КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2008 № 9/70
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Попікової О.В.
Синиці О.Ф.
при секретарі: Дегтярюк Л.О.
За участю представників:
від позивача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2008
у справі № 9/70 (Жирнов С.М.)
за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКМБ "Завод Транселектромаш"
про стягнення 119259,59 грн.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від08.08.2008 № 01-23/1/13 змінено склад колегії суддів.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 у справі № 9/70 у позові відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що умовами договору поставки № ЦХП-07-01007-01 від 10.05.2007 сторони не визначили терміну виконання зобов’язання щодо поставки спірної продукції, тому у позивача не виникло право на позов про стягнення з відповідача штрафу за прострочення поставки продукції у сумі 119 259, 59 грн. на підставі п.9.1 договору, також претензія позивача за № ЦХП-18/99 від 14.01.2008 не містить вимоги про здійснення поставки продукції на суму, вказану в листі від 06.12.2007 № ЦХП-18/5747, та не встановлює строк здійснення такої поставки.
В апеляційній скарзі позивач присить рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 у справі № 9/70 скасувати повністю з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 119 259, 59 грн.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.
Заявник посилається на те, що у п.5.2 договору, укладеного сторонами, визначено термін поставки вказівкою на подію, а саме надання позивачем відповідачеві письмової рознарядки, тобто правочином, який вчинено у письмовій формі. Отже, виходячи із норм п.1 ст.530 ЦК України, ст.663 ЦК України доказом настання терміну поставки є письмова рознарядка позивача від 06.12.2007 за № ЦХП-18/5747 та докази надсилання її на адресу відповідача.
На думку заявника, судом неправильно застосовано ст.530 ЦК України.
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 119 259, 59 грн., передбаченого договором поставки № ЦХП-07-01007-01 від 10.05.2007, на підставі ст.ст.193, 230, 264, 267 ГК України, ст.ст.526, 530, 663, 712 ЦК України.
Згідно із п.п. 1.1, 1.3 договору № ЦХП-07-01007-01 від 10.05.2007 відповідач, за договором постачальник, зобов’язався поставити та передати у власність, а позивач, за договором замовник, прийняти та оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікації даного договору, що є його невід’ємною частиною; виробником продукції є: ВАТ "Запорізький завод високовольтної апаратури" м.Запоріжжя.
Згідно із п.5.1 договору від 10.05.2007 відповідач здійснює поставку продукції на умовах СРТ (Фастівський склад ДП "Укрзалізничпостач", 08530, м.Фастів, Київської обл., вул.Шевченка, 48) згідно із умовами ІНКОТЕРМС 2000.
Зазначена умова постачання також відображена і в специфікації № 2 до договору, погодженій сторонами, яка прийнята через обставини, зазначені у додатковій угоді № 1 до договору.
Згідно із ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
В ч.3 ст.264 ГК України встановлено, що основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п.5.2 договору від 10.05.2007 сторони погодили умову про те, що відвантаження продукції проводиться партіями протягом 2007 р. тільки після письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності вантажоодержувача до приймання продукції.
Пунктом 12.6 договору від 10.05.2007 встановлено термін дії даного договору - з моменту підписання договору до 31.12.2007 в частині поставок продукції, а в частині оплати – до її повного виконання. Договір підписано сторонами без зазначення окремо дат підписів, отже цей договір підписано датою його складання, тобто 10.05.2007.
В п.12.9 договору від 10.05.2007 зазначено, що у всьому іншому, не передбаченому умовами цього договору, відносини сторін регулюються нормами законодавства, зокрема, Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" 2000, Положенням про постачання продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888.
Згідно із п.29 зазначеного Положення якщо відвантаження продукції проводиться не покупцеві за договором, а одержувачу, який не перебуває у договірних відносинах з постачальником, покупець надсилає постачальнику відвантажувальні рознарядки.
Відповідно до умови А4 Поставка СІР " ІНКОТЕРМС 2000" продавець зобов’язаний здати товар перевізнику для транспортування до погодженого пункту в названому місці в призначену дату або протягом встановленого періоду.
