Справа № 121/2453/13-ц
2/121/1099/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави до Кореїзької селищної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія», третя особа: Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними рішення, договорів купівлі-продажу земельної ділянки,
в с т а н о в и в:
Заступник прокурора м. Ялта АР Крим звернувся до суду в інтересах держави, та уточнивши свої позовні вимоги, просить суд:
- визнати недійсним п. 1.3 рішення Кореїзької селищної ради від 04 серпня 2005 року № 2031 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд»;
- визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22 вересня 2005 року, площею 0,10 га кадастровий № 0111947:100:01:004:0136, вартістю 209 767,82 грн.;
- визнати недійсним укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Автомобільна компанія» договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06 червня 2007 року, площею 0,10 га кадастровий № 0111947:100:01:004:0136 вартістю 209 767,82 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Кореїзької селищної ради від 04 серпня 2005 року № 2031 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 На підставі зазначеного рішення Ради ОСОБА_1 видано державний акт. 22 вересня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. 06 червня 2007 року земельна ділянка ОСОБА_2 була продана ТОВ «Автомобільна компанія». Заступник прокурора м. Ялти вважає, що вказане рішення Кореїзької селищної ради прийнято з порушенням чинного законодавства, оскільки Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону, Управління міського архітектора Ялтинської міської ради, Республіканський комітет з охорони культурної спадщини на дату видачі своїх висновків не мали можливості узгодити саме проект землеустрою з відводу земельної ділянки ОСОБА_1 та були передчасними, тому як датовані раніше, ніж ТОВ «Земельний кадастр» була виготовлена технічна документація. Крім того, на момент прийняття рішення Кореїзькою селищною радою № 2031 від 04 серпня 2005 року проект землеустрою не повною мірою відповідав вимогам законодавства, а саме мав не усунуті зауваження та пропозиції, викладені у державній землевпорядній експертизі від 03 серпня 2005 року № 2596К/25-528. Вказані обставини, на думку позивача, є підставами для визнання рішення Ради недійсним. У зв'язку з тим, що на підставі оскаржуваного рішення у ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку виникло безпідставно та зареєстровано всупереч чинному законодавству, та у подальшому укладені договори купівлі-продажу, то останні також підлягають визнанню недійсними.
Прокурор прокуратури м. Ялти Антоненко К.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з викладених у позовній заяві підстав.
Представник Кореїзької селищної ради в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, проти позову заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник ТОВ «Автомобільна компанія» в судове засідання не з'явились, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник третьої особи Державної інспекції сільського господарства в АРК в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, раніше надавав суду письмові пояснення про підтримання позовних вимог.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав:
Відповідно до ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є врегулювання земельних правовідносин, зокрема, до яких відноситься надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.
Згідно із ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальної громади; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідного до цього кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. 116 ЗК України, громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.
Судом встановлено, що рішенням 29-ї сесії Кореїзької селищної ради № 1395 від 20 серпня 2004 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на сбір матеріалів попереднього узгодження місця розташування та розміру земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).
Проект землеустрою був розроблений ТОВ «Земельний кадастр» на підставі договору № 539/2004-з від 23 грудня 2004 року та отримані усі необхідні висновки, а саме: Алупкінської міської СЕС № 147 (а.с. 40-41); Управління держекоінспекції Південно-Кримського регіону від 11 квітня 2005 року № 0724-49 (а.с. 42-43); Управління головного архітектора Ялтинської міської ради від 24 березня 2005 року № 05/526 (а.с. 44-46); Республіканського комітету з охорони культурної спадщини від 25 липня 2005 року № 3659 (а.с. 47); Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 29 липня 2005 року № 8409-2/10-25 (а.с. 48).
Також проект землеустрою 03 серпня 2005 року пройшов державну землевпорядну експертизу № 2596к/25-528, згідно висновків якої матеріали в цілому відповідають вимогам земельного законодавства України та погоджуються (а.с. 35-36).
Пунктом 1.3 рішення 40-ї сесії Кореїзької селищної ради 4-го скликання № 2031 від 04 серпня 2005 року затверджений проект землеустрою та передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка (кадастровий № 0111947:100:01:004:0136) площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АРК, смт. Кореїз, вул. Алупкинське шосе, північно-західніше входу санаторію «Морський прибій» (а.с. 33-34).
На підставі вказаного рішення 23 серпня 2005 року ОСОБА_1 отриманий державний акт серії ЯА № 534091 (а.с. 27-28).
В подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 вересня 2005 року укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки (а.с. 23-24). 23 грудня 2005 року ОСОБА_2 отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 665480 (а.с. 25-26).
06 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Автомобільна компанія» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 20-22).
Суд вважає, що оскаржуване рішення Кореїзької селищної ради № 2031 від 04 серпня 2005 року (п. 1.3) прийнято в межах наданих повноважень, відповідно до вимог діючого законодавства України та не порушує нічиї цивільні права або інтереси.
Тоді як згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Суд зазначає, що дає оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень виходячи із законодавства, яке діяло на момент прийняття такого рішення та з урахуванням доказів, які повинні були в силу вимог закону взяті до уваги таким суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення.
Так, згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» частиною 3 якої передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні здійснюється, в тому числі, на принципі законності.
В силу ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Враховуючи вищевказані положення закону та встановлені судом обставини, суд вважає, що у Кореїзької селищної ради на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні передбачені законом підстави для відмови у передачі ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність, оскільки проект землеустрою був узгоджений усіма відповідними органами та пройшов державну землевпорядну експертизу з отриманням позитивного висновку.
Посилання прокурора на те, що Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону, Управління міського архітектора Ялтинської міської ради, Республіканський комітет з охорони культурної спадщини на дату видачі своїх висновків не мали можливості узгодити саме проект землеустрою з відводу земельної ділянки ОСОБА_1 та були передчасними з огляду на те, що датовані раніше, ніж проектною організацією була виготовлена технічна документація, не приймаються судом до уваги, оскільки, на думку суду, не являються достатніми підставами для скасування рішення Ради. При цьому, судом враховується те, що вказані висновки не були згодом відкликані відповідними органами та інформація, яка в них міститься, відповідає дійсності, зворотного в подальшому не встановлено, а виданий державний акт не визнаний недійсним та не скасований.
Посилання прокурора на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення проект землеустрою не мав усунутих зауважень державної землевпорядної експертизи нічим не підтверджені, крім того висунуті зауваження були незначні, стосувалися лише зазначення дати, нумерування листів та оформлення листу-змісту, взагалі же був зроблений висновок про те, що матеріали в цілому відповідають вимогам земельного законодавства та погоджуються. В зв'язку з чим, твердження прокурора про те, що проект землеустрою не повною мірою відповідав вимогам законодавства, неспроможні.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, то вказані вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними з огляду на те, що державний акт, виданий ОСОБА_1 на підставі оскаржуваного рішення Ради, не визнаний незаконним або недійсним (таких вимог взагалі заявлено не було). Відповідно, ніхто не може порушувати чи обмежувати право власника на користування, володіння та розпорядження належним йому нерухомим майном.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Непорушність права власності в Україні гарантує також ст. 41 Конституції України.
На підставі викладеного, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 41, 58, 144 Конституції України, ст. ст. 6, 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 12, 116, 118 ЗК України, ст. 21, 317, 321 ЦК України, ст. ст. 4, 24, 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",
ВИРІШИВ:
В позові заступника прокурора м. Ялта до Кореїзької селищної ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія» про визнання недійсним п. 1.3 рішення Кореїзької селищної ради від 04 серпня 2005 року № 2031 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 22 вересня 2005 року та від 06 червня 2007 року, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя