Справа № 121/3341/13-ц

2/121/1389/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торговий дім «Нікітський сад» Нікітського ботанічного саду-національного наукового центру про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати ДП «ТД «Нікітський сад» НБС-ННЦ оформити документи та приватизувати квартиру АДРЕСА_1 м. Ялта на його ім'я. Позовні вимоги мотивовані тим, що йому, як працівнику ДП «ТД «Нікітський сад» НБС-ННЦ, була надана однокімнатна квартира АДРЕСА_1 м. Ялти, де він значиться зареєстрованим. Але відповідач допускає протиправну бездіяльність в оформленні документів на приватизацію квартири без пояснення причин, тоді як усі необхідні належним чином оформлені документи були ним подані 19 липня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. До суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з находженням представника ДП «ТД «Нікітський сад» НБС-ННЦ у відрядженні в м. Києві, але документів в підтвердження цього суду надано не було. При таких обставинах, суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача з врахуванням письмових заперечень, які від нього надійшли та які були оголошені в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 28 травня 2012 року є державною власністю в особі Національної академії аграрних наук України, знаходиться в поновному віданні ДП «ТД «Нікітський сад» НБС-ННЦ та складається з житлового будинку літ. А загальною площею 183,1 кв.м. (а.с. 4а).

Позивач ОСОБА_1 наказом ДП «ТД «Нікітський сад» НБС-ННЦ № 39-к від 30 квітня 2007 року був прийнятий на роботу за строковим трудовим договором у відділ роздрібної торгівлі на посаду водія з 01 травня 2007 року по 31 жовтня 2007 року (а.с. 22). Як вбачається з копії трудової книжки, наказом від 31 листопада 2007 року позивач був звільнений за закінченням строку трудового договору по п. 2 ст. 36 КЗпПУ, наказом від 08 лютого 2008 року знову прийнятий водієм у відділ роздрібної торгівлі за строковим трудовим договором, з 01 травня 2009 року переведений в госпгрупу водієм, та наказом від 17 листопада 2011 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпПУ (а.с. 42-43).

Згідно протоколу засідання Ради трудового колективу ДП «ТД «Нікітський сад» НБС-ННЦ № 1 від 10 листопада 2010 року було прийнято рішення про надання згоди на виділення позивачу вільної житлової площі в будинку АДРЕСА_1 м. Ялти та видачу тимчасового ордеру на проживання на даній жилплощі (а.с. 23).

Вказане рішення було затверджено рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 34 від 10 лютого 2011 року про видачу ОСОБА_1 ордеру на вказане житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що складається з однієї житлової кімнати площею 18,8 кв.м., на склад сім'ї з однієї особи (а.с. 24).

Після надання квартири, позивач там посилився та 11 березня 2011 року зареєструвався в ній (а.с. 7-8).

Квартира складається з однієї житлової кімнати площею 19,4 кв.м., коридору площею 2,2 кв.м., кухні площею 7,5 кв.м., санвузла площею 3,4 кв.м., заскленої веранди площею 64,0 кв.м., загальною площею 96,5 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на квартиру (а.с. 9).

19 липня 2012 року позивачем через свого представника за довіреністю до керівника ДП «ТД «Нікітський сад» НБС-ННЦ була подана заява про приватизацію квартири, додавши при цьому довідку про склад сім'ї (а.с. 10, 11). Був оформлений проект свідоцтва про право власності, але, як зазначає позивач, керівник органу приватизації досі його не підписав без пояснення причин.

Відповідно до ст. 65-1 Житлового кодексу України наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно ст. 8 цього Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Законом передбачений вичерпний перелік випадків, коли житлові приміщення не підлягають приватизації (п. 2 ст. 2 Закону): квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, не підлягають приватизації тільки квартири, розташовані на земельних ділянках, наданих для розміщення підприємств - його виробничих, адміністративно-побутових споруд, інших будівель, а не розташовані не території, яку підприємство, установа, організація обслуговує, або на якій розташований його цілісний майновий комплекс або житловий фонд.

Як зазначає позивач, спірний будинок не розташований на території, яку відповідач використовує у виробничих цілях, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

При цьому, судом також враховується той факт, що інші квартири в житловому фонді відповідача вже були приватизовані (а.с. 13-15).

Враховуючі встановлені судом обставини та вищевикладені вимоги закону, суд приходить до висновку про те, що надані позивачем докази повною мірою свідчать про його право на приватизацію займаної квартири.

Таким чином, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо допущенної відповідачем бездіяльності в прийнятті рішення по приватизації квартири засновані на законі та підлягають задоволенню.

При цьому, доводи відповідача про самовільне будівництво позивачем прибудови площею 62,92 кв.м. не приймаються судом до уваги, оскільки суперечать наявним в матеріалах справи доказам. Так, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 травня 2012 року загальна площа житлового будинку АДРЕСА_1 складає 183,1 кв.м., а не 114 кв.м., як це зазначає відповідач. Крім того, згідно наданої відповідачем експлікації приміщень до плану житлового будинку АДРЕСА_1 в літ. А, зазначене приміщення 1-3 засклена веранда 64,0 кв.м. знаходиться на балансі відповідача та у власності. Свідоцтво відповідачем не скасовано, ніяких дій для цього він не приймав.

Той факт що житлове приміщення надавалося позивачу тимчасово, не приймається судом до уваги, оскільки мається рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради про видачу ордеру № 34 від 10 лютого 2011 року.

Доказів в підтвердження того, що позивач не проживає в наданому приміщенні, відповідачем суду не надано, з позовом до нього про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщення, або про виселення відповідач до суду не звертався.

Те, що позивач на сьогоднішній день вже не працює в ДП «ТД «Нікітський сад» НБС-ННЦ, не має правового значення, оскільки в нього вже виникло право на приватизацію.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 65-1 ЖК України, ст. ст. 1, 2 Закони України «Про приватизацію державного житлового фонду»,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Державне підприємство "Торговий дім "Нікітський сад" Нікітського ботанічного саду-національного наукового центру оформити документи і приватизувати квартиру АДРЕСА_1 м. Ялти на ім'я ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя