ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року № 813/2626/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Бредіхіної Н.О.,

представник позивача не з'явився,

представника відповідача Мамая П.Я. (довіреність від 10.08.2012 року № 3709/10/156),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року,

в с т а н о в и в :

27.12.2007 року Дочірнє підприємство «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року.

Постановою господарського суду Львівської області від 27.02.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009 року, адміністративний позов Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області за №0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2013 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області задоволено частково. Постанову господарського суду Львівської області від 27.02.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи вказані судові рішення, суд касаційної інстанції звернув увагу на наступне.

Суди попередніх інстанцій, скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, не надали правової оцінки доводам податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», хоча спірним податковим повідомленням-рішенням були також нараховані податкові зобов'язання і за це порушення.

Разом з тим, суд касаційної інстанції вказав, що судам попередніх інстанцій слід врахувати, що в разі встановлення невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

До Львівського окружного адміністративного суду вказана справа з Вищого адміністративного суду України для нового розгляду надійшла 05.04.2013 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бродівському районі Львівської області за №0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року, винесене на підставі акту №120/23-0/26231257 від 21.06.2007 року, який в свою чергу прийнятий за результатами проведеної виїзної планової перевірки Філії «Бродівський райавтодор» ДП «Львівський Облавтодор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2007 року, під час якої встановлено порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.п. 8.1.1, п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п. «а» п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб, виплачених працівникам підприємства за роз'їзний характер робіт; застосовано соціальну пільгу нарахованої заробітної плати працівників, з якими припинено трудові відносини за період березень, травень-червень, серпень, листопад 2005 року, березень, червень, серпень 2006 року, в зв'язку з чим занижено суму податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 22290 грн. Спірним податковим повідомленням - рішенням позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 22290 грн. та 44580 грн. податкового зобов'язання по штрафних санкціях. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач вважає необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, покликаючись на те, що надбавки, що виплачуються працівникам позивача за роз'їзний характер роботи не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому не обкладаються податком з доходів фізичних осіб.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, 22.05.2013 року подала суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (т.8 а.с.85). Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задоволити. При цьому, в судовому засіданні 08.05.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів наведених у позові. Додатково доповнила, що обґрунтовані заперечення в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення щодо порушення позивачем вимог п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8, абз.(а) п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» надати немає можливості, оскільки філією не подано жодних документів. Просить позов задоволити повністю, скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області за №0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях. Обґрунтовуючи заперечення проти позову, представник відповідача зазначив, що вважає висновки акта перевірки мотивованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.55 КАС України проведено заміну відповідача Державну податкову інспекцію у Бродівському районі його правонаступником Державною податковою інспекцією у Бродівському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бродівському районі Львівської області ДПС), т.8 а.с.53 виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Працівниками ДПІ у Бродівському районі Львівської області проведено виїзну планову перевірку філії «Бродівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» (код за ЄДРПОУ 26231257) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 120/23-0/26231257 від 21.06.2007 року, у відповідності до висновків якого встановлено порушення філії «Бродівський райавтодор» ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.п. 8.1.1, п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п. «а» п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб, виплачених працівникам підприємства за роз'їзний характер робіт; застосовано соціальну пільгу нарахованої заробітної плати працівників, з якими припинено трудові відносини за період березень, травень-червень, серпень, листопад 2005 року, березень, червень, серпень 2006 року, в зв'язку з чим занижено суму податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 22290 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Бродівському районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2007 року №00021917010/0/7174, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в сумі 66870 грн., з якого 22290 грн. основного платежу та 44580 грн. штрафних санкцій.

Такий висновок відповідача ґрунтувався на тому, що філією «Бродівський райавтодор» ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб до нарахованих та виплачених доходів працівникам, що привело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 22290 грн., а саме:

- виявлено застосування соціальної пільги до нарахованої заробітної плати в тих місяцях, коли підприємством, згідно наказу, припинено трудові відносини з працівником у березні, травні-червні, серпні, листопаді 2005 року, березні, червні, серпні 2006 року, та, відповідно, занижено податок з доходів фізичних осіб на 313 грн., чим порушено п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8, абз. (а) п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями;

- не утримано та не перераховано до бюджету 21977 грн. податку з доходів фізичних осіб, виплачених працівникам підприємства, як роз'їзні за січень 2005 року - березень 2007 року, чим порушено п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, абз. «а» п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями.

Крім того, відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44580 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли між сторонами у 2007 році і стосуються правомірності визначення та розрахунку податку з доходу фізичних осіб за період 01.01.2005 року по 31.03.2007 року.

Відтак, при вирішенні адміністративної справи, суд вважає за необхідне керуватися нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 від 22.05.2003 року, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, які були чинні у період, що перевірявся відповідачем, так і Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню №0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб (основний платіж 21977 грн., відповідно штрафна санкція) по порушенню вимог п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, абз. «а» п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, філія «Бродівський райавтодор» ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» обслуговує сітку автомобільних доріг протяжністю 356,8 км.

