 21.03.2007 р. у справі № 2-148 2007 рік позов був задоволений та з Мазуна В.Г. було стягнуто, зокрема, 267 840,00 грн. заборгованості за кредитом та 158 282,45 грн. боргу по відсотках.


Копія цього рішення залучена відповідачем до матеріалів даної справи.

Вказане рішення набрало законної сили, про що свідчить відповідно довідка, зазначена на копії цього рішення.


Після прийняття цього рішення заборгованість відповідача по відсотках за користування кредитом збільшилась і станом на 28.01.2008 р. склала 207 245,45 грн.


За таких обставин позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача 475 085,45 грн. заборгованості, у тому числі 267 840, 00 грн. боргу за кредитом та 207 245,45 грн. заборгованості за відсотками.


В рішенні від 21.03.2007 р. у справі № 2-148 2007 рік Совєтським районним судом АР Крим встановлено, що станом на 21.03.2007 р. сума заборгованості Селянського фермерського господарства «Колос» перед позивачем становила: 267 840,00 грн. заборгованості за кредитом та 158 282,45 грн. заборгованості по відсотках, які і були стягнуті судом.


Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.


Однак, вказане рішення Мазуном В.Г. виконане не було.


Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Совєтського РУЮ від 25.07.2008 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа: виконавчого листа 2-148 було закінчено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку зі смертю боржника.


Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.


Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.


Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.


Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.


Згідно зі ст. 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.


Таким чином зобов’язання Мазуна В.Г. перед позивачем припинено, у зв’язку з чим за цим зобов’язанням перед позивачем має відповідати Селянське фермерське господарство «Колос», с. Іллічеве Совєтського району.

        

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі                475 085,45 грн., у тому числі 267 840, 00 грн. боргу за кредитом та 207 245,45 грн. заборгованості за відсотками, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний його представником у судовому засіданні та відповідачем в акті звірки заборгованості від 16.09.2008 р., підписаному сторонами без заперечень.


За таких обставин позов, з урахуванням заяви позивача № 392 від 04.06.2008 р. про уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню у повному обсязі.


Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.


За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.


Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 24.09.2008 року.


Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –


ВИРІШИВ:


1).  Позов задовольнити.


2). Стягнути з Селянського фермерського господарства «Колос» (97230, АР Крим, Совєтський район, с. Іллічеве, вул. Дзержинського, 26, п/р 26000012062301 у ФФ ВАТ «ЄБРЗ», МФО 324753, ідентифікаційний код 20690768, або з інших рахунків) на користь Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Лібкнехта, б. 5, ідентифікаційний код 20685262, рахунок № 32072319601 у ГУ НБУ в АР Крим, МФО 324333, або на інші рахунки) 475 085,45 грн., у тому числі 267 840, 00 грн. боргу за кредитом та 207 245,45 грн. заборгованості по відсотках, а також 4 750,85 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.


Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація