ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" травня 2013 р. м. Київ К/9991/723/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками №1, № 2 за травень 2011 року в сумі 1963694,78 грн. на користь Управління.
На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром" відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Спірна сума заборгованості структурно складається з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 1792898,25 грн., в частині пенсій призначених відповідно до п. «б»- «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 170796,53 грн.
Згідно з п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", № 1788-12 від 05.11.1991 року - на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 абз.1 Прикінцевих положень Закону "України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Законом, який діяв до набрання чинності Закону № 1058-ІV, та який передбачав порядок покриття витрат пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій на пільгових умовах є Закон № 400/97-ВР.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
В абзаці 4 частини 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663 /далі Інструкція/.
Відповідно до п.6.1 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Пунктами 6.8, 6.9 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" /2181-14/.
Згідно з п.6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов за яких у підприємств та організацій не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2, законом не визначена залежність моменту виникнення права пенсійного фонду на відшкодування витрат від часу здійснення таких витрат, не встановлено обмежень щодо строку протягом якого УПФУ має право звертатися до суду із позовами про стягнення вказаних спірних витрат, а тому судова колегія зазначає про правильність висновків суду 1 інстанції про обґрунтованість позовних вимог УПФУ так як відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував відповідні витрати за пред'явленою в установленому порядку вимогою.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що всупереч вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і відповідної Інструкції, відповідач своєчасно, в добровільному порядку не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за пред'явленою в установленому порядку вимогою позивача, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов у повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.