У зв'язку зі специфікою діяльності, працівникам позивача виплачуються надбавки за роз'їзний характер роботи згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер».

Відповідно до абз.3 п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року заробітна плата включає заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Частиною 3 ст.2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР передбачено, що до інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати у формі винагороди за наслідком роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства, або які здійснюються поза установленими вказаними актами норми.

Пунктом 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, встановлено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до п.3.16 розділу 3 даної Інструкції, до фонду оплати праці не належать надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер у розмірах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер», встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Крім того, згідно з п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490, витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення зазначеним працівникам відшкодовується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

З огляду на те, що норми відшкодування витрат для відрядження згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999 року №663 встановлені у вигляді добових, надбавки за роз'їзний характер робіт за своєю сутністю є відшкодуванням добових витрат.

Відповідно до абз.6 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663.

Відповідно до умов колективного договору позивача на 2005-2006 роки (т.1 а.с.56-76) та на 2007-2008 роки (т.1 а.с.88-109) службові поїздки працівників позивача не є відрядженнями. Позивач виплачує працівникам надбавки за роз'їзний характер роботи у розмірах, визначених зазначеними вище колективними договорами, погодженими із замовниками робіт, які не перевищують граничні норми витрат, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.1999 року №663.

Враховуючи зазначене вище, у разі якщо робота працівника носить роз'їзний (пересувний) характер, поїздки в межах виконання цих робіт не є відрядженням та не потребують відповідного документального оформлення, а отже такі виплати є компенсацією за роз'їзний характер робіт і не включаються до оподатковуваного доходу працівників позивача.

Крім того, згідно з роз'ясненням ДПА України від 25.05.2004 року №5131/5/17-3116, яке надане на запит Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) та роз'ясненням ДПА України від 08.06.2004 року №4528/6/17-3116 підтверджується, що надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених п.п.4.3.2 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Як вбачається з наведеного, позивач дотримувався у своїх діях зазначених роз'яснень як і нормативно - правових приписів, викладених вище, тому надбавки, що виплачував працівникам за роз'їзний характер робіт правомірно не включав до оподатковуваного доходу.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірності прийнятого ним рішення в зазначеній вище частині такого.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню №0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб (основний платіж 313 грн., відповідно штрафна санкція) по порушенню вимог п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8, абз. (а) п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було застосовано соціальну пільгу до нарахованої заробітної плати в тих місяцях, коли підприємством, згідно наказу, припинено трудові відносини з працівником у березні, травні-червні, серпні, листопаді 2005 року, березні, червні, серпні 2006 року, та, відповідно, занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 313 грн.

Відповідно до п.п.6.3.2 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова пільга починає застосовуватись до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Платник податку, який змінює за самостійним рішення м місце отримання соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У відповідності до п.п.4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2035 із змінами і доповненнями, пільга починає застосовуватись працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Позовні вимоги не містять викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб (основний платіж 313 грн., відповідно штрафна санкція) по порушенню вимог п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8, абз. (а) п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року, щодо нарахування соціальної пільги, крім того, в судовому засіданні 08.05.2013 року представником позивача не наведено жодних обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги в цій частині та не надано суду жодних доказів на підтвердження цієї частини позовних вимог, як і не зазначено доказів, які не можуть самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

З огляду на зазначені вище мотиви, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб (основний платіж 313 грн., відповідно штрафна санкція) по порушенню вимог п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8, абз. (а) п.19.2 ст.19, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписів ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наслідком встановлення невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

В даному випадку, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року, прийнятого ДПІ у Бродівському районі Львівської області (правонаступником якого є ДПІ у Бродівському районі Львівської області ДПС), в частині нарахованого платежу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21977 грн.

Що стосується оскаржуваного рішення в частині нарахованих позивачу штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, суд приходить до висновку, зважаючи на наявний в матеріалах справи розрахунок обчислення такого по кожному порушенню окремо, спірне рішення в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкціях по податку з доходів фізичних осіб, виплачених працівникам підприємства як роз'їзні, у сумі 43954 грн. 09 коп. (т.8 а.с.90-115) підлягає скасуванню.

Отже, з врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року, прийнятого ДПІ у Бродівському районі Львівської області (правонаступником якого є ДПІ у Бродівському районі Львівської області ДПС), в частині нарахованого платежу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21977 гривень та в частині штрафних (фінансових) санкцій у сумі 43954 гривень 09 копійок.

В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 3 грн. 35 коп. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002191701/0/7174 від 04.07.2007 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Бродівському районі Львівської області (правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Бродівському районі Львівської області Державної податкової служби), в частині нарахованого платежу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 21977 гривень та в частині штрафних (фінансових) санкцій у сумі 43954 гривень 09 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код за ЄДРПОУ 31978981) сплачений судовий збір у розмірі 3 гривні 35 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено і підписано 03.06.2013 року.

Суддя Сидор Н.Т.