Справа № 121/1165/13-ц
4-с/121/17/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АРК Макарова Юлія Олегівна про визнання неправомірними дій державного виконавця, скасування постанов про зупинення, відновлення провадження та накладення штрафу,
в с т а н о в и в:
Заявники звернулися до суду із скаргою, в якій просять суд визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Макарової Ю.О. по винесенню постанов про зупинення виконавчого провадження від 09 листопада 2011 року та поновлення виконавчого провадження від 10 лютого 2012 року, про накладення штрафу від 20 лютого 2012 року за невиконання виконавчих листів, виданих Ялтинським міським судом АРК 24 жовтня 2011 року на виконання додаткового рішення суду від 08 серпня 2011 року у справі № 2-2433/10, визнати незаконними вказані постанови та скасувати їх.
Вимоги мотивовані тим, що рішенням суду 24 жовтня 2011 року на виконання додаткового рішення Ялтинського міського суду АРК від 08 серпня 2011 року були видані два виконавчих листа № 2-2433/10, провадження по яким було зупинено постановами державного виконавця від 09 листопада 2011 року з посиланням на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2011 року. Однак, у державного виконавця не було законних підстав для винесення вказаних постанов, оскільки ухвала касаційної інстанції не стосується додаткового рішення суду від 08 серпня 2011 року, тому як касаційне провадження було відкрито тільки з оскарження основного рішення Ялтинського міського суду АРК від 16 листопада 2010 року, та сама ухвала винесена 20 жовтня 2011 року, тобто, раніше, ніж видано виконавчі листи від 24 жовтня 2011 року. Вважають також, що постанови державного виконавця від 10 лютого 2012 року про поновлення виконавчого провадження також є незаконними. Також, вони вважають незаконними та такими, що підлягають скасуванню постанови про накладення штрафу від 20 лютого 2012 року, оскільки такі дії державним виконавцем були проведені вже після закінчення двомісячного строку здійснення виконавчого провадження, крім того, на той час рішення суду було повністю ними виконано.
Заінтересована особа - державний виконавець Макарова Ю.О. в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала та пояснила, що постанови від 09 листопада 2011 року та від 10 лютого 2012 року були винесені правомірно, в зв'язку з наявністю ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 жовтня 2011 року щодо зупинення виконання рішення суду. За невиконання рішення суду на заявників були накладені штрафи відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-2433/2010 та матеріали виконавчих проваджень №№ 1352/7, 1353/7, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що на підставі рішення Ялтинського міського суду АРК від 16 листопада 2010 року позовну заяву прокурора м. Ялта в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, за участю третьої особи ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, виділ частки земельної ділянки в натурі, встановлення сервітуту - задоволено частково; зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_4 у користуванні входом на територію домоволодіння АДРЕСА_1 та надати можливість ОСОБА_4 користуватися відповідною стулкою хвіртки з наданням ОСОБА_4 ключа від замку на хвіртці; виділити в натурі ОСОБА_4, в рахунок 34/100 часток, земельну ділянку площею 0,0476 га за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновків експертизи №9068 від 20.10.2009 року, в решті позовних вимог - відмовлено (т. 2 а.с. 189-190).
На виконання зазначеного рішення суду 17 березня 2011 року Ялтинським міським судом було видано два виконавчих листа відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2
08 серпня 2011 року Ялтинським міським судом винесено додаткове рішення, доповнено резолютивну частину рішення Ялтинського міського суду від 16 листопада 2010 року, а саме, вказано «Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні входом на територію домоволодіння АДРЕСА_1 та надати можливість ОСОБА_4 користуватись стулкою хвіртки із наданням ключа у проході з АДРЕСА_1» (т. 3 а.с. 10).
На виконання зазначеного додаткового рішення суду, 24 жовтня 2011 року Ялтинським міським судом було видано два виконавчих листа № 2-2433/2010 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2
09 листопада 2011 року державним виконавцем Макаровою Ю.О. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-2433/2010 від 24 жовтня 2011 року.
Також, 09 листопада 2011 року державним виконавцем Макаровою Ю.О. винесені постанови про зупинення виконавчого провадження з посиланням на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 жовтня 2011 року (т. 3 а.с. 81), відповідно до якої по клопотанню ОСОБА_1 було зупинено виконання рішення Ялтинського міського суду АРК від 16 листопада 2010 року до закінчення касаційного провадження.
