ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 5023/5656/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Тихий П.В., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - Нубарян С.М. (голова)

відповідача - Безцінного Р.А., довіреність № 01-04 від 04.01.2013 року.

3-ї особи - Катихіна М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу позивача - Громадського об'єднання "Рубікон", с. Борова (вх. №1256 Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року у справі № 5023/5656/12

за позовом Громадського об'єднання "Рубікон", с. Борова

до Зміїівської філії Публічного АТ "Харківгаз", м. Зміїв

третя особа Катихін Михайло Васильович, с. Борова

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Громадянське об'єднання "Рубікон" звернувся до господарського суду з позовом до Зміївської філії ПАТ "Харківгаз", в якому просив зобов'язати відповідача припинити постачання природного газу в домоволодіння № 22 по вулиці 9 Травня в селі Борова Зміївського району Харківської області, яке належить Катихіну М.В.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 р. (суддя Лаврова Л.С.) в задоволенні позову відмовлено.

Громадянське об'єднання "Рубікон", з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року по справі № 5023/5656/12 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому позивач зазначає, що газопровід, який був побудований за кошти членів ГО «Рубікон» є його власністю. Оскільки письмового дозволу від власника газопроводу на підключення домоволодіння Китихіна М.В. відповідач не отримав, тому позивач вважає, дії відповідача щодо укладення з Китихіним М.В. договору на постачання природного газу та надання йому вказаних послуг, за які відповідач отримує винагороду, є незаконними. Позивач також наголошує, що відповідно до проектів по буд. 22, 24 домоволодіння Китихіна М.В. було напряму підключено до вуличного газопроводу, який належить на праві власності ГО «Рубікон».

Катихін Михайло Васильович (3-я особа) надав свої заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними. 3-я особа стверджує, що врізка його дворового газопроводу була здійснена в дворовий газопровід, який належить Катихіній Н.А. з її згоди, а не до вуличного газопроводу, який належить ГО «Рубікон». Посилаючись на ст. 319 ЦК України, а також постанову Кабінету міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з газопостачання» від 09.12.1999 р. № 2246, 3-я особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зокрема зазначив про направлення філією на адресу Катихіна М.В. листа про надання дозволу на підключення до системи газопостачання, а також послався на відсутність такого дозволу від ГО «Рубікон». Просить задовольнити позовні вимоги ГО «Рубікон» у повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін та 3-ю особу, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з обставин, які визнав встановленими, відповідно до яких 11.07.2004 року мешканцями села Борова Зміївського району Харківської області було прийнято рішення про заснування Громадянського об'єднання "Рубікон" та затвердження Статуту Об'єднання.

Відповідно до п. 2.1 Статуту ГО "Рубікон" (надалі - Статут) та свідоцтва про реєстрацію, основною діяльністю Об'єднання є газифікація села Борова Зміївського району.

Згідно п.1.3 Статуту, Об'єднання є добровільною недержавною і неприбутковою організацією, члени якої об'єднались для колективної праці з метою газифікації своїх домоволодінь у селі Борова за рахунок особистих коштів членів Об'єднання.

Відповідно до п. 4.2. Статуту, члени Об'єднання зобов'язані, крім іншого, вчасно вносити платежі: вступний та пайовий внески.

30 квітня 2009 року Боровська сільська рада Зміївського району на ХХХІІ сесії V скликання прийняла рішення про передачу функцій замовника будівництва газопроводу середнього тиску в с. Борова ГО "Рубікон" та надала дозвіл на будівництво газопроводу (а.с. 28)

08 грудня 2009 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області видала позивачу Дозвіл на виконання будівельних робіт № 16/09 (а.с. 29).

Як вбачається з матеріалів справи, за рахунок коштів ГО "Рубікон" було проведено будівництво та введено в експлуатацію газопровід середнього тиску для газозабезпечення с. Борова, протяжністю 20 966 метрів, що підтверджується сертифікатами відповідності № ХК 000343 та № 000233, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 31).

01 березня 2010 року ГО "Рубікон" звернулось до Зміївської філії ПАТ "Харківгаз" з проханням розробити проектно-технічну документацію для газифікації приватних домоволодінь в с. Борова та при видачі технічних умов власникам володінь внести в них пункт, який забороняє підключення будинків до вуличного газопроводу без письмового дозволу Об'єднання (а.с. 32).

В подальшому, між ГО "Рубікон" та ПАТ "Харківгаз" були укладені договори щодо технічного обслуговування газопроводів та установок.