Як вже було зазначено, сторонами встановлено період поставки продукції: з 10.05.2007 до 31.12.2007.
Позивач надіслав відповідачу 07.12.2007 лист від 06.12.2007 за № 18/5747, у якому повідомив, що згідно із п.5.2 договору від 10.05.2007 надає дозвіл на відвантаження продукції за наведеним у листі переліком. За умовами договору від 10.05.2007 такий лист зазначається як рознарядка.
Пунктом 29 Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення передбачено, що у випадку ненадання покупцем відвантажувальної рознарядки в установлений договором строк або надання її з порушенням умов, передабачених даним Положенням та договором, постачальник має право вимагати від нього оплати вартості підготовленої до відвантаження продукції, надавши гарантії її наявності, або перенести строк поставки на наступний період, повідомивши про це покупця.
Умовами договору від 10.05.2007 не передбачено будь-яких умов щодо змісту рознарядки або строків надання її позивачем.
В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача із умовами рознарядки позивача від 06.12.2007, або наявності пропозицій про перенесення постачання продукції на інший період, ніж погоджено у договорі.
Таким чином відсутні обставини, які перешкоджали відповідачу виконати свій обов’язок щодо поставки продукції згідно із умовами п.12.6 договору від 10.05.2007 – до 31.12.2007.
17.01.2008 позивачем пред’явлено відповідачу претензію від 14.01.2008 за № ЦХП-18/99 про сплату штрафу за прострочення поставки, яку відповідачем залишено без відповіді.
Згідно із ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
В ч.2 ст.267 ГК України передбачено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Із висновком суду першої інстанції немає підстав погодитись, зважаючи на те, що нормами цивільного законодавства не позбавлено сторін за договором поставки права погоджувати умови такого договору з використанням різних способів встановлення строків (термінів) виконання зобов’язання, у тому числі і шляхом вказування періоду поставки, а не конкретних календарних дат поставки; твердження про те, що не встановлено строку здійснення поставки продукції не відповідає умовам договору, адже згідно із ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а у договорі від 10.05.2007 сторони погодили період поставки.
Також суд апеляційної інстанції не погоджується із твердженням апеляційної скарги про те, що, виходячи із норм ч.1 ст. 530 ЦК України доказом настання терміну поставки є письмова рознарядка позивача від 06.12.2007 з таких підстав.
В ч.1 ст. 530 ЦК України вказується про подію, яка неминуче має настати, проте рознарядка постачальника не відноситься до таких подій, оскільки залежить від волевиявлення сторони, яка її надає, тому може і не настати. Рознарядка позивача, виходячи із умов договору від 10.05.2007, є умовою виконання відповідачем обов’язку поставити продукцію. Така умова позивачем була виконана.
Згідно із ч.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена норма закріплена також і в ст.526 ЦК України.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно із ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до п.9.1 договору від 10.05.2007 за прострочення поставки продукції відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 20% від вартості непоставленої продукції.
Докази поставки продукції відповідачем, у тому числі протягом періоду, погодженого сторонами у договорі від 10.05.2007, відсутні.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу є такими, що відповідають нормам законодавства та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2008 у справі № 9/70 скасувати повністю.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш" (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 12, ЄДРПОУ 31307703, р/р 26001000001312 в Київській філії АБ "Факторіал-Банк" МФО 380258) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м.Київ, Повітрофлотський пр., 11/15 ЄДРПОУ 19014832, р/р 26001006398980 в АКБ "ТК Кредит" м.Києва, МФО 322830) 119 259 грн.59 коп. штрафу, 1 192 грн. 60 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКБМ "Завод Транселектромаш " ( 04050, м.Київ, вул.Мельникова, 12, ЄДРПОУ 31307703, р/р 26001000001312 в Київській філії АБ "Факторіал-Банк" МФО 380258) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м.Київ, Повітрофлотський пр.,11/15, ЄДРПОУ 19014832, р/р 26001006398980 в АКБ "ТК Кредит" м.Києва, МФО 322830) 596 грн. 30 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
4. Справу № 9/70 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Попікова О.В.
Синиця О.Ф.
29.08.08 (відправлено)