Постановами державного виконавця Макарової Ю.О. від 10 лютого 2012 року були поновлені виконавчі провадження, у зв'язку з припиненням існування обставин, які стали підставою для його зупинення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право.
Відповідно до ч.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.
Суд вважає, що державним виконавцем відповідно до вимог закону було винесено постанови від 09 листопада 2011 року про зупинення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів № 2-2433/2010 від 24 жовтня 2011 року на підставі додаткового рішення Ялтинського міського суду АРК від 08 серпня 2011 року, оскільки виконання основного рішення суду від 16 листопада 2010 року було зупинено ухвалою касаційної інстанції від 20 жовтня 2011 року. При цьому, слід зазначити, що додаткове рішення суду було прийнято з метою необхідності уточнення дій, які зобов'язано виконати відповідачами відповідно до рішення суду від 16 листопада 2010 року, що відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, про що зазначено в ухвалі Апеляційного суду АРК від 04 жовтня 2011 року (т. 3 а.с. 37-38). При таких обставинах, доводи заявників про те, що ухвала касаційної інстанції від 20 жовтня 2011 року не стосується додаткового рішення від 08 серпня 2011 року, та це взагалі різні виконавчі провадження, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки виконання додаткового рішення безумовно виплаває та пов'язане з виконанням основного рішення.
При таких обставинах, підстав для визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанов від 09 листопада 2011 року та від 10 лютого 2012 року не мається.
Судом також встановлено, постановами державного виконавця від 20 лютого 2012 року при примусовому виконанні виконавчих листів № 2-2433/2010 від 24 жовтня 2011 року на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було накладено штрафи по 170 грн. за невиконання рішення суду.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
Суд приймає до уваги посилання заявника на наявність ухвали Апеляційного суду АРК від 10 липня 2012 року (т. 4 а.с. 81-82), при прийнятті якої колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що ключ від однієї стулки ОСОБА_4 передано, що вбачається з актів державного виконавця від 17 лютого 2012 року та 22 лютого 2012 року, тому підстав вважати, що рішення суду не виконано немає.
При таких обставинах, з огляду на висновки суду апеляційної інстанції є підстави вважати неправомірними дії державного виконавця щодо накладання штрафів на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 лютого 2012 року в розмірі 170 грн. з приводу невиконання додаткового рішення суду.
Як також встановлено судом, копії постанов від 20 лютого 2012 року були отримані ОСОБА_1 тільки 18 червня 2012 року (т. 4 а.с. 142) та у встановлений законом десятиденний строк, а саме 25 червня 2012 року поштою надіслана дана скарга, яка отримана судом 02 липня 2012 року. При цьому, доводи державного виконавця Макарової Ю.О. про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з оскаржуваними постановами від 20 лютого 2012 року ще 28 лютого 2012 року, не приймаються судом до уваги, оскільки згідно цієї заяви (т. 3 а.с. 136-137) ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами інших виконавчих проваджень № 2544/2012 та № 4970/2012. Даних про те, що ОСОБА_2 знайомився з матеріалами виконавчих проваджень суду не надано.
Доводи державного виконавця Макарової Ю.О. про те, що заявниками вже оскаржувались постанови від 20 лютого 2012 року по виконавчим листам № 2-2433/2010 від 24 жовтня 2011 року та її діям надана оцінка судом, суперечать наявним в матеріалах справи судовим рішенням.
Інші доводи заявників не мають правового значення при вирішенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 210, 383, 385, 386, 387 ЦПК України, ст. 55 Конституції України, ст. ст. 37, 39, 87 Закону України "Про виконавче провадження ",
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АРК Макарової Ю.О. по винесенню постанов про накладення штрафів від 20 лютого 2012 року на ОСОБА_1, ОСОБА_2 за невиконання виконавчих листів, виданих Ялтинським міським судом АРК 24 жовтня 2011 року на виконання додаткового рішення суду від 08 листопада 2011 року у справі № 2-2433/2010 року.
Скасувати постанову від 20 лютого 2012 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 гривень.
Скасувати постанову від 20 лютого 2012 року про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 170 гривень.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом
Ухвала не набрала законної сили
Суддя Секретар