Так, 11.01.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 266, відповідно до умов якого ПАТ "Харківгаз" взяв на себе зобов'язання виконувати роботи по технічному обслуговуванню вуличних газопроводів середнього тиску по вулицям с. Борова (а.с. 33).

03 січня 2012 року між сторонами був укладений договір, за яким ПАТ "Харківгаз" взяв на себе зобов'язання виконувати роботи по технічному обслуговуванню газорегуляторних установок та газопроводів (а.с. 36).

Згідно доводів позивача, ПАТ "Харківгаз" без письмового дозволу власника газопроводу, ГО "Рубікон", здійснило підключення до системи газопостачання домоволодіння № 22 по вулиці 9 травня в селі Борова Зміївського району Харківської області, яке належить Катихіну М.В. та уклало з ним договір на користування природним газом, що, за твердженнями позивача, є порушенням прав Об'єднання.

Судом першої інстанції встановлено, що Зміївською філією ПАТ "Харківгаз" на замовлення Катихіна М.В. було виготовлено робочий проект на газифікацію житлового будинку та літньої кухні за адресою: с. Борова, вул. 9 Травня, буд. 22 та здійснено його підключення до системи газопостачання.

Згідно із зазначеним проектом, газифікація домоволодіння Катихіна М.В. була здійснена шляхом приєднання його дворового газопроводу до дворового газопроводу Катихіної Н.А, що мешкає за адресою: с. Борова, вул. 9 Травня, буд. 24.

20 березня 2012 року ГО "Рубікон" звернулось до Зміївської філії ПАТ "Харківгаз" з вимогою про відключення домоволодіння Катихіна М.В. від системи газопостачання.

Між тим, відповідачем не було вчинено ніяких дій та заходів, спрямованих на припинення постачання природного газу в домоволодіння Катихіна М.В., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що підключення Катихіна М.В. до системи газопостачання було здійснено шляхом приєднання його дворового газопроводу до дворового газопроводу Катихіної Н.А., який забудований за її власні кошти, власними зусиллями та знаходиться на її утриманні, а отже є її власністю, що відповідає ст. 319 ЦК України, згідно якої власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечить закону. При цьому господарський суд послався на наявний в матеріалах справи дозвіл Китихіної Н.А. на підключення до її газопроводу Катихіна М.В. Враховуючи той факт, що обставини підключення відповідачем Катихіна М.В. саме до вуличного газопроводу, який належить на праві власності ГО "Рубікон" не знайшли свого документального підтвердження, суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача порушені не були, у зв'язку з чим відмовив задоволенні позовних вимог.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Частиною першою ст. 316 Цивільного кодексу України надано визначення поняття право власності, відповідно до якої - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 318 ЦК України, суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Статтею 328 визначені підстави набуття права власності, зокрема, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, якщо газопровід збудовано за рахунок коштів фізичних осіб, то дані особи є власниками даного газопроводу, оскільки вони власними коштами і зусиллями створили нову річ.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, підключення Катихіна М.В. до системи газопостачання було здійснено шляхом приєднання його дворового газопроводу до дворового газопроводу Катихіної Н.А., який збудований за її власні кошти, власними зусиллями та знаходиться на її утриманні, а отже є її власністю.

Так, в матеріалах справи знаходяться копія проекту дворового газопроводу для будинку № 22 та № 24 (а.с. 96, 97, т. 1), який свідчить про те, що врізка дворового газопроводу Катихіна М.В. здійснена в дворовий газопровід, який належить Катихіній Н.А, а також письмовий дозвіл Катихіної Н.А. на підключення до її газопроводу Катихіна М.В. (а.с. 94, т. 1).

Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про сплату пайового внеску Катихіною Н.А. в розмірі 10600,00 грн. від 24.11.2010 р. (а.с. 104, т. 1), тобто дозвіл на приєднання до вуличного газопроводу, який належить ГО "Рубікон".

За приписами 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи той факт, що обставини підключення відповідачем Катихіна М.В. саме до вуличного газопроводу, який належить на праві власності ГО "Рубікон" не знайшли свого документального підтвердження, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що права позивача, в даному випадку порушені не були, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі позивачем і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року у справі № 5023/5656/12 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Громадського об'єднання "Рубікон", с. Борова залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19 березня 2013 року у справі № 5023/5656/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 27 травня 2013 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

суддя Тихий П.В.

суддя Шепітько І